Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/94/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 березня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., представника позивача адвоката Зубанич О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, в інтересах якого діє адвокат Зубанич Олександр Юрійович / м. Ужгород. пл. Шандора Петефі, 10/18/, до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України /03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/ в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції / 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2/, інспектора роти 1 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Худан Вікторії Вікторівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
04.01.2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубанич О.Ю., звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 1 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Худан В.В., в якому просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4503784 від 18.07.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити провадження у справі.
Позов мотивує тим, що оскаржувана постанова не містить об`єктивну сторону адміністративного правопорушення. Вказує, що ОСОБА_1 керував мопедом, а не моторолером, як це було зазначено в постанові. Мопед, потужність електродвигуна якого складає 800 (вісімсот) ВАТ, не відноситься до механічних транспортних засобів і на нього не поширюється заборона щодо керування транспортним засобом за відсутності відповідної реєстрації. Відповідач незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного, не роз`яснив позивачу його прав.
02 лютого 2022 року відповідач через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов.
Зазначає, що 18.07.2021 року екіпаж патрульної поліції під час несення служби за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, 115 помітив транспортний засіб, а саме: мопед, водій якого порушив п. 2.3 «г» ТТДР України, під час руху керував транспортним засобом без мотошолома, чим вчинив адміністративне правопорушення ч. 5 ст. 121 КУпАП.Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб було зупинено, водієм виявився ОСОБА_1 . Інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу зупинки та перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. Під час спроби перевірки документів інспектор встановив, що відповідач керував транспортним засобом та відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України підсистеми «ТСЦ посвідчення водія» посвідчення водія не отримував, тим самим не мав права керувати транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог 2.1 «а» та 2.3 «г» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП шляхом поглинання більш легкого правопорушення тяжчим інспектор виніс постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в виді штрафу розмірі 3400 грн.
Відповідно до положень ст. 258 та положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07,11,2015 № 1395, інспектором було прийнято рішення по справі на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Окрім цього, вказує на те, що відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху України: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Термін «мопед» позначає в Правилах дорожнього руху категорію двоколісних транспортних засобів, які за своїми технічними характеристиками поступаються більш швидким двоколісним транспортним засобам. Відповідно до п.2.13 Правил дорожнього руху транспортні засоби належать до таких категорій: зокрема, до категорії А1 належать: мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Відповідно до п. 2 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 8.05.1993р., особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Згідно п. З Положень керувати мопедами, моторолерами та іншими двоколісними (трико лісним ні транспортними засобами, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб, сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт, дозволяється за наявності посвідчення водія категорії А1.
До відзиву на позовну заяву додано диск з відеозаписом факту керування позивача транспортним засобом.
09 лютого 2022 року канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив. Представник позивача зазначає, що відповідач жодним чином не спростував твердження позивача про те, що позивач керував транспортним засобом - мопедом, який не відноситься до механічних транспортних засобів, оскільки потужність електродвигуна складає 800 ват. Посилається на те, що відповідачем не в повній мірі дотримано вимоги статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки перед складанням постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача не буди заслухані його пояснення. Позивач належними та допустимими доказами довів, що керований ним транспортний засіб не є моторолером в розумінні Правил Дорожнього Руху, а є транспортним засобом - мопедом, який не відноситься до механічних транспортних засобів, оскільки потужність електродвигуна складає 800 (вісімсот) ват. Вважає висновки відповідача про те, що позивач керував моторолером є надуманими.
Щодо долучення до матеріалів справи компакт-диску з відеозаписом керування транспортним засобом гр. ОСОБА_1 , зазначає, що оскаржувана постанова не містить жодного посилання на проведення відеофіксування адміністративного правопорушення, не зазначено технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, не додано будь - яких інших доказів (пояснень свідків, інших осіб), що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності. Зазначає, що електронний файл не підписано електронно-цифровим підписом ні їх автора ані особою, уповноваженою на виготовлення даних копій, а наданий суду відеозапис з невідомого приладу не є належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України. З огляду на викладене, відповідно до ст. 79 КАС України оптичний диск (CD, компакт- диск з відеозаписом керування транспортним засобом гр. ОСОБА_1 ) не може бути взятий до уваги і долучений до справи як належний та допустимий доказ.
Враховуючи зазначене, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Заяви ( клопотання) учасників справи.
19 січня 2022 року на виконання ухвали суду від 11 січня 2022 позивачем усунуті недоліки позовної заяви.
24 січня 2022 року представник позивача адвокат Зубанич О.Ю. подав клопотання про відкладення розгляду справи.
04 лютого 2022 року представником відповідача подано заяву про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: компакт-диску з відеоматеріалами.
16 лютого представник позивача адвокат Зубанич О.Ю. подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Інші процесуальні дії у справі.
11 січня 2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказаний адміністративний позов залишено без руху.
19 січня 2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк подання адміністративного позову щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Відкрито провадження по справі, постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2 Глави 11 КАС.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положень статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
З урахуванням практики Верховного Суду (постанови від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 19.20.2020 у справі № 524/1284/17), суд вважає, що наданий відповідачем відеозапис не є належним доказом по справі, адже постанова про притягнення особи до відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснювалося фіксування.
Обставини, встановлені судом.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4503784 від 18.07.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 гривень.
Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, а саме: капралом поліції УПП в Закарпатській області ДПП Худан В.В., було встановлено, що 18 липня 2021 року о 10 год. 47 хв. в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 115, ОСОБА_1 керував моторолером без шолома та не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а. ПДР України, а саме: керування транспортними засобами, яка не має права керування таким транспортним засобом.
За частиною 5 ст. 121 КУпАП позивач ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не притягався.
В судовому засіданні встановлено, що 18 липня 2021 року о 10 год. 47 хв. в м. Ужгороді по вул. Гагаріна, 115, ОСОБА_1 керував власним електроскутером марки Hanza Power, 2020 року випуску, тип двигуна електричний, потужність двигуна 800 Вт. Вказаний транспортний засіб у встановленому законом порядку не зареєстрований.
ОСОБА_1 являється особою з інвалідністю ІІІ-ї групи по слуху, має право на пільги, передбачені для багатодітних сімей. Право на керування транспортним засобом будь - якої категорії не отримував.
Оцінка Суду.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (далі - КУпАП).
За визначенням, що міститься у статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
На виконання ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно підпункту «а», «г» п. 2.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно з пп. «в» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака.
Пункт 2.13 ПДР визначає, що транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Згідно із п. 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В судовому засіданні встановлено, що посвідчення водія категорії «А1» ОСОБА_1 не отримував, транспортний засіб у встановленому законом порядку не зареєстрований.
Як зазначено вище, транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
За змістом Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 №511) (далі - Положення) засобами водій транспортного засобу, що має електродвигун, потужністю до 4 кВт повинен мати посвідчення водія категорії А1.
В позовній заяві ОСОБА_1 наполягав на тому, що його електроскутер марки Hanza Power не є в розумінні ПДР механічним транспортним засобом, отже він не повинен мати посвідчення водія на його керування.
Суд вважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки ч. 3 Положення передбачає, що керування транспортними засобами з електродвигуном потужністю менше 4 кВт дозволяється за наявності посвідчення водія.
Електроскутер, яким керував ОСОБА_1 належить до транспортного засобу, потужність його двигуна складає 0,8 кВт, тобто менше 4 кВт, а тому він має право ним керувати лише за наявності відповідного посвідчення водія, яке у нього відсутнє. При цьому посилання на те, що електроскутер не є механічним транспортним засобом не може слугувати підставою для звільнення особи від відповідальності за протиправну поведінку, оскільки це хоча є недоліком юридичної техніки при написанні нормативного акта, однак, в зважаючи на зміст вказаних вище норм в сукупності, такий не може вважатись настільки суттєвим, щоб ставити під сумнів правомірність складеної інспектором постанови.
У відповідності до визначень закріплених у Правилах дорожнього руху електроскутер «Hanza Power» потужністю 800 Вт визнається транспортним засобом, а особа, яка ним керує є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст 126 КУпАП.
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.126 КУпАП, повністю підтверджена наявними у справі доказами.
Щодо доводів позивача про те, що була порушена процедура розгляду питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п`ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до вимог частини третьої статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
Аналіз положень частин першої - третьої статті 258 КУпАП дозволяє дійти висновку, що їх дія поширюється:
1) на правопорушення, визначені в частині першій цієї статті;
2) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
3) на випадки, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Частина друга статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно на ці правовідносини поширюється положення частини четвертої статті 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, зафіксованих в автоматичному режимі, зокрема, передбаченого статтею 126 КУпАП, у працівників Національної поліції відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі № 5-рп/2015 (надалі - Рішення) визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідач діяв в даному випадку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами КУпАП.
Щодо порушення прав, передбачених ст. 268 КУпаП, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що він виявив бажання скористатися наданими йому процесуальними правами, вимагав надання йому правової допомоги під час накладення на нього стягнення, або просив відкласти розгляд справи. Будь - які клопотання позивача, в тому числі письмові, в матеріалах справи відсутні. З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач відмовився від роз`яснення йому прав за ст. 268 КУпАП, від отримання копії постанови серії ЕАО № 4503784 від 18.07.2021 року позивач також відмовився.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, надані відповідачем докази підтверджують законність дій працівника поліції, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
З цих підстав, керуючись статтями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зубанич Олександр Юрійович до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі структурного підрозділу Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, інспектора роти 1 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Худан Вікторії Вікторівни, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Представник позивача адвокат: Зубанич Олександр Юрійович, адреса для листування: Закарпатська область, м. Ужгород. пл. Шандора Петефі, 10/18.
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач: інспектора роти 1 Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Худан Вікторії Вікторівни, місце роботи: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2.
Суддя Олена ГОЛЯНА
Судове рішення № 103617187, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 07.03.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/94/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: