Рішення № 103623395, 09.03.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/25394/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 161/1 від 10.06.2013 за період з січня 1982 р. по грудень 1986 р., виданої ТОВ «Пресмаш», з 01.11.21.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з 17.08.1981 по 14.02.2001 працював на заводі Одеське виробниче об`єднання «Пресмаш», який було припинено в 2013 р. на підставі рішення господарського суду. Починаючи з 20.06.2018 позивачу призначено пенсію за віком. В жовтні 2021 р. позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою, в якій просив при обчисленні пенсії врахувати заробітну плату за проміжок часу з 1982 по 1986 згідно з довідкою ВАТ «Пресмаш» № 161/1 від 10.06.2013. Однак листом орган ПФУ повідомив позивачу про неможливість врахувати для обчислення пенсії дані вказаної довідки через неможливість проведення перевірки відповідності сум заробітку первинним документам, з огляду на ліквідації ВАТ «Пресмаш» та відсутність документів на зберіганні у архівних установах. Позивач зазначає, що вказана довідка видана на підставі особових рахунків, які в даному випадку і є первинними документами; на час видачі довідки підприємство було зареєстрованим та здійснювало свою діяльність згідно чинного законодавства України, а тому довідка може бути врахована при обчисленні пенсії позивача. Неможливість провести управлінням ПФУ перевірку відповідності запису довідки первинним документами не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Ухвалою судді від 20.12.21 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

31.12.21 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Позивач звернувся до Головного управління не із заявою за додатком 3 до Порядку № 22-1, а із заявою довільної форми, така заява була розглянута Головним управлінням в порядку Закону України «Про звернення громадян». У зв`язку із цим Управлінням листом було надано роз`яснення позову стосовно його пенсійного забезпечення. Крім того, оскільки позивач виявив бажання обчислити розмір пенсійного забезпечення із урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000, то підтвердження довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 161/1 від 10.06.2013 первинними документами є обов`язковою умовою відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону № 1058. Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. Неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджена первинними документами, як це передбачено законом.

11.02.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 14.02.2022 витребувано від ОСОБА_1 оригінали довідок від 10.06.2013 № 161/1 та № 161/2, виданих ВАТ «Пресмаш», за підписами в.о. голови правління ВАТ «Пресмаш» А.Я. Співаковського та головного бухгалтера Л.А. Ізюмова. Зобов`язано ОСОБА_1 витребувані докази надати до суду протягом п`ятиденного строку з дня отримання даної ухвали.

На виконання вищезазначеної ухвали позивачем 21.02.22 до суду надано оригінали довідок від 10.06.2013 № 161/1 та № 161/2.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 95 КАС України оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Пенсію позивача розраховано при страховому стажі 29 років 1 місяць (стаж враховано по 28.02.2021), середньомісячній заробітній платі 2387,98 грн, визначеній за період роботи за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2013.

25.10.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою щодо врахування заробітної плати за 1982-1986 рр. для обчислення пенсії, до якої додано копії: трудової книжки, довідки ВАТ «Пресмаш» № 161/1 від 10.06.2013, довідки ВАТ «Пресмаш» № 161/2 від 10.06.2013, довідки ВАТ «Пресмаш» № 161/3 від 10.06.2013, роздруківка відомостей з ЄДРПОУ про ВАТ «Пресмаш», листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 05.10.2021 № 2408-Ш-11.1-21.

За результатами опрацювання звернення позивача, ГУ ПФУ в Одеській області листом від 08.11.2021 № 20833-21198/Ш-02/8-1500/21 повідомлено позивача, що оскільки ВАТ «Пресмаш» за юридичною адресою не знаходиться та документи до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради на зберігання не передавались, немає можливості провести перевірку відповідності сум заробітку первинним документам. Отже врахувати для обчислення пенсії суму заробітку за долученою до звернення довідкою № 161/1 від 10.06.2013 підстав немає.

Не погодившись із результатом свого звернення, позивач звернувся до суд із даним позовом, зважаючи на те, що відмова пенсійного органу порушує його соціальні права та інтереси.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п. п. 4.1 4.3 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

З наданої позивачем довідки від 10.06.2013 № 161/1 вбачається, що остання видана на підставі особових рахунків за 1982-1986 рр. Довідка містить підписи в.о. голови правління ВАТ «Пресмаш» Співаковського А.Я. та головного бухгалтера Ізомової Л.А., які скріплені печаткою підприємства.

При цьому, у постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"<…> посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні (перерахунку) та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

З огляду на матеріали справи, позивач виявив бажання обчислити розмір пенсійного забезпечення із урахуванням заробітної плати за період роботи на заводі «Пресмаш» в періоді з 17.08.1991 по 14.02.2001. При цьому, разом з заявою ОСОБА_1 до пенсійного органу подано довідку від 13.06.2013 № 161/1 про заробітну плату за період роботи на ВАТ «Пресмаш».

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 орган, що призначає пенсію, має право перевірити обґрунтованість видачі наданих документів.

Відповідно до даних ЄДРПОУ, ВАТ «Пресмаш» припинено 30.12.2013, номер запису: 15561170030004612, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 18.12.2013 № 32/128-10-4923 Господарського суду Одеської області, дата набрання чинності: 18.12.2013.

У разі ліквідації або припинення юридичної особи (підприємств, установ, організацій) усі документи мають бути передані до архівної установи, печатки та штампи повинні бути знищені, а в свою чергу вже архівною установою повинна видаватись довідка про заробітну плату на підставі первинних документів, які були передані припиненою юридичною особою.

Однак, згідно листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 05.10.2021 № 2408-Ш-11.1-21, який надано на звернення ОСОБА_1 , документи з кадрових питань (особового складу) ОПО «Пресмаш им. 60 летия Октября» (згідно запису в трудовій книжці) на зберігання до Департаменту не надходили. Даними щодо місцезнаходження документів Департамент не володіє.

Отже, з урахуванням вищезазначеного та висновків, викладених у постановах Верховного Суду, суд вважає дії відповідача щодо неврахування під час розгляду заяви ОСОБА_1 довідки № 161/1 від 10.06.2013 неправомірними, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Так, рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважав свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви.

Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 823/59/17 зробив наступний правовий висновок: "…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким".

Таким чином, з огляду на встановлені у справі обставини, суд критично оцінює посилання відповідача на власні дискреційні повноваження в аспекті вирішення порушеного позивачем питання та недопустимість в спірних правовідносинах втручання у такі повноваження.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65017, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 161/1 від 10.06.2013 за період з січня 1982 р. по грудень 1986 р., виданої ТОВ «Пресмаш», з 01.11.21.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк