Рішення № 103621925, 14.01.2022, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/812/21

Провадження № 2/355/253/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року

Баришівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Червонописького В.С.,

за участі секретаря судового засідання Котенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

І. Стислий виклад позовних вимог та позиція відповідача.

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про зміну способу стягнення аліментів, за якою просить: змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2016року по справі № 2/355/1161/16-ц. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 15 червня 2021року. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки щодо зміни способу стягнення аліментів із твердої суми в розмірі 900 грн. на 1/4 частину з усіх видів заробітку, не заперечує.

При цьому просить врахувати суд, що на час розгляду справи, він має статус тимчасово не працюючого, на своєму утриманні має малолітню дитину.

Також просить суд зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу із 15000 грн. до 1000 грн. оскільки зміст витраченого часу при розрахунку гонорару адвоката носить абсолютну необґрунтовану кількість годин, а також нічим не підтверджений обсяг нібито виконаних адвокатом робіт при підготовці позову по даній справі.

ІІ. Заяви та клопотання сторін

05.01.2022 від представника позивача адвоката Гарницького Павла Петровича надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ( а.с.25)

Від представника позивача адвоката Гарницького Павла Петровича та від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи у їхню відсутність.

ІІІ. Інші процесуальні дії по справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 призначення судді для розгляду даної справи не відбулося в зв`язку з нестачею потрібної кількості суддів для розподілу справи ( а.с.15).

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду № 362 від 29.06.2021 року справу для розгляду визначено судді Червонопиському В.С. ( а.с.17)

25 листопада 2021 року постановлена ухвала про відкриття провадження по справі ( а.с.20)

10 січня 2022 року постановлена ухвала про проведення судового засідання в режимі відеоконференції ( а.с.31)

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, не здійснювалося.

IV. Фактичні обставини справи та застосування відповідних норм права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 14 січня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Березанського міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 2.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 03 серпня 2011 року, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 8 ). Її батьками є: батько - ОСОБА_2 ; мати - ОСОБА_1 .

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 18 серпня 2014 року шлюб між сторонами було розірвано, а 04 жовтня 2016 року рішенням суду із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання малолітньої ОСОБА_3 були стягнуті аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн.

Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів.

Свідченням зміни матеріального становища платника аліментів є зміна доходів, витрат, активів тощо. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

За положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі") (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як було зазначено вище, у судовому порядку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 стягнуто аліменти в розмірі 900 грн. щомісячно, починаючи з 21 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись у червня місяці 2021 року з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивач посилалась на збільшення витрат на утримання дитини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту позовної заяви, то позивачу стало відомо про те, відповідач працевлаштований, має постійне місце роботи та з його слів, отримує високу заробітну плату, місячний посадовий оклад якого перевищує 15000 грн., а також має інші додаткові доходи, що дозволяє йому купувати коштовні речі та відпочивати на дорогих курортах.

При цьому, позивачка не довела належними та допустимими доказами обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану відповідача, інших обставин, які на підставі ст.192 СК України, є підставою для зміни способу стягнення аліментів.

Разом з тим, приймаючи до уваги визнання відповідачем позовних вимог в частині зміни способу стягнення аліментів, враховуючи, що воно не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України, суд вважає за необхідне, ці позовні вимоги задовольнити.

При цьому, відповідно до п. 23Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання стягнення із відповідача судових витрат, включаючи в тому числі і стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судова практика наразі сформувала широкий перелік доказів, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Звісно, даний перелік не є вичерпним.

Судом встановлено, що відповідно до п.4.1. додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги з наданням всіх повноважень як представнику та захиснику від 14.06.2021 року ( а.с.4), правова допомога Клієнту у відповідності до цієї угоди становить 15000 грн., кошти які повинні бути перераховані Адвокату в день підписання угоди.

Згідно попереднього розрахунку витраченого часу адвокатом становить 14 годин, що включає в себе:

-попереднє опрацювання матеріалів - 1 год;

?опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини. Формування правової позиції. Консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів ( доказів) та їх отримання для справи - 2 год;

?підготовка процесуальних документів по справі ( позовної заяви, заяв, клопотань, письмові пояснення, відповідь на відзив, апеляційна скарга, касаційна скарга, адвокатські запити тощо), участь в судових засіданнях - 9 год.;

?транспортні витрати - 2 год.

Як зазначено у постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв суд також приймає до уваги висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. в якій наголошується, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

Дослідивши матеріали справи суд приймає до уваги, що окрім підготовки позовної заяви, звернення до суду із заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та заяви про розгляд справи без участі позивача та її представника, адвокатом більше не здійснено жодних дій, які зазначені в додатковій угоді.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:

-зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

-суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

Як встановлено судом, 14.01.2022 року за вх.№ 315 до Баришівського районного суду від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання згідно якого, останній, посилаючись на ту обставину, що зміст витраченого часу при розрахунку гонорару адвоката носить абсолютну необґрунтовану кількість годин, а також нічим не підтверджений обсяг нібито виконаних адвокатом робіт при підготовці справи.

За таких обставин, просить суд зменшити суму стягнутих з нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачкою до 1000 грн.

Суд, розглянувши дане клопотання з точки зору складності даної справи, враховуючи принципи дійсності, обґрунтованості, розумності, реальності, пропорційності, та співмірності вважає, що до стягнення із відповідача на користь позивачки підлягає сума в розмірі 2500 грн. за надання правничої допомоги.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 6,10,11,60,208,209 ЦПК України, ст.ст. 81,180,182,184, 191 СК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ( далі Відповідач) про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Баришівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2016року по справі № 2/355/1161/16-ц.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дати набрання рішення законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , 2500,00 ( дві тисячі п`ятсот) грн. за надання правничої допомоги адвоката.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір (отримувач коштів ГУК у Київській області/Баришівська сел/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313151206000010742, код класифікації бюджету 22030101) 908,00 (дев`ятсот вісім) грн. за розгляд справи Баришівським районним судом Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.Червонописький