Рішення № 10362020, 13.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 р. Справа № 20/50-24/29

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі Андріїв Л. Я., за участю представника позивача Гречанюк О. П., у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" про стягнення 261 344 грн 57 коп. з державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН.

ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому ставить питання про стягнення з ДП "Дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН 261 344 грн 57 коп. В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що відповідач не оплатив прийнятий від позивача згідно накладних № 29, 30, 31 від 29 березня 2007 р. товар на загальну суму 149 999 грн 30 коп., що спричинило виникнення боргу. У зв'язку з цим, на підставі положень ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Ухвалою від 14 квітня 2010 р. господарський суд Івано-Франківської області (суддя Кобецька С. М.) порушив провадження у справі № 20/50.

27 квітня 2010 р., 25 травня 2010 р., 08 червня 2010 р. і 14 червня 2010 р., розгляд справи судом відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

29 червня 2010 р., розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області справу № 20/50 було передано на розгляд судді Ткаченко І. В., у зв'язку з чим справі присвоєно № 20/50-24/29.

Відповідач свого представника в жодне засідання не направив, хоча про час і місце їх проведення був повідомлений належним чином (а. с. 2, 34, 39, 47, 71). Відзиву на позов відповідач суду не надіслав і зазначених в ухвалах вимог суду не виконав. За наведених обставин, заслухавши думку представника позивача, керуючись положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, положеннями ст. 69 ГПК України про строки вирішення спорів господарським судом, подальше відкладення розгляду справи суд визнав недоцільним і, згідно вимог ст. 75 ГПК України, розглянув справу по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

На підставі відповідної домовленості ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" реалізувало ДП "Дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН товар на загальну суму 149 999 грн 30 коп., що підтверджується даними накладних від 29 березня 2007 р. № 29 (а. с. 53), № 30 (а. с. 56), № 31 (а. с. 50). При цьому, згідно даних, зазначених у довіреностях серії ЯНА № 964371 (а. с. 55), серії ЯНА № 964372 (а. с. 58), серії ЯНА № 964373 (а. с. 52), цей товар отримали уповноважені відповідачем особи.

Проте, відповідач отриманий від позивача товар не оплатив, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 149 999 грн 30 коп.

Контрольно-ревізійне управління в Івано-Франківській області проводило зустрічну перевірку у позивача щодо стану взаєморозрахунків з ДП "Дослідне господарство "Перемога", за результатами якої було складено довідку № 07/19 від 24 вересня 2008 р. (а. с. 59). Із змісту цієї довідки вбачається, що в ході перевірки підтвердились факти реалізації позивачем відповідачу товару (д/паливо, селітра аміачна, ярий ріпак) на загальну суму 149 999 грн 30 коп., а також наявність боргу відповідача перед позивачем по оплаті цього товару на указану суму.

Позивач неодноразово направляв відповідачу претензії (а. с. 12-23), які відповідач залишав без відповіді.

22 червня 2010 р., сторонами було проведено звірку розрахунків, за результатами якої складено та підписано відповідний акт (а. с. 73). Із змісту цього акту вбачається, що відповідач підтвердив наявність 149 999 грн 30 коп. боргу перед позивачем за отриманий товар.

На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 149 999 грн 30 коп. боргу по оплаті реалізованого відповідачу товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Оскільки, станом на день прийняття рішення, відповідач не погасив наявний перед позивачем борг по оплаті реалізованого позивачем і придбаного відповідачем товару на підставі згаданих вище накладних, розмір цього боргу відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду судом, і крім того, як видно із змісту акту звірки розрахунків, фактично, визнається самим відповідачем, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 149 999 грн 30 коп. основного боргу підлягає задоволенню.

У зв’язку із простроченням виконання грошового зобов’язання, на підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України про те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, позивач нарахував відповідачу 98 220 грн 33 коп. інфляційних втрат і 13 124 грн 94 коп. три проценти річних (а. с. 5, 6). Разом з тим, розрахований судом арифметично правильний розмір інфляційних втрат становить 98 099 грн 54 коп., а три проценти річних - 13 130 грн 07 коп. Тому вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат суд задовольняє частково, а саме у розмірі 98 099 грн 54 коп. Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних, то, оскільки, позивач розміру цієї вимоги у передбаченому законом порядку не змінив, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення три проценти річних в сумі 13 124 грн 94 коп.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

стягнути з державного підприємства "Дослідне господарство "Перемога" Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва УААН (77441, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с. Підпечери; ідентифікаційний код 25790150) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 58; ідентифікаційний код 23802630): 149 999 (сто сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 30 коп. основного боргу, 98 099 (дев'яносто вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн 54 коп. інфляційних втрат, 13 124 (тринадцять тисяч сто двадцять чотири) грн 94 коп. три проценти річних, 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн 79 коп. державного мита, 235 грн 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                     І. В. Ткаченко

Виготовлено в АС "Діловодство суду"                                                                      рішення підписане 14 липня 2010 р.

______

14.07.10