Рішення № 103625368, 02.03.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/491/22

Провадження № 2-а/345/30/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2022 м. Калуш

Калуський міськрайонний судІвано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

з участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління НПУ в Івано-Франківській області, третя особа на стороні відповідача: інспектор СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції Мелешко Тетяна, про визнання неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії БАА № 551843 від 06.01.2022 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно нього та закрити провадження по справі.

Свою заяву позивач мотивував тим, що 28.01.2022 ним при ознайомлені в Калуському міськрайонному суді Івано-Франківської області з матеріалами справи № 345/169/22 йому вперше стало відомо про те, що інспектором Калуського РВП відносно нього 06.01.2022 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 551843 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Як зазначено в постанові, що 06.01.2022 о 09:35 год. в м. Калуш по вул. Ринкова, 1, водій керуючи транспортним засобом «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 20 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Єдиним доказом, що підтверджує вказані обставини є оскаржувана ним постанова по справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи із наступного. Він категорично стверджує, що 06.01.2022 о 09:35 год. він жодного порушення ПДР України не вчиняв. Він підтверджує, що дійсно 06.01.2022 приблизно в зазначений час він зупинився своїм автомобілем в місці стоянки автомобілів по вул. Ринкова м. Калуш, де стояло ще три інші автомобілі. До нього дійсно підійшов екіпаж патрульної поліції, які безпідставно висловили йому претензію, що він порушує ПДР при цьому жодного конкретного порушення, а тим більш порушення п.15.9 йому не ікримінували. Водночас жодних документів поліцейські в нього не вилучали та жодних постанов чи протоколів відносно нього не складали. В долучених до постанови працівниками поліції відеоматеріалах відображені докази його невинуватості та безпідставності складеної постанови. Окрім того він вважає, що доказом правив зупинку автомобіля є виключно замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, а не інші дані. Таким чино єдиним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова, а тому просить визнати дії працівника поліції неправомірними та скасувати зазначену постанову, як незаконну.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що працівниками поліції, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, було роз`яснено позивачу його права, як громадянина України, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та, заслухавши пояснення позивача, відповідно до вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП розглянуто та винесено постанову серії БАА № 551843 від 06.01.2022. Тобто відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, передбачених законодавством при накладені адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП зміст постанови було оголошено позивачу та при розгляді справи останній не заперечував про порушення ним ПДР та не заявляв жодного клопотання, зміст постанови був йому зрозумілий. Наведені обґрунтування у позовній заяві необхідно вважати хибними з метою уникнення адміністративної відповідальності за порушення ПДР України і вчинення адміністративного проступку передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. У зв`язку із викладеним просить суд відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 08.02.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, з викликом сторін, запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

17.02.2022 представник позивача адвокат Жовнір Й. подав до суду заяву про долучення доказів (а.с. 27-30).

17.02.2022 представник позивача також подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити, а справу розглядати за відсутності сторін (а.с. 37).

22.02.2022 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву із обґрунтуванням своїх заперечень щодо позову.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, суд вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії БАА № 551843 від 06.01.2022, встановлено, що ОСОБА_1 06.01.2022 о 09:35 год. в м. Калуш по вул. Ринкова, 1, керуючи транспортним засобом «Мазда 6», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Між сторонами виник спір з приводу правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Оцінка суду.

Дослідивши докази, які надані сторонами на обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4.1 Рішення КонституційногоСуду Українивід 22грудня 2010№ 23-рп/2010 (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй (частина другастатті 8 Конституції України).

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, позивач 06.01.2022 о 09:35 год. в м. Калуш по вул. Ринкова, 1, керуючи транспортним засобом «Мазда 6» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку ближче 10 м. від виїзду з прилеглої території, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Відповідно до пункту 15.9 «и» ПДР України зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

У судовому засіданні було досліджено долучений відповідачем до матеріалів справи відеозапис із відео реєстратора автомобіля, на якому відображено, як транспортний засіб працівників поліції під`їжджає до автомобіля позивача, який знаходився по правій стороні дороги після виїзду з прилеглої території.

Водночас судвважає,що наданийвідповідачем відеозапис,як доказна підтвердженнявчинення позивачемправопорушення,є неналежнимдоказом,зважаючи нате,що такийвідеозапис немістять інформаціїпро відстаньмісця зупинкитранспортного засобувід прилеглихтериторій або тогофакту,що зупинкавідбулась безпосередньо вмісці виїзду,водночас відповідачемне здійснювавсязамір такоївідстані. Окрім того із вказаного відеозапису неможливо встановити дотримання працівниками поліції процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності

При цьому суд звертає увагу, що належним доказом вчинення даного правопорушення,виходячи зйого природи,є замірвідстані намісці вчиненняправопорушення підчас йоговчинення,що іпідтверджувало бфакт зупинкиавтомобіля меншніж за10метрів відвиїздів зприлеглих територійі безпосередньов місцівиїзду (ВС/КАС № 216/5226/16-а від 18.07.2019).

Також суд зазначає, що сам факт визнання особою вини у порушенні Правил дорожнього руху не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів та не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення. Така позиція узгоджується із правозастосуванням, викладеним Верховним Судом в постанові від 15.05.2019 р. в справі № 537/2088/17.

Відповідно до частини 3 статті 77КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд встановив те, що на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідач відповідно до статті 251КУпАП не надав будь-яких доказів та при цьому такі докази не зазначені в оскаржуваній постанові.

Враховуючи те, що складена відповідачем постанова серії БАА № 551843 від 06.01.2022, про вчинення адміністративного правопорушення не підтверджує факту вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а інших доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідач не надав, суд приходить до переконання, що відповідач притягнув позивача до відповідальності за відсутності доказів вчинення останнім відповідного правопорушення.

Разом з тим, постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом, як належний та допустимий доказ в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122КУпАП, є не доведеним.

Відповідно вимог ч. 3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, суду недоведена, адже відповідач не надав суду жодних доказів, натомість позивач переконав суд у правильності власної позиції, позов необхідно задовольнити. А тому, постанову серії БАА № 551843 від 06.01.2022 щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення необхідно скасувати, а провадження по справі закрити.

Вирішуючи питання поновлення строку звернення до суду, суд виходить з тих міркувань, що його необхідно поновити, оскільки представнику позивача 28.01.2022 при ознайомленів Калуськомуміськрайонному судіІвано-Франківськоїобласті зматеріалами справи№ 345/169/22стало відомопро те,що інспекторомКалуського РВПвідносно позивача06.01.2022була винесенапостанова пронакладення адміністративногостягнення всправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього рухузафіксоване нев автоматичномурежимі серіїБАА №551843,що підтверджуєтьсявідповідною заявою(а.с.10), при цьому копію постанови по справі про адміністративне правопорушення на місці її складення не було вручено, дані про її направлення за допомогою поштового зв`язку суду не надано.

Отже строк на оскарження постанови пропущений позивачем з поважних причин, тому його слід поновити.

На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 122, 245, 251, 268, 280 КУпАП, керуючись ст.ст. 77, 229, 241-246, 268, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

поновити ОСОБА_1 устрок на оскарження постанови.

Позов ОСОБА_1 до Головногоуправління НПУв Івано-Франківськійобласті,третя особана сторонівідповідача:інспектор СРППКалуського РВПГУНП вІвано-Франківськійобласті лейтенантполіції МелешкоТетяна,про визнаннянеправомірними таскасування постановипро накладенняадміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичного режимі серії БАА № 551843 від 06.01.2022, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління НП в Івано-Франківській області, адреса: вул. Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, Код ЄДРПОУ 40108798.

Третя особа: інспектор СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенант поліції Мелешко Тетяна, адреса: вул. О.Тихого, 10, м. Калуш Івано-Франківська область.

Суддя: