Ухвала суду № 10362342, 29.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

29.06.10№ 05-5- 28 / 7103 Суддя господарського суду міста Києва Копитова О.С., розглянувши матеріали за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Українська газопромислова компанія"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська газопромислова компанія" звернулось до господарського суду з заявою про визнання його банкрутом, у зв’язку із неможливістю сплатити борг в зв'язку з недостатністю майна та просить суд застосувати процедуру передбачену ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дослідивши матеріали заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Суд звертає увагу на той факт, що звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство за процедурою, передбаченою ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після виконання вимог та дотримання строків, передбачених ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України.

Заявником не додано достатніх доказів в підтвердження виконання вимог ст.ст. 105, 111 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються: бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Заявником приписи зазначеної статті не дотримано, доказів неплатоспроможності не надано, а саме до матеріалів заяви не містять належних доказів на підтвердження повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, доказів на підтвердження відсутності рухомого та нерухомого майна боржника (довідки компетентних органів, тощо). Перелічені докази необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 51 Закону, оскільки зазначені обставини повинні бути встановлені та з'ясовані судом у момент порушення провадження у справі про банкрутство за приписами встановленими ст. 51 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Крім того, суд звертає увагу заявника (боржника), що відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Згідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжної квитанції № ПН296 від 10.02.2010, доданого заявником як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданих платіжних квитанціях № ПН636 від 28.12.2009 та № ПН296 від 10.02.2010 відсутні підписи та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Заявником в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжну квитанцію № ПН636 від 28.12.2009, з якої вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

За таких обставин, заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику (боржнику) без розгляду на підставі ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущених недоліків.

          Суддя                                         О.С. Копитова