Рішення № 103623106, 04.03.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/25579/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, у якій з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

-визнати протиправним га скасувати припис Шевченківської районної адміністрації від 06.12.2021 №36-вих-115628;

-визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є співвласником нежитлових приміщень (1-й поверх та напівпідвал) за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нежитлове приміщення було успадковане позивачкою та її рідною сестрою - ОСОБА_2 в рівних частках після смерті їх матері ОСОБА_3 у 2015 році. Вказане приміщення на даний час перебуває в у тому ж вигляді, що існував на день спадкування, з 2015 року не проводились жодні зміни, реконструкції, перепланування приміщення тощо. ОСОБА_3 у 2010 році було проведено реконструкцію вказаного нежитлового приміщення. В межах переобладнання та реконструкції, зважаючи на численні звернення мешканців будинку в районну адміністрацію та ЛКП-409 щодо облаштування системи вентиляції з метою недопущення потрапляння запахів з кухні закладу громадського харчування у квартири мешканців ОСОБА_3 було змонтовано витяжку (вентиляційну трубу по зовнішній стіні будинку). 18.10.2010 було складено Акт технічної комісії про готовність до експлуатації реконструйованих приміщень, який був затверджений розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 686 від 27.10.2010. Та обставина, що вентиляційні труби були встановлені ще у 2010 році матір`ю позивачки - ОСОБА_3 , а не самою позивачкою, вже була встановлена комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради у постанові від 07.10.2021 №18/9 у справі про адміністративне правопорушення відносно позивачки. Цією постановою провадження у справі було закрите у зв`язку із відсутністю складу правопорушення. У зв`язку з прийняттям Припису від 06.12.2021 року Шевченківська районна адміністрація з письмовою вимогою про надання документів на влаштування вентиляційної системи на дворовому фасаді будинку АДРЕСА_1 до позивачки не зверталась. Твердження Шевченківської районної адміністрації про те, що труба вентиляції змонтована «без відповідного погодження» є необгрунтованим та не підтверджене жодним документом. Позивач стверджує, що на момент проведеної реконструкції нежиглового приміщення, встановлення системи приточно-витяжної вентиляції у згаданому нежитловому приміщенні відбулось без порушень, а згідно з вимогами чинного, на момент її встановлення, законодавства, що підтверджується Експертним висновком на обстеження нежитлових приміщень иа АДРЕСА_1 , від 27.09.2021. З огляду на викладені обставини, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 заяву про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування припису прийняти до розгляду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у клопотанні позивача про перехід в загальне позовне провадження та розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини, на які позивач та посилається як на підставу своїх вимог, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлових приміщень (1-й поверх та напівпідвал) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 43642202.

Вказане нежитлове приміщення було успадковане позивачкою та її рідною сестрою - ОСОБА_2 в рівних частках після смерті їх матері ОСОБА_3 у 2015 році.

У 2010 році було проведено реконструкцію вказаного нежитлового приміщення. В межах переобладнання та реконструкції, зважаючи на численні звернення мешканців будинку в районну адміністрацію та ЛКП-409 щодо облаштування системи вентиляції з метою недопущення потрапляння запахів з кухні закладу громадського харчування у квартири мешканців ОСОБА_3 було змонтовано витяжку (вентиляційну трубу по зовнішній стіні будинку).

06.12.2021 року Шевченківська районна адміністрація винесла припис №36-вих-115628, яким зобов`язано позивача протягом 10 днів демонтувати вентиляційні труби, самовільно встановлені на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».

30.12.2021 Шевченківська районна адміністрація прийняла розпорядження № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».

Позивач, вважає припис Шевченківської районної адміністрації та розпорядження протиправними, тому звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до частини 2 статті 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Підпунктом 1 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 08.10.2021 № 914 затверджено Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради відповідно до пункту 4.1.30 якого до повноважень районної адміністрації віднесено питання забезпечення демонтажу самовільно встановлених: парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді.

Рішенням Львівської міської ради від 01.02.2002 №028 «Про впорядкування розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території Львівської міської територіальної громади» затверджено Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території Львівської міської територіальної громади (надалі Положення №028).

Підпунктами 3.1.2, 3.3.2 пунктів 3.1 та 3.3 вказаного Положення №028 забороняється розміщення та встановлення: технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпункті 2.1.4 на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу, а також на усіх фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд - пам`ятках архітектури; встановлення без відповідного дозволу: технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпункті 2.1.4, на невидимих зі сторони вулиць (площ) фасадах, стінах будинків і споруд, які знаходяться на території історичного ареалу м.Львова.

Згідно з пунктом 5.1. Положення №028 відповідальність за своєчасне виявлення, попередження і вжиття заходів щодо усунення порушень вимог цього Положення у частині встановлення та розміщення технічних елементів (пристроїв) у всіх випадках покладається на власників будинків, квартир та нежитлових приміщень, управителів та інших суб`єктів господарювання, які здійснюють управління та обслуговування житлового фонду, посадових осіб районної адміністрації, а у межах території світової спадщини ЮНЕСКО та пам`ятках архітектури посадових осіб управління охорони історичного середовища.

Відповідно до пункту 5.2. Положення №028 у випадках виявлення розміщення технічних елементів (пристроїв), які не відповідають вимогам цього Положення, особи, зазначені у пункті 5.1 цього Положення, зобов`язані повідомити районну адміністрацію за місцем розташування об`єкта нерухомого майна про виявлене порушення. Посадові особи районної адміністрації, посадові особи управління охорони історичного середовища видають особі, яка встановила технічний елемент з недотриманням вимог Положення, припис про усунення порушень у 10 денний термін. У випадках виявлення технічних елементів (пристроїв), встановлених з порушенням вимог підпунктів 3.1.1 і 3.1.2 пункту 3.1, вказаними особами видається припис про негайне усунення порушень.

Пунктом 5.3. Положення №028 передбачено, що особи, яким наданий припис про усунення порушення, зобов`язані протягом десяти днів демонтувати технічний елемент (пристрій). У разі отримання припису про негайне усунення порушення такі особи зобов`язані демонтувати технічний елемент (пристрій) протягом п`яти робочих днів.

Згідно з пунктом 5.4. Положення №028 у разі невиконання припису про негайне усунення порушень при виявленні технічних елементів (пристроїв), встановлених з порушенням вимог підпунктів 3.1.1 і 3.1.2 пункту 3.1, голова районної адміністрації впродовж трьох робочих днів видає розпорядження про примусовий демонтаж технічного елемента (пристрою).

Пунктом 5.5. Положення №028 встановлено, що примусовий демонтаж елементів (пристроїв) у всіх випадках здійснює районна адміністрація за місцем розташування об`єкта нерухомого майна впродовж семи робочих днів з дати прийняття розпорядження голови районної адміністрації. Стягнення коштів за проведені роботи з примусового демонтажу проводить районна адміністрація у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до пункту 5.6. Положення №028 демонтажні роботи технічних елементів (пристроїв), встановлених з недотриманням цього Положення, здійснюють на договірних засадах комунальні підприємства або інші суб`єкти господарювання, визначені розпорядженням голови районної адміністрації.

Згідно з пунктом 6. Розділу 4 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» до повноважень районної адміністрації відноситься забезпечення демонтажу самовільно встановлених: парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, поліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у Львівській міській територіальній громаді.

Повноважень районній адміністрації Львівської міської ради щодо демонтажу технічних елементів (пристроїв), встановлених на фасадах будинків і споруд Положенням про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради не передбачено.

На момент встановлення системи вентиляції діяло Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова, затверджене рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 28 від 01.02.2002.

Згідно з п. 2. вказаного Положення «Поняття і терміни» передбачено, що: « 2.8. Технічними елементами (пристроями), що розміщуються ззовні на будівельних конструкціях житлової, громадської і виробничої забудови є, зокрема, 2.8.5 пристрої і устаткування систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.»

Разом з цим, обмеження, встановлені пунктом 3 Положення «Обмеження щодо розміщення технічних елементів (пристроїв)», містять заборону щодо: 3.1. розміщення та встановлення технічних елементів (пристроїв), перелічених у пунктах 2.8.4, 2.8.5 на видимих зі сторони вулиць та площ фасадах, стінах будинків і споруд, які знаходяться на території історичної забудови, включеної у Список світової спадщини ЮНЕСКО, а також на видимих зі сторони вулиць (площ), фасадах, стінах будинків і споруд пам`ятках архітектури; 3.3 встановлення без відповідного дозволу: 3.3.2 технічних елементів (пристроїв), перелічених у підпунктах 2.8.3, 2.8.4, 2.8.5 на видимих зі сторони вулиць (площ), фасадах, стінах будинків і споруд у межах історико-культурної заповідної території м. Львова».

З аналізу Положення про порядок розміщення технічних елементів (пристроїв) на фасадах та зовнішніх частинах будинків і споруд на території м. Львова вбачається, що до змін, внесених до вказаного Положення рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №833 від 09.09.2011, існувала пряма заборона на встановлення систем, в тому числі, вентиляції, виключно на видимих зі сторони вулиць та площ частинах будівель.

У вказаному випадку система вентиляції влаштована зі сторони подвір`я.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є співвласником нежитлових приміщень (1-й поверх та напівпідвал) за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене нежитлове приміщення було успадковане позивачкою та її рідною сестрою - ОСОБА_2 в рівних частках після смерті їх матері ОСОБА_3 у 2015 році.

28.01.2010 між ОСОБА_3 (попередньою власницею нежитлового приміщення) та ОСОБА_4 було укладено договір про виконання робіт, а саме ремонту елемента короба вентиляційної труби, встановленої по стіні будинку з приміщення кафе-бару з внутрішнього двору будинку по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 у 2010 році було проведено реконструкцію вказаного нежитлового приміщення.

В межах переобладнання та реконструкції, зважаючи на численні звернення мешканців будинку в районну адміністрацію та ЛКП-409 щодо облаштування системи вентиляції з метою недопущення потрапляння запахів з кухні закладу громадського харчування у квартири мешканців ОСОБА_3 було змонтовано витяжку (вентиляційну трубу по зовнішній стіні будинку, яка виходить на внутрішній дворик).

Із змісту вказаних документів вбачається, що 28.10.2010 року проводились роботи щодо ремонту вентиляційної труби на зовнішній стіні у внутрішньому дворику будинку.

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 686 від 27.10.2010 затверджено Акт технічної комісії від 18.10.2010 про готовність до експлуатації приєднаного напівпідвального приміщення до нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 .

Суд встановив, що при прийнятті Припису від 06.12.2021 року Шевченківська районна адміністрація з письмовою вимогою про надання документів на влаштування вентиляційної системи на фасаді будинку АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 не зверталась.

Відповідно до Експертного висновку на обстеження нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 , проведеного експертом Юпин З.І. (Технічний звіт №10/21-ЕВ) вентиляційна система, що експлуатується в цокольному поверсі нежитлових приміщень кафе-бару на АДРЕСА_1 виконана згідно діючих норм та правил і не вимагає згідно з існуючими нормами та вимогами додаткових погоджень. Вносити зміни в роботу вентиляційної системи, яка працює справно і прийнята в експлуатацію згідно діючих норм та вимог, що діяли на час прийняття об`єкта в експлуатацію немає потреби. Вимога демонтувати вентиляційну систему на вимогу будь-якого органу чи фізичної особи є порушенням нормальної роботи приміщень кафе-бару, вимог санітарних норм ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» га державних будівельних норм ДЕН 13.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування".

Також у вказаному Експертному висновку вказано, що вентиляційні системи виконані згідно з проектними рішеннями, розробленими комунальним підприємством «Архітектурно-будівельний нагляд» м.Львова у 2010 році і відповідає естетичним вимогам, що вимагаються до фасадів та пожежним і санітарним вимогам.

Згідно з протоколом досліджень №21 від 13.08.2021, проведених Львівським районним відділом ДУ «ЛОЦКГІХ МОЗ України», допустимі рівні шуму від роботи вентиляційних систем, встановлених за 2 м від стіни житлового будинку у внутрішньому дворику, в денний період доби не перевищують допустимих рівнів шуму згідно з вимогами ДСН.

Та обставина, що вентиляційні труби були встановлені ще у 2010 році матір`ю позивачки - ОСОБА_3 , а не самою позивачкою, вже була встановлена комісією при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради у постанові від 07.10.2021 №18/9 у справі про адміністративне правопорушення відносно позивачки.

Цією постановою провадження у справі було закрите у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

Таким чином, з аналізу вказаних документів, суд дійшов висновку, що встановлення вентиляційної системи відбувалось у період 2010 року ОСОБА_3 , а не позивачем.

Твердження Шевченківської районної адміністрації про те, що труба вентиляції змонтована «без відповідного погодження» є необгрунтованим та не підтверджене жодним документом та базується виключно на припущеннях.

При цьому суд враховує ту обставину, що Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради № 686 від 27.10.2010 затверджено Акт технічної комісії від 18.10.2010 про готовність до експлуатації приєднаного напівпідвального приміщення до нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 .

Суд також враховує колективне звернення сусідів позивачки, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному зверненні мешканці стверджують, що вентиляційні системи були встановлені попереднім власником приміщення ОСОБА_3 з метою недопущення потрапляння запахів з кухні закладу громадського харчування до їх квартир. Жодних претензій до роботи вентиляційних систем (вібрацій, вигляду, шуму) у мешканців немає. Навпаки, мешканці будинку АДРЕСА_1 просять відповідача вжити заходів щодо недопущення демонтування вентиляційних труб.

Суд на підставі доказів, зібраних у справі та аналізу норм законодавства дійшов висновку, що система вентиляції у нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 встановлена у 2010 році згідно з вимогами чинного, на момент її встановлення, законодавства.

Крім цього, суд наголошує, що роботи по встановленню вентиляції здійснювались на замовлення матері позивачки - ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.200, «Булвес`АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно виніс розпорядження від 30.12.2021 року №718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 » та припис від 06.12.2021 №36-вих-115628.

Згідно зі статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Проаналізувавши норми законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих рішень.

Крім того, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин як визнання позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому його слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір слід стягнути з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради на користь ОСОБА_1 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень 40 коп судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04056115,79019, м.Львів, вул.Липинського,11) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Шевченківської районної адміністрації від 06.12.2021 №36-вих-115628.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 30.12.2021 року № 718 «Про примусовий демонтаж системи вентиляції (металевих вентиляційних труб), встановлених на фасаді будинку АДРЕСА_1 ».

Стягнути з Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 04056115,79019, м.Львів, вул.Липинського,11) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) 1900 (одна тисяча дев`ятсот) гривень 40 коп судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.М. Брильовський