Рішення № 103618182, 04.03.2022, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/12/22

Провадження № 2/0158/154/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2022 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суду Волинської області у складі:

головуючого судді Поліщук С.В.,

при секретарі Квач Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бохонкович В.Є. звернулась до суду з позовом до ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.06.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. здійснив виконавчий напис, з приводу стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500323835 від 27.11.2012 року укладеним між позивачем та ПАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в розмірі 16 690 грн. 31 коп.

На підставі вищевказаного виконавчого напису, 16.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранком Д.В. відкрито виконавче провадження №67933226.

Позивач зазначає, що виконавчий напис є безпідставним, оскільки приватний нотаріус вчинив нотаріальну дію з порушенням вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а саме: не переконався у безспірності грошової вимоги. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 07.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №102664 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500323835 від 27.11.2012 року укладеним між позивачем та ПАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в розмірі 16 690 грн. 31 коп.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі та призначено підготовче засідання. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, а іншим учасникам роз`яснено право на надання письмових пояснень.

Крім того ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.01.2022 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Бохонкович В.Є. про забезпечення позову у даній цивільній справі, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №67933226, відкритому на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 07.06.2021 року за реєстровим №102664 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором в сумі 16690 грн. 31 коп.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бохонкович В.Є. в судове засідання не з`явились, згідно поданої заяви просили підготовче засідання проводити без участі позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та спросили їх задовольнити.

Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в підготовче засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.01.2022 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бохонкович В.Є., будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» - керівник юридичного відділу Семченкова Н.С., в судове засідання також не явилася, 17.02.2022 року подала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві вказує, що станом на дату написання відзиву у позивача ОСОБА_1 , наявна непогашена заборгованість за кредитним договором №500323835 від 27.11.2012 року у розмірі 15 140,31 грн. перед ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», зобов`язання по виплаті кредитних коштів не виконанні та не виконуються. Зазначає, що ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», що є правонаступником ПАТ «Альфа Банк», як кредитор, керуючись положеннями ЦПК України, реалізував право на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , позивача по справі. Тому, просить суд, у задоволені позову відмовити у повному обсязі, а також, відмовити, у зв`язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог в рахунок погашення частини заборгованості за кредитним договором у розмірі суми, яку позивач просить стягнути в рахунок стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, що виник між сторонами, є виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрований в реєстрі за №102664 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500323835 від 27.11.2012 року укладеним між позивачем та ПАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в розмірі 16 690 грн. 31 коп., на підставі якого, 16.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Таранком Д.В. відкрито виконавче провадження №67933226. (а.с. 13, 18).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Згідно з частиною першою ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням зазначеного та приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, разом із відзивом на позовну заяву додав копії документів, а саме: договір факторингу №250521-ФК від 25.05.2021 року, додаток «1 до договору факторингу №250521-ФК від 25.05.2021 року щодо реєстру боржників, виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статут ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» та свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (а.с. 57-68).

Однак, матеріали справи не містять доказів про направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень, природа боргу за оскаржуваним виконавчим написом нотаріуса позивачу невідома, жодних повідомлень про наявність заборгованості позивач попередньо не отримувала.

Крім цього, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед банком у виконавчому написі, є безспірним.

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Отже, нотаріус при вчиненні такого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у постанові про відкриття виконавчого провадження, судом не встановлено факту отримання позивачем повідомлення (вимоги) про наявність такої заборгованості, що було підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Таким чином, суд обмежений у можливостях перевірки доказів, окрім тих, що подані сторонами по справі, інакше це буде порушенням принципу диспозитивної цивільного судочинства.

При вирішенні даного спору суд виходить з позиції достатності доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, як це передбачено ст.80 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при вчиненні спірного виконавчого напису не було дотримано нотаріусом передбачених законом підстав для його вчинення, а саме щодо безспірності заборгованості, а відтак оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1362 грн. 00 коп., який був сплачений позивачем при подані позовної заяви та заяви про забезпечення позову до суду.

У відповідності до частини 7 статті 158 ЦПК України за відсутністю клопотань учасників справи про скасування заходів забезпечення позову, відповідні заходи вжиті судом у виді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, скасуванню не підлягають та продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набранням даним рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 15, 16, 18, 19, 89, 137, 141, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 39, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем за реєстраційним номером №102664 від 07 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа Банк», правонаступником якого є ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №500323835 від 27.11.2012 року в сумі 16 690 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто) грн. 31 коп.

Стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

представник позивача - адвокат Бохонкович Василь Євгенійович, адреса: АДРЕСА_2;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса: м. Київ, вул. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ: 40340222;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.

Суддя Ківерцівського районного суду С.В. Поліщук