Рішення № 103622934, 09.03.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року м. Київ справа №810/3489/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій та скасування приписів,

в с т а н о в и в:

31 жовтня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство Київобленерго (далі - позивач) з позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області;

- визнати протиправними та скасувати приписи від 6 жовтня 2016 р. № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 р. № 08/20-09-080.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняті відповідачем за результатами перевірок приписи від 6 жовтня 2016 р. № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 р. № 08/20-09-080 суперечать вимогам та приписам чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначив, що у приписах відповідач вимагає видати гр. ОСОБА_2 технічні умови приєднання до електричних мереж енергопостачальника електроустановки її земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на пункт 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, встановивши терміни усунення вказаних порушень. Водночас, на думку ПАТ Київобленерго вказані дії відповідача є протиправними та такими, що вчинені з перевищенням владних повноважень, оскільки відповідно до вимог законодавства це є втручанням у цивільно-правові відносини підприємства, зокрема, заборонено зобов`язувати суб`єкта господарювання укладати договори про приєднання до електричних мереж, невід`ємною частиною якого є технічні умови, а також вимагати видати технічні умови без укладення договору про приєднання до електричних мереж.

Стверджує, що можливість відповідача формулювати у приписах вимоги таким чином, як зобов`язати позивача видати технічні умови не передбачена жодною правовою нормою чинного законодавства. Позивач просив суд визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, а також визнати протиправними та скасувати приписи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області від 6 жовтня 2016 р. № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 р. № 08/20-09-080, оскільки в цих приписах не вимагається усунути порушення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київобленерго задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано приписи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області від 6 жовтня 2016 року № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 року № 08/20-09-080. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2020 р. касаційну скаргу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року по цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду. Основною підставою для скасування судових рішень стало те, що судами вирішено спір про право у публічно-правових відносинах, учасником яких є громадянка ОСОБА_1 , проте вона не була залучена до участі у справі.

10 квітня 2020 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О. Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 р. прийнято справу до провадження та вирішено, що справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження. Крім того, вказаною ухвалою було залучено до справи ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

29 вересня 2020 р. до суду надійшло клопотання позивача про заміну назви позивача з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ у зв`язку з перейменуванням. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2020 р. замінено назву позивача з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ. Крім того, вказаною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, під час нового розгляду справи відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

Згідно з вимогами ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляд судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежать від неї.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що за час розгляду справи відповідач правом надання до суду відзиву не скористався, необхідні документи до суду не подав, не зазначив про об`єктивну причину їх ненадання і не надав доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

За таких обставин суд визнає, що відповідач без поважних причин не надав докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, а тому згідно з приписами ст.77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Третя особа про судове засідання була повідомлена належним чином, пояснення до суду не подала, із заявами та клопотання до суду не зверталася.

25 січня 2021 р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

25 січня 2021 р. учасники справи в судове засідання не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши додані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

6 жовтня 2016 року на підставі наказу № 475 від 6 жовтня 2016 р. та направлення № 475 від 6 жовтня 2016 р. посадовою особою Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Київській області за зверненням ОСОБА_2 було проведено позаплановий захід з державного енергетичного нагляду на енергетичному об`єкті ПАТ Київобленерго.

За наслідками проведеного заходу складено Акт здійснення заходу з державного енергетичного нагляду (контролю) № 08/20-09-094, в якому зафіксовано порушення суб`єктом господарювання пункту 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, а саме: громадянці ОСОБА_2 відмовлено у видачі технічних умов приєднання до електричних мереж енергопостачальника електроустановки її земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного Акта відповідачем винесено припис № 08/20-09-072, відповідно до якого Голові правління ПАТ Київобленерго визначено у строк до 17 жовтня 2016 р. усунути виявлене в ході перевірки порушення та видати гр. ОСОБА_2 технічні умови приєднання до електричних мереж енергопостачальника електроустановки її земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до розділу ІІ Правил приєднання електроустановок. Зобов`язано план заходів щодо виконання Припису надати до 12 жовтня 2016 р. та про виконання припису в цілому повідомити до 20 жовтня 2016 р.

7 жовтня 2016 р. Державною інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області повідомлено ОСОБА_2 , що за результатом розгляду її звернення Інспекція не вбачає причин для відмови енергопостачальника у видачі їй технічних умов приєднання її електроустановки до мереж ПАТ Київобленерго та про направлення на адресу ПАТ Київобленерго припису з вимогою видати їй технічні умови на приєднання.

Із метою перевірки виконання ПАТ Київобленерго припису № 08/20-09-072 від 6 жовтня 2016 р. уповноваженою особою відповідача у період з 21 жовтня 2016 р. по 24 жовтня 2016 р. вжито заходів державного енергетичного нагляду (контролю), за результатом якої встановлено, що на день проведення перевірки 24 жовтня 2016 р. вимоги вказаного припису підприємством не виконані, що є порушенням статті 27 Закону України Про електроенергетику.

На підставі Акта перевірки (протоколу) № 08/20-09-062 від 24 жовтня 2016 р. Державною інспекцію з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області 24 жовтня 2016 р. прийнято припис № 08/20-09-080, яким Голові правління ПАТ Київобленерго приписується видати гр. ОСОБА_2 технічні умови приєднання до електричних мереж енергопостачальника електроустановки її земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у відповідності до розділу ІІ Правил приєднання електроустановок. Зобов`язано план заходів щодо виконання Припису надати до 26 жовтня 2016 р. та про виконання припису в цілому повідомити до 7 листопада 2016 р.

Уважаючи приписи протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об`єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії - регулюється Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР (в редакції станом на час прийняття оскаржуваного припису; далі Закон №575).

Відповідно до вимог статті 9 Закону № 575 державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов`язана з виробництвом, передачею, розподілом та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб`єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб`єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.

Способом здійснення державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, відповідних обстежень, перевірок, оглядів, інспектування щодо енергетичного обладнання суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії усунення виявлених порушень вимог законодавства; видавати суб`єктам електроенергетики та споживачам енергії обов`язкові для виконання розпорядження щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання та інше.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 27 Закону №575 правопорушеннями в електроенергетиці є порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб`єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановокі мереж, виконання проектних робіт енергоустановках і мережах.

З метою вдосконалення управління енергоспоживанням, посилення контролю за режимами використання електричної і теплової енергії постановою Кабінету Міністрів України постановою від 7 серпня 1996 № 929 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2006 №131) затверджено Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії (далі Положення №929).

Пунктом 1 Положення № 929 визначено, що державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд).

Пунктом 3 Положення № 929 передбачено, що метою державного енергетичного нагляду (контролю) є сприяння забезпеченню сталого функціонування об`єднаної енергетичної системи України, сфери теплопостачання, енергетичної безпеки держави шляхом здійснення контролю за дотриманням суб`єктами електроенергетики, суб`єктами відносин у сфері теплопостачання та споживачами електричної енергії вимог нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері виробництва, постачання та споживання електричної і теплової енергії.

Відповідно до вимог пп.15 пункту 4 Положення № 929 завданнями та функціями Держенергонагляду є, зокрема: розгляд та вирішення в межах своєї компетенції питань, що виникають у суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії; здійснення в межах своєї компетенції нагляду за:технічним станом та організацією експлуатації електричних і теплових установок та мереж суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії; дотриманням суб`єктами електроенергетики, суб`єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії: вимог Правил та інших нормативно-правових і нормативно-технічних актів з питань електроенергетики та теплопостачання; виданих технічних умов на приєднання електричних, теплових установок та мереж до мереж енергопостачальних (електропередавальних) організацій - вимогам нормативних документів та погодженням проектів енергопостачання споживачів енергії.

Вимогами пп.4,5 п.13 Положення № 929 передбачено, що Держенергонагляд має право, в тому числі: видавати в межах своєї компетенції суб`єктам електроенергетики, суб`єктам відносин у сфері теплопостачання і споживачам електричної енергії обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених Держенергонаглядом порушень нормативно-правових і нормативно-технічних актів у сфері електроенергетики та теплопостачання і здійснювати контроль за їх виконанням; вимагати в межах своєї компетенції від суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії вжиття заходів для усунення виявлених Держенергонаглядом порушень.

Розпорядчі документи Держенергонагляду щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в паливно-енергетичному комплексі, або до суду.

Законні вимоги посадових осіб Держенергонагляду є обов`язковими для виконання керівниками та посадовими особами суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії незалежно від форми власності.

Процедуру здійснення заходів державного енергетичного нагляду (обстеження, перевірки, огляди, інспектування тощо) щодо контролю технічного стану та організації експлуатації електричних, теплових, тепло використовувальних установок та мереж, а також дотримання режимів виробництва, постачання і споживання електричної та теплової енергії визначено Інструкцією з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб`єктами електроенергетики, суб`єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України № 345 від 25м червня 2008 р.

Пунктами 5.1 та 7.1 вказаної Інструкції передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу (обстеження, перевірки, огляду або інспектування) державний інспектор складає Акт. У разі виявлення під час заходу з державного енергетичного нагляду порушень вимог чинного законодавства інспектор на підставі Акта протягом п`яти робочих днів з дня завершення заходу складає та видає суб`єкту господарювання припис.

У приписі зазначається чітке формулювання заходів, необхідних для усунення виявлених порушень законодавства. При цьому робиться обов`язкове посилання на конкретний пункт нормативно-правового акта та/або нормативно-технічного документа із зазначенням конкретного строку виконання кожного заходу.

Аналізуючи зазначені вище положення колегія суддів приходить до висновку, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепло використовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб`єктів електроенергетики, здійснює державний енергетичний нагляд за технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепло використовувальних установок і мереж, режимами споживання електричної та теплової енергії суб`єктів електроенергетики, суб`єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії.

Отже, в межах зазначеної компетенції Державна інспекція з енергетичного нагляду має право на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинило шкоду її правам або законним інтересам проводити позапланові заходи з державного енергетичного нагляду суб`єктів господарювання, в тому числі господарської діяльності цього суб`єкта в частині технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб`єктів електроенергетики, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж та має право зобов`язувати суб`єкта господарювання усунути виявлені в ході здійснення державного нагляду порушення законодавства.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне. Надання технічних умов приєднання до електричних мереж енергопостачальника електроустановки (земельної ділянки) споживачів електроенергії не охоплюються поняттями технічного стану та організації експлуатації установок чи режиму споживання, і виходять за межі компетенції Відповідача.

Відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж врегульовано Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою НКРЕ від 17 січня 2013 р. №32 (далі - Правила), передбачають наступні види приєднання: стандартне приєднання; приєднання, яке не є стандартним, а також приєднання на території, що підлягає комплексній забудові, після виконання електропередавальною організацією, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові.

Пунктом 1.2 Правил та передбачено, що приєднання електроустановки - це надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Так, відповідно до вимог пункту 1.3 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж електропередавальна організація не має права відмовити у приєднанні до її мереж електроустановки замовника за умови дотримання вимог цих Правил.

Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності (додаток 2) та пред`являє паспортний документ.

До заяви про приєднання електроустановки певної потужності додаються:

- ситуаційний план із зазначенням місця розташування електроустановки та викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі 1:2000 із зазначенням місця розташування електроустановки, земельної ділянки або прогнозованої точки приєднання;

- копія документа, який підтверджує право власності чи користування цим об`єктом або, за відсутності об`єкта, право власності чи користування земельною ділянкою;

- копія належним чином оформленої довіреності чи іншого документа на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори (за потреби).

Пунктом 1.6 Правил передбачено, що приєднання електроустановок замовника на території, що підлягає комплексній забудові (мікрорайон/квартал, вулиця), здійснюється відповідно до умов цих Правил після виконання електропередавальною організацією, яка здійснює на цій території ліцензовану діяльність, електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, згідно з планами забудови відповідної території.

Функції замовника електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, може виконувати суб`єкт, уповноважений згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Після здійснення електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, всі електричні мережі залишаються у власності електропередавальної організації, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташована територія комплексної забудови.

Точки приєднання на території, що підлягає комплексній забудові, встановлюються на межах земельних ділянок та/або на електроустановках об`єктів замовників, які є складовими частинами території, що підлягає комплексній забудові.

Електрифікація території, що підлягає комплексній забудові, здійснюється за рахунок складової тарифу на передачу електричної енергії або, за згодою суб`єкта, який виконує функції замовника електрифікації, за рахунок поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до вимог пункту 1.7 1.7.2 Правил точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання. Точка приєднання має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки.

На підставі заяви замовника про приєднання електроустановки певної потужності та викопіювання із ситуаційного плану протягом двох робочих днів електропередавальна організація визначає точки забезпечення потужності з наданням замовнику технічного обґрунтування (у вигляді розрахунків, схем), виходячи зі структури мереж та навантаження у зоні можливого приєднання.

Для визначення типу приєднання (стандартне приєднання або приєднання, яке не є стандартним) за точку забезпечення потужності приймається найближча точка в існуючих (діючих) електричних мережах (кабельна лінія, повітряна лінія або трансформаторна підстанція) електропередавальної організації ступеня напруги, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання.

У разі незгоди із запропонованими електропередавальною організацією точками забезпечення потужності замовник на підставі техніко-економічного обґрунтування може запропонувати інші варіанти можливого приєднання. При цьому вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування надаються протягом 5 робочих днів електропередавальною організацією безоплатно.

Електропередавальна організація приймає пропозиції замовника щодо точок забезпечення потужності відповідно до техніко-економічного обґрунтування або, у разі наявності відхилень техніко-економічного обґрунтування від вихідних даних, надає замовнику протягом 10 робочих днів обґрунтовану письмову відмову та офіційно повідомляє про таку відмову відокремлений підрозділ Держенергонагляду у відповідному регіоні.

Будь-яка особа має право на підставі заяви на отримання вихідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування схеми приєднання об`єкта відповідно до додатка 3 до цих Правил (без укладення договору про приєднання) отримати безоплатно вихідні дані для розробки техніко-економічного обґрунтування схеми приєднання електроустановок зовнішнього електрозабезпечення з метою оцінки бізнесових та виробничих ризиків. Для отримання вихідних даних з метою розробки техніко-економічного обґрунтування документи, що підтверджують право власності (користування) земельними ділянками/об`єктами, не надаються.

У матеріалах справи відсутні докази того, що особою, за скаргою якої проводилася перевірка відповідачем (третя особа ОСОБА_2 ), було дотримано вимог зазначених Правил.

У справі є довідка Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 26 серпня 2016 р. № 02-11/1070 про те, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка має вихід на новостворену вулицю Круглицьку. Згідно з повідомленням Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району від 10 квітня 2017 р. №02-26/4242 рішенням сільської ради №3-30 від 23 грудня 2015 та №20-21 від 20 березня 2017 р. здійснюється розробка детального плану території окремих частин території села Віто-Поштова, в тому числі території вулиці Круглицької, яка є новоствореною.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 18 Закону України «Про електроенергетику» проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об`єктів електроенергетики здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Розвиток електричних мереж, які перебувають у власності або користуванні електропередавальних організацій, передбачається інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та фінансується за рахунок коштів, передбачених у тарифах на передачу або розподіл електричної енергії, оплати вартості послуг з приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством. Кошти, отримані як поворотна фінансова допомога замовників для фінансування робіт з приєднання, обліковуються окремо та використовуються електропередавальною організацією для приєднання електроустановок замовників. Розвиток електричних мереж електропередавальної організації має узгоджуватися з планами забудови відповідної території.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» комплексна забудова території здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об`єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об`єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами. Рішення про організацію комплексної забудови території у визначених межах та рішення про розміщення об`єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території приймає виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районна державна адміністрація відповідно до їх повноважень у порядку, передбаченому цим Законом. Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.

Згідно з вимогами частини третьої ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Із урахуванням наведеного суд зазначає, що третьою особою дійсно не було дотримано вимог законодавства щодо приєднання до електричних мереж, з урахуванням чого винесені приписи відповідача щодо спонукання позивача виконати вказані у них дії також не відповідають вимогам законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що з огляду на наведені вище норми законодавства приписи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області від 6 жовтня 2016 року № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 року № 08/20-09-080 є протиправними і тому підлягають скасуванню.

Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов`язані із уведенням воєнного стану.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дії Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області по винесенню приписів від 6 жовтня 2016 р. № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 р. № 08/20-09-080, оскільки в даному випадку належним способом захисту є не оскарження дій, а оскарження правомірності рішень (приписів).

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були протиправними. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими у вказаній вище частині, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з платіжним дорученням від 28 жовтня 2016 р. № 200716361 на суму 2756 грн. 00 коп. та платіжним дорученням від 28 жовтня 2016 р. № 2007167362 на суму 413 грн. 40 коп. позивачем сплачено судовий збір на суму 3169 грн. 40 коп.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо часткового задоволення позовних вимог присуджує позивачу 4500 грн. 00 коп. понесених витрат по оплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати приписи Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області від 6 жовтня 2016 року № 08/20-09-072 та від 24 жовтня 2016 року № 08/20-09-080.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області (код ЄДРПОУ - 42578602) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ (код ЄДРПОУ 23243188) судові витрати в сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Приватне акціонерне товариство ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ, адреса: вул. Європейська, 138, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 2506617193.

Відповідач - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області, адреса: вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42578602.

Третя особа ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податківне відомий.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 9 березня 2022 року