Рішення № 103620537, 22.02.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа № 914/3886/21

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Львівського міський центр зайнятості, м. Львів,до відповідача:Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод», м. Львів,про: стягнення 99'722,17 грн.За участю представників сторін:позивача:Савка В. С. представник,відповідача:не з`явився.Вступ.

1. ОСОБА_1 працював у відповідача на посаді начальника планово-економічного відділу. З 04.09.2019 був звільнений з роботи. З 04.11.2020 на підставі рішення суду ОСОБА_1 був поновлений на роботі з 04.09.2019 як незаконно звільнений.

2.У період після звільнення до моменту поновлення на роботі, саме: з 07.10.2019 по 30.09.2020 ОСОБА_1 був зареєстрований у позивача як безробітній та отримував допомогу по безробіттю. Центр зайнятості звернувся до роботодавця з повідомлення про повернення виплаченої незаконно звільненому працівнику допомоги по безробіттю, однак відповідач повідомив позивача, що у нього немає правових підстав для повернення вказаних коштів.

3.Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду із даним позов до ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про стягнення 99'722,17 грн допомоги по безробіттю.

4.Ухвалою суду від 22.12.2021 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 25.01.2022.

5.Основне питання у даному спорі полягає у з`ясуванні того, чи має роботодавець, який незаконно звільнив працівника, що встановлено рішенням суду, повернути фонду соціального страхування на випадок безробіття виплачені ним звільненому працівнику кошти, які фонд виплачував такому працівнику (який є має статус безробітного) як допомогу по безробіттю.

6.Встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Аргументи сторін.

Обґрунтування позивача (а.с. 1-6, 60-62).

7.Позивач з 07.10.2019 по 30.09.2020 виплачував незаконно звільненому працівнику ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» ОСОБА_1 допомогу по безробіттю.

8. ОСОБА_1 з 04.09.2019 поновлено на роботі за рішенням суду. Згідно з пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення по поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Відповідач видав наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді 04.11.2020. Допомога по безробіттю виплачувалась ОСОБА_1 до моменту видання відповідачем наказу про поновлення його на посаді.

9.Зважаючи на вказане, відповідач повинен повернути позивачу суму виплаченої допомоги по безробіттю за період з 07.10.2019 по 30.09.2020 у загальному розмірі 99'722,17 грн про, що відповідача повідомлялось листом.

10.Правовими підставами позову визначено норми ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

11.Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається витрат на оплату судового збору.

Заперечення відповідача (а.с. 49 51).

12.В супереч ст. 19 ГПК України позивач не дотримався процедури вжиття заходів досудового врегулювання спору після набрання рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 законної сили. Тому на даний час відсутній спір між сторонами.

13.Не надано доказів, що підтверджують здійснення соціальних виплат застрахованій особі, а надана копія листа АТ КБ «ПриватБанк» від 12.10.2021 не може вважатись належним та допустимим доказом.

14.Невиконання застрахованою особою обов`язків щодо надання відомостей про обставини, що впливають на надання соціальних послуг, впливає на належність відповідача у справі. Зокрема, відповідач звертає увагу на тому, що в матеріалах справи відсутні докази (заяви ОСОБА_1 ) про припинення реєстрації або наказ (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.

15.Відповідач вказує, що не поніс та не очікує понести витрат у зв`язку з розглядом даної справи.

Обставини справи.

16.02 вересня 2019 року ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» згідно з наказом № 1387-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з роботи 04.09.2019 у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 23).

17. ОСОБА_1 30.09.2019 звернувся до позивача із заявами про надання (поновлення) статусу безробітного (а.с. 36) та про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю (а.с. 39). В останній заяві просив призначити відповідну допомогу з 07.10.2019.

Позивачем створено персональну картку ОСОБА_1 (а.с. 20-21), додатком 4 до якої є Нарахування допомоги по безробіттю та платежі (а.с. 27-34).

18.Відповідно до Витягів з наказів позивача (а.с. 37) ОСОБА_1 надано статус безробітного (наказ від 04.10.2019 № НТ191004), призначено допомогу по безробіттю (наказ від 07.10.2019 № НТ191007), розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до ст. 22 ЗУпЗДССВБ (наказ від 07.10.2019 № НТ191007).

19.Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 визнано незаконним та скасовано наказ ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» від 02 вересня 2019 року №1387-ОС про звільнення з роботи ОСОБА_1 , начальника планово-економічного відділу, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника планово-економічного відділу ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод». Стягнуто з ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по 03 листопада 2020 року в розмірі 317'820,03 грн (а.с. 13-14).

20.ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» 04 листопада 2020 року згідно з наказом № 1559-ОС «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » скасовано наказ про звільнення ОСОБА_1 від 02.09.2019 № 1387-ОС, забезпечено допуск до роботи ОСОБА_1 на посаді начальника планово-економічного відділу з 04.11.2020, тощо (а.с. 22).

21.28 липня 2021 року позивач повідомленням щодо повернення коштів у сумі 99'722,17 грн № 10-2743/21 звернувся до відповідача та пропонував у 15-денний термін з моменту отримання повідомлення повернути вказані кошти (а.с. 18-19).

22.Відповідач листом від 11.08.2021 № 2453 у відповідь на повідомлення (п. 21 даного рішення) повідомив позивача, що останній не має підстав для стягнення вказаних у повідомленні коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 адже триває розгляд апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 (а.с. 25-26).

23.Постановою Львівського апеляційного суду від 19.08.2021 рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 залишено без змін (а.с. 16-17).

24.Львівський МЦЗ листом № 10-3309/21 від 27.09.2021 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» у якому просив підтвердити зарахування ОСОБА_1 99'722,17 грн допомоги по безробіттю у період з 07.10.2019 по 30.09.2020 (а.с. 35). У відповідь, Банк підтвердив, що вказані у листі суми були зараховані на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 24).

Позиція суду.

25.Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі - Закон).

26.Пунктами 2, 6, 8 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що суб`єктами страхування на випадок безробіття є застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Об`єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону. Страховий випадок це, зокрема, подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

27.Частиною 1 статті 6 Закону передбачено, що застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону видом забезпечення за цим Законом, серед іншого, є допомога по безробіттю.

28.Як убачається з рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19, яке міститься у відкритому доступі в ЄДРСР, та підтверджується наказом № 1387-ОС від 02.09.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 », який долучено до матеріалів справи, останній був звільненим з роботи 04.09.2019.

29.З 30.09.2019 ОСОБА_1 зареєстровано безробітним, а з 07.10.2019 призначено виплату допомоги по безробіттю, що встановлено судом у п. 17 18 даного рішення.

30.Згідно з розрахунку суми допомоги по безробіттю (а.с. 27-34), позивач з жовтня 2019 року по вересень 2020 року виплатив ОСОБА_1 99'722,17 гривень. Вказане підтверджується інформацією наданою Банком (а.с. 24) та спростовує заперечення відповідача вказані у п. 13 даного рішення.

31.Наказом від 01.10.2020 № НТ201001 ОСОБА_1 припинено виплату по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного, у зв`язку з поданням останнім заяви про припинення реєстрації відповідно до абз. 16 пп 1 п. 30 Порядку… (а.с. 37-38).

32.Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 визнано незаконним та скасовано наказ ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» від 02 вересня 2019 року №1387-ОС про звільнення з роботи ОСОБА_1 , начальника планово-економічного відділу, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, поновлено останнього на посаді та стягнуто з ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 вересня 2019 року по 03 листопада 2020 року в розмірі 317'820,03 грн.

33.Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

34.У п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

35.Відповідно до пункту 34 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Вказане спростовує аргументи відповідача, зазначені у пункті 12, 14 цього рішення.

36.Наказом від 04.11.2020 № 1559-ОС «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» скасував наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи та поновив його на посаді.

37.Позивач повідомленням від 28.07.2021 щодо повернення коштів у сумі 99'722,17 грн № 10-2743/21 звернувся до відповідача та пропонував у 15-денний термін з моменту отримання цього повідомлення повернути вказані кошти (а.с. 18-19). Відповідач у відповідь на повідомлення (п. 21 даного рішення) зазначив, що не має підстав для повернення вказаних у повідомленні коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 адже триває розгляд апеляційної скарги на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2020 у справі № 463/8520/19 (а.с. 25-26)

38.Згідно з частиною 4 статті 35 Закону із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

39.Частиною 1 статті 34 Закону встановлено, що Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

40.Відповідно до пункту 5 Статуту Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, систему яких складають Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

41.Таким чином, законодавством передбачено право позивача стягувати з відповідача суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок відповідача як роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Аналогічна правова позиція висвітлена у численних постановах Верховного Суду: від 12.07.2018 № 914/586/17, від 09.07.2018 № 914/1875/17, від 12.06.2018 № 914/2087/17.

42.Щодо інших аргументів відповідача, то такі не підтверджені жодними доказами, а тому не беруться до уваги.

43.Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 99'722,17 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

44.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, місто Львів, вулиця Залізнична, будинок 1А; ідентифікаційний код 00740599) на користь Львівського міського центру зайнятості (79060, місто Львів. Вулиця Княгині Ольги, будинок 122; ідентифікаційний код 25555035) 99'722,17 грн відшкодування витрат на виплату допомоги по безробіттю та 2'270,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Поний текст рішення складено 28.02.2022.

Суддя Трускавецький В.П.