Ухвала суду № 103625188, 09.03.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1589/22

1-і/212/1/22

У Х В А Л А

09 березня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого-судді Зіміна М.В., з участю: секретаря судового засідання Деменко А.С., прокурора Херсонської обласної прокуратури Саніна О.П., захисника обвинуваченого Верхуша Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, питання доцільності тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12021231230000449 від 27.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, -

встановив:

У провадженні Скадовського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021231230000449 від 27.08.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України.

Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Скадовського районного суду Херсонської області, Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

09 березня 2022 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури Кудь О.С. про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід - тримання під вартою, останній день тримання під вартою 17.03.2022 року.

У судовому засіданні на обговорення поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на ризики здійснення впливу на потерпілого у даному кримінальному провадженні та тиску на свідків.

Обвинувачений ОСОБА_1 категорично відмовився від участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим судовий розгляд проведено за його відсутності.

Захисник Верхуша Я.О. заперечував проти клопотання у зв`язку з не підтвердженням ризиків, наведених прокурором.

Як убачається з матеріалів клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, витягу з ЄРДР №12021231230000449 від 27.08.2021 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу тримання під вартою суд враховує дані про особу обвинуваченого; тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому наявні ризики, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, судовий розгляд справи триває і не може бути закінчений з об`єктивних передумов, оскільки у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об`єктивної істини у справі, не досліджені речові та письмові докази, не допитані свідки. Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Суд також вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжкого інкримінованого злочину, а також наявний ризик можливого вчинення інших тяжких кримінальних правопорушень, тому суд вважає, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд зважає, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні декількох тяжких злочинів, передбачених ч. 2 ст.194, ч. 1 ст. 263 КК України, в силу ст. 89 КК України не судимий, не працює, що підтверджує наявність ризику вчинення ним нового чи іншого кримінального правопорушення. Судовий розгляд даного кримінального провадження продовжується, суд також зважає на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали ризики ухилення від суду.

Окрім цьогоВерховна РадаУкраїни 24лютого 2022року напозачерговому засіданнізапровадила воєннийстан черезвторгнення Росіїв Україну,що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

За вказаних обставин як відповідний ризик суд ураховує запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.

На підставі викладеного та з метою забезпечення участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому термін дії заходу забезпечення кримінального провадження (запобіжного заходу) у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом не встановлені, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 199, 331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити захід забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою на 60 днів до 07 травня 2022 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя М. В. Зімін