Вирок № 103619346, 09.03.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13422/2021

Провадження № 1кп/201/480/2022

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2022 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченко С.П. за участі секретаря судового засідання Кірюшині Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12021041650001079 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торез Донецької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, працюючого неофіційно, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

Прокурор Колганов А.О.

обвинувачений ОСОБА_1

захисники Тооде І.В.

потерпілий

ОСОБА_2 І . Формування обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.02.12.2021 приблизно о 22:00 годин ОСОБА_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння, знаходився в приміщенні одноповерхової нежитлової будівлі автомийки та кафе, розташованої на перехресті вулиці Євпаторійської та бульвару Слави в м. Дніпро, поруч з будівлею № 56а по бульвару Слави у м. Дніпро разом з ОСОБА_2 , де у обвинуваченого, на гранті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 , виник злочинний умисел спрямований на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження останньому.

Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1 , перебуваючи у цей же час та в цьому ж місці, взявши в приміщенні автомийки знаряддя злочину - сокиру з дерев`яною рукояткою, підійшов зі спини до потерпілого ОСОБА_2 та, знаходячись позаду останнього, тримаючи руками сокиру, усвідомлюючи свої злочинні дії та можливі тяжкі наслідки, діючи умисно, наніс зворотною частиною сокири (обухом) не менше двох ударів в область задньої поверхні голови, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді:

-відкритого вдавленого перелому обох пластин (внутрішньої та зовнішньої) правої тім`яної кістки, забійної рани в тім`яній області праворуч, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя;

-забійної рани в потиличній області праворуч, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричиняє короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день);

-синця та садна на його тлі по задній поверхні правого плечового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 121 КК України, а саме, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

2.В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав, у скоєному розкаявся та пояснив, що він працював в автомийці розташованій на перехресті вулиці Євпаторійської та бульвару Слави в м. Дніпро, де одним з його керівників був потерпілий ОСОБА_2 . Між ними склались нормальні відносини і раніше не було конфліктів. 02.12.2021 обвинувачений випив декілька рюмок горілки і ввечері підійшов до мийки, де ОСОБА_2 попросив сходити в магазин та дав гроші. Обвинувачений спочатку погодився, а через деякий час передумав про що повідомив потерпілого. Така відмова розлютила потерпілого і він наніс сильний удар кулаком в губу обвинуваченого від чого губа тріснула в двох місцях та пішла кров. Після чого потерпілий сказав, що розберемось потім і пішов в приміщення мийки. Обвинувачений намагався зупинити кров і для цього зайшов у приміщення мийки, щоб взяти серветки. Коли він зайшов у приміщення то побачив потерпілого, який посміхнувся обвинуваченому і йому здалось, що потерпілий над ним глузує. Це стало останньою краплею, а тому обвинувачений схопив сокиру, яка стояла біля барної стійки і обухом сокири наніс два удари в область задньої частини голови потерпілого, коли той стояв спиною до обвинуваченого. Від ударів потерпілий присів і втік в підсобку, а обвинувачений кинув сокиру на підлогу. Три удари він не наносив, а тілесні ушкодження на плечі потерпілого виникли від одного з двох ударів, так як другий удар пройшов дотично до голови і міг прийтись фактично і в плече потерпілого.

ІІІ. Досліджені у судовому засіданні докази.

3. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він працює адміністратором мийником на автомийці розташованій на перехресті вулиці Євпаторійської та бульвару Слави в м. Дніпро, де разом з ним працює обвинувачений. Вони знайомі вже декілька років і між ними склались нормальні відносини. Обвинуваченого він характеризує як нормального працівника, який виконує усі доручення і позитивно характеризується, проте коли вживає алкоголь, то іноді може поводитись неадекватно. 02.12.2021 на мийці був корпоратив і між потерпілим та обвинуваченим виник конфлікт в ході якого потерпілий вдарив обвинуваченого кулаком в губу. Відразу після цього вони поспілкувались і примирились. Потерпілий пішов у приміщення мийки, де спілкувався з товаришем. Приблизно через 20 хвилин до автомийки зайшов обвинувачений, який підійшов ззаду і дарив потерпілого обухом сокири у тім`ячко від чого потерпілий присів, а обвинувачений наніс ще один удар. Потерпілий не втратив тяму та побіг в підсобку і чув як обвинувачений кинув сокиру. Робітники мийки викликали швидку, лікарі якої надали допомогу, але він почувався нормально а тому від госпіталізації відмовився.

4. Висновок експерта № 3254е від 21.12.2021 яким встановлено, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у виді: відкритого вдавленого перелому обох пластин (внутрішньої та зовнішньої) правої тім`яної кістки, забійної рани в тім`яній області праворуч, яке за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння; забійної рани в потиличній області праворуч, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричиняє короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день); синця та садна на його тлі по задній поверхні правого плечового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. Ці ушкодження виникли у період часу, який вказано потерпілим, тобто 02.12.2021, вони спричинені від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею,

5. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений, та інші учасники процесу не оспорюють час, місце вчинення злочину, перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння, винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форму вини, мотив і мету вчинення злочину, а тому суд переконавшись, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції та роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо вказаних вище обставин, визнавши недоцільним дослідження доказів, які їх підтверджують.

ІV. Оцінка суду.

6. Оцінюючи надані сторонами докази з точки зору належності, суд вважає, що вони підтверджують обставини, які підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, а отже є належними.

7. Оцінюючи надані сторонами докази з точку зору їх допустимості, суд не знаходить підстав стверджувати, що вони отримані з порушенням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.

8. З описаних вище доказів, а саме показань потерпілого, обвинуваченого та висновку експерта, які узгоджуються між собою, доповнюють один одного, можна беззаперечно дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину поза розумним сумнівом.

9. При цьому вирішуючи питання про кількість ударів, які наніс обвинувачений потерпілому, суд вважає за можливе встановити, що було нанесено саме два удари, що підтвердили і потерпілий і обвинувачений, та не спростовано жодним іншим доказом, а тілесні ушкодження на плечовому суглобі потерпілого виникли внаслідок одного з двох ударів, який прийшовся дотично до голови.

Однак ці обставини не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого, надану прокурором.

10. Отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена поза розумним сумнівом і його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

V. Призначення покарання.

11. При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:

11.1. ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів;

11.2. наслідки вчинення злочину, які хоча і є тяжкими, однак не незворотніми для потерпілого;

11.3. обставини вчинення злочину, який вчинено, в тому числі, внаслідок протиправної поведінки потерпілого;

11.4. данні про особу обвинуваченого, зокрема його вік, те що він має місце проживання, займається корисно суспільною працею, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває;

11.5. обставиною що пом`якшує покарання є щире каяття, а обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

12. З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, а також на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.

13. Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

14. Враховуючи особу обвинуваченого, обставини злочину, позицію потерпілого щодо призначення покарання, перебування країни у стані військової агресії з боку РФ, суд вважає, що обвинувачений може стати на шлях виправлення буз відбуття покарання, оскільки він не судимий, суспільно небезпечний, позитивно характеризується та може бути більш корисним державі перебуваючи на свободі та надаючи посильну допомогу країні, замість реального відбуття покарання і перебування в умовах несвободи за кошти платників податків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

ЗвільнитиОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк три роки.

На підставі п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 скасувати, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченому, прокурору.

Суддя: С.П. Мельниченко