Ухвала суду № 103621612, 21.02.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 лютого 2022 року Справа № 160/14087/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. за участі секретаря судового засіданняКручина Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідача Миргородського В.П. Ковтун А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недолік позовної заяви шляхом подачі уточненої позовної заяви із зазначенням вірного найменування відповідача та уточненим змістом позовних вимог (відповідно до кількості учасників справи) та надання належним чином завірених додатків до примірника позовної заяви для суду та відповідача.

24 вересня 2021 року до суду надійшла заява від позивачки про усунення недолік позовної заяви разом із уточненим позовом в якому, звертаючись до Синельниківської міської ради, ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Синельниківської міської ради Дніпропетровської області № 460-28/VII від 08 лютого 2018 року «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове».

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.11.2021 року на 10:00 год.

Підготовче засідання 29.11.2021 року було відкладено на 20.12.2021 року за клопотанням відповідача.

20.12.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Синельниківської міської ради в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Так, відповідачем зазначено, що позивачкою не наведено жодного обгрунтування щодо протиправності оскаржуваного рішення. Крім того, звертають увагу на ту обставину, що позивачкою не дотримано строків звернення до суду, встановлених ст. 122 КАС України, оскільки про те, що оскаржуване рішення винесено в лютому 2018 року позивачці було достеменно відомо ще з цього часу, оскільки ОСОБА_1 разом із членами комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель приймала участь в обстеженнях земельних ділянок і складанні актів про обстеження земельних ділянок. Тобто, звернувшись до суду в серпні 2021 року, позивачкою було порушено 6-ти місячний строк звернення до суду за захистом порушених прав.

20.12.2021 року у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 05.01.2022 року до 13:00 год.

30.12.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 в якому позивачка просить прийняти до уваги ту обставину, що на підставі оскаржуваного рішення була незаконно створена комісія із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове, незаконно затверджений склад цієї комісії, чим були порушені її права та інтереси при проведенні обстеження земельної ділянки, якою вона користується в лютому 2021 року.

30.12.2021 року від позивачки надійшла заява про зміну предмету позову в якій визначивши у якості відповідача Синельниківську міську раду, ОСОБА_1 просить:

- визнати протиправним та нечинним рішення Синельниківської міської ради №460-28/VII від 08 лютого 2018 року «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове».

В судовому засіданні 05.01.2022 року було оголошено перерву до 12.01.2022 року до 10:00 год.

У зв`язку із знаходженням судді Тулянцевої І.В. у відпустці, справа знята з розгляду 12.01.2022 року. Підготовче судове засідання призначено на 26.01.2022 року на 10:00 год.

В судовому засіданні 26.01.2022 року було закрито підготовче засідання та суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2022 року до 10:00 год.

В судовому засіданні 09.02.2022 було оголошено перерву до 21.02.2022 року у зв`язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 21.02.2022 року на розгляд сторін було поставлено питання про залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, у зв`язку із встановленням в ході розгляду справи обставин, які свідчать про те, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Представник позивача проти залишення позовної заяви без розгляду заперечував, зазначив, що строк звернення до суду ОСОБА_1 не було порушено, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась в лютому 2021 року, коли отримала акт обстеження земельної ділянки від 16.02.2021 року № 1 та вимогу від 16.02.2021 року № 1, складені комісією із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове. До суду позивачка звернулась в серпні 2021 року, тобто, протягом 6 місяців, у зв`язку із чим, підстави для залишення позову без розгляду, відсутні.

Представник відповідача проти залишення позовної заяви без розгляду не заперечувала. Суду пояснила, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) тривалий час є депутатом Синельниківської міської ради та з 2016 року по 2020 рік являлась головою постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності. Як депутат міської ради та голова постійної комісії міськради, ОСОБА_1 приймала безпосередню участь в 2018 році в роботі комісії при розгляді питання щодо винесення на розгляд сесії міськради проекту рішення про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове та була ознайомлена як із основними завданнями самоврядного контролю так і повноваженнями комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове. Крім того, в 2019 році ОСОБА_3 , як представник міськради приймала участь в обстеженні земельних ділянок, що знаходяться у користуванні фізичних та юридичних осіб разом із членами комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове, що підтверджується залученими до матеріалів справи доказами. Тобто, позивачці ще з лютого 2018 року відомо про існування Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове та рішення, яким воно було затверджено, а також повноваженнями, якими наділена комісія із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове. Таким чином, звернувшись до суду в серпні 2021 року, позивачкою порушено строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України.

Суд, заслухавши думку представників сторін, при вирішенні питання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 виходить з наступного.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 17.06.2021 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 у простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу торгівельного павільйону, якій розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_5 за вищенаведене майно передала ОСОБА_4 80 000,00 грн., а ОСОБА_4 передала останній паспорт малої архітектурної форми та проект відведення земельної ділянки.

Стронами не заперчується той факт, що вказаний торгівельний павільйон використовується протягом 2012 2022 років для здійснення підприємницької діяльності (торгівля м`ясними виробами) особами, з якими ОСОБА_3 уклала договір оренди майна. При цьому будь які документи, що підтверджують право власності (користування) позивачкою земельної ділянки, на якому розташований торгівельний павільйон (на сьогоднішній день адреса змінена на: АДРЕСА_2 ), відсутні.

Згідно з довідкою Синельниківської міської ради від 08.02.2022 року № 01-60-612/2-22, залученою до матеріалів справи відповідачем, ОСОБА_1 з приводу оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ) протягом 2019 2021 років до Синельниківської міської ради не зверталась.

Матеріалами справи підтверджено, що 16.02.2021 року комісією із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове у складі: голови комісії ОСОБА_6 , заступника голови комісії ОСОБА_7 , секретаря комісії ОСОБА_8 , членів комісії ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , начальника юридичного відділу міської ради Ковтун А.О., голови постійної комісії міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Мелікяна Г.А., голови постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності Швець Т.В., в присутності заступника міського голови Кравченко В.В. та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 було складено Акт обстеження земельної ділянки АДРЕСА_3 .

В ході обстеження земельної ділянки комісією було встановлено, що ОСОБА_13 користується земельною ділянкою площею 0,0025 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) без відповідних правовстановлюючих документів, тимчасова споруда розміщена без будь яких дозвільних документів. Встановлено самовільне зайняття земельної ділянки за що передбачена відповідальність, визначена п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України.

За результатами обстеження головою комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове Яковіним В.Б. було складено Вимогу від 16.02.2021 року № 1 якою, у відповідності до вимог ст.ст. 12, 189 Земельного кодексу України, ст. 12, 20 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 33, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_13 пропонується звільни самовільно зайняту земельну ділянку до 05.03.2021 року.

Акт обстеження земельної ділянки № 1 від 16.02.2021 року та Вимога від 16.02.2021 року були направлені на адресу позивачки засобами поштового зв`язку та отримані нею 05.02.2021 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вважаючи, що права позивачки порушені фактом створення комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове та не погоджуючись із обсягом повноважень, якими наділена вказана комісія, ОСОБА_1 14.08.2021 року засобами поштового зв`язку звернулась до суду із позовом в якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Синельниківської міської ради Дніпропетровської області № 460-28/VII від 08 лютого 2018 року «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове».

В ході розгляду справи представником позивача було заявлено, що ОСОБА_3 про винесення спірного рішення дійсно було відомо ще з лютого 2018 року, однак, оскільки Акт обстеження земельної ділянки № 1 та Вимога № 1 були складені 16.02.2021 року. При цьому вважають, що відлік строку для звернення до суду починається з 05.02.2021 року, коли позивачкою було отримано вказані документи, оскільки саме діями комісії із самоврядного контролю, яка була створена у зв`язку із прийняттям спірного рішення, порушені її права.

Суд критично ставиться до вказаної позиції позивача та зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За змістом частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються ст. 122 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3 ст. 123 КАС України).

З системного аналізу наведених норм судом зроблено висновок про те, що у тому випадку, коли при відкритті провадження по справі судом не було встановлено порушення строку звернення до суду, а в ході розгляду справи було встановлено, що із позовом про порушення прав та інтересів позивач звернувся із порушенням встановлених строків та не подав при цьому заяву про поновлення порушеного строку звернення до суду із наведенням поважності причин пропуску такого строку, суд залишає таку позовну заяву без розгляду.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_14 є депутатом Синельниківської міської ради. В період з 2016 року по 2020 рік, згідно з рішенням Синельниківської міської ради від 20.04.2016 року №105 6/ VII, являлась головою постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності.

Відповідно до Регламенту Синельниківської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Синельниківської міської ради від 04.12.2015 року № 2-2/VII (чинного на момент виникнення спірних відносин), ОСОБА_3 , як голова постійної комісії міськради, приймала участь в розгляді проектів рішень міської ради нормативного характеру (регуляторних актів), формуванні порядку денного засідань сесії міської ради, затвердженні порядку денного засідань сесії міської ради, обговоренні питань порядку денного на пленарних засіданнях міської ради та голосуванні з питань порядку денного на пленарних засіданнях міської ради.

Так, ОСОБА_3 , приймала участь в засіданні постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності 02.02.2018 року, пунктом 8 Порядку денного якого являлось - винесення на розгляд 28 сесії міської ради рішення «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове», що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом засідання комісії.

Крім того, згідно з протоколом засідання постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності від 26.03.2018 року, ОСОБА_3 приймала участь в засіданні комісії, пунктом 12 Порядку денного якого являлось розгляд проекту рішення 29 сесії міської ради № 12 «Про затвердження складу комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади м.Синельникове».

Згідно з результатами поіменного голосування з питання п. 13 Порядку денного засідання чергової 29 сесії VII скликання від 29.03.2018 року «Про затвердження складу комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове», ОСОБА_3 голосувала за затвердження вказаного рішення.

Матеріалами справи також підтверджено, що 03 травня 2019 року ОСОБА_3 , як представник міськради разом із членами комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове, приймала участь в обстеженні земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (в районі районної бібліотеки) та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_15 , за результатами якого складено акт від 03.05.2019 року № 14.

Тобто, в ході розгляду справи було встановлено, що саме у зв`язку із виконанням своїх посадових обов`язків як депутата міської ради та голови постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності, позивачці було ще з лютого 2018 року відомо про прийняття Синельниківською міською радою рішення № 460-28/VII від 08 лютого 2018 року «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове».

При цьому суд також зазначає, що оскільки ОСОБА_3 при обговоренні питань щодо винесення на розгляд 28 сесії міської ради рішення «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м. Синельникове», було відомо про основні завдання та повноваження уповноваженого органу самоврядного контролю, порядок здійснення самоврядного контролю, у разі незгоди із запропонованою редакцією проекту рішення та змісту самого нормативного акту (Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель територіальної громади м.Синельникове), вона мала можливість зазначити про це на засіданні комісії на якій вирішувалось ці питання, або звернутись до суду.

Між тим доказами, наявними в матеріалах справи підтверджено, що позивачка не тільки не висловлювала на засіданні постійної комісії міської ради з питань законності та депутатської діяльності Синельниковської міської ради 02.02.2018 року будь яких зауважень щодо правомірності такого рішення, але і приймала активну участь в реалізації завдань, які стоять перед органом самоврядного контролю, коли разом із членами комісії здійснювала огляд земельних ділянок на предмет законності знаходження їх у користуванні фізичних та юридичних осіб.

Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

В ході розгляду справи позивачкою не було надано до суду доказів того, що причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, є поважними. Не було подано до суду і заяви про поновлення строку звернення до суду, як це передбачено ч. 3 ст. 123 КАС України.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивачки стосовно того, що оскільки її права були порушені діями комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади міста Синельникове, завдання та повноваження якої були визначені в Положенні про самоврядний контроль, яке було затверджено спірним рішенням, початок перебігу строку для звернення до суду слід відраховувати з моменту отримання нею Акту обстеження земельної ділянки від 16.02.2021 року та Вимога від 16.02.2021 року, оскільки про наявність вказаного рішення міськради їй було відомо ще з лютого 2018 року.

Слід також зазначити, що питання щодо правомірності дій комісії 16.02.2021 року при проведенні обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , не є предметом спору у даній справі, у зв`язку із чим, суд вважає, що захист прав та інтересів позивачки повинен здійснюватись іншим шляхом.

Враховуючи те, що позивачкою суттєво пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом нею не наведено та не доведено, суд вважає що позовну заяву слід залишити без розглядуна підставі ч. 3 ст. 123 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Синельниківської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Каштанова буд. 14, код ЄДРПОУ 34195542), про визнання протиправним та нечинним рішення залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено 01 березня 2022 року.

Суддя І.В. Тулянцева