Рішення № 10361607, 12.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.10 р.                     Справа № 23/110                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ентрада” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа ”Сарепта” м. Донецьк

про стягнення 15565, 3 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 06.07.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 12.07.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю ”Ентрада” м. Донецьк, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа ”Сарепта” м. Донецьк, 13527, 31 грн. боргу, 635, 78 грн. інфляційних, 179, 01 грн. річних та 1223, 2 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № б/н від 01.08.2009р. щодо оплати вартості отриманого ним товару за видатковими накладними, пойменованими у позові - з суми 15320, 1 грн. на день подання позову борг становить 13527, 31 грн.;

-          ст.ст. 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: поставка товарів за накладними, на які посилається позивач, була здійснена не на підставі письмового договору від 01.08.2009р. – на всіх цих накладних відсутнє посилання на умови цього договору; видаткові накладні, на які посилається позивач, не відповідають вимогам ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”; надані позивачем документи не відповідають умовам пунктів 2.2. та 2.5. договору від 01.08.2009р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір постачання від 01.08.2009р. (далі - договір від 01.08.2009р.), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити товар відповідно до поданого покупцем (відповідачем) замовлення, а покупець - прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість (п.1.1. договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника та надсилатись попередньо не менш ніж за 24 години до постачання товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, е-mаil); постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення (п.2.2. договору);

-          ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у товарній (товарно-транспортній) накладній, яка має відповідати замовленню; відступлення у накладній від змісту замовлення допускається тільки за письмовою згодою покупця, завіреною печаткою (п.2.4. договору);

-          постачальник зобов’язаний вказати у всіх документах, пов’язаних з постачанням...своє найменування, номер замовлення постачальника, коди товарів, що постачаються (п.2.5. договору);

-          покупець перераховує кожні 14 днів кошти за реалізований товар; покупець зобов’язаний кожні 14 днів надавати факсимільно або по електронній пошті звіт про реалізовану продукцію, що підлягає оплаті; у випадку, якщо звіти не надаються, постачальник вправі вимагати від покупця сплати коштів за весь поставлений товар... (п.5.5. договору);

-          за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 2-ї облікової ставки НБУ... (п.6.2. договору);

-          договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р. (п.7.1. договору).

Сторони підписали між собою і специфікацію до договору від 01.08.2009р.

Позивач поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) № ЭК101127080 від 26.11.2009р., № ЭК101106030 від 05.11.2009р., № ЭК101030047 від 29.10.2009р., № ЭК101023035 від 22.10.2009р., № ЭК101120061 від 19.11.2009р., № ЭК101113073 від 12.11.2009р. Факт отримання товару за цими накладними відповідач не спростував і у відзиві на позов підтвердив.

Сторони не надали доказів існування між ними інших письмових договорів, окрім договору від 01.08.2009р. Представник позивача не підтвердив укладення між сторонами усних договорів, що відповідає нормам ст.208 ЦК України. Зважаючи на це, суд в дійшов висновку , що поставка товару за ТТН, які зазначені у позові, відбулась в рамках договору від 01.08.2009р. (відповідач надав йому № 393).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на норми ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки цей закон не містить негативних наслідків для сторін щодо отримання чи неотримання товару.

Не приймає суд до уваги і посилання відповідача на п.2.2. та п.2.5. договору від 01.08.2009р. стосовно обов’язковості замовлень, тому що: ці замовлення повинен надавати саме відповідач; п.2.4. договору встановлено, що асортимент та інші характеристики на товар встановлюються остаточно у ТТН.

Відповідач надав суду довідку № 105 від 24.06.2010р., в якій зазначено, що за даними бухгалтерського обліку залишків товару , отриманого від ТОВ ”Ентрада”, не існує. Крім того, з акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2010р. борг відповідача складає 13527, 31 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати позивачу цієї суми. Тому суд стягує з відповідача цю суму боргу на користь позивача.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України суд стягує з відповідача на користь позивача 504, 26 грн. інфляційних та 155, 56 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення річних та інфляційних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю: ці нарахування повинні обчислюватися лише з 01.01.2010р. (з дати підтвердження відповідачем боргу за актом звіряння станом на 01.01.2010р.), оскільки не надано доказів того, коли саме конкретно був реалізований товар.

Відповідно до п.6.2. договору від 01.08.2009р. та норм ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України суд стягує з відповідача на користь позивача 1063, 65 грн. пені. В решті вимог щодо стягнення пені суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю з тих же причин і щодо річних та інфляційних.

Судові витрати суд повністю покладає на відповідача, оскільки саме він згідно п.5.5. договорі від 01.0.2009р. повинен інформувати позивача про реалізацію товару.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 230-231, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа ”Сарепта” (м. Донецьк, пр. Київський, 46, р/р 2600912620 в ОД АППБ ”Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 34557310) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”Ентрада” (м. Донецьк, вул. Артема, 206, р/р 26008301792502 у ПАТ ”ГУ Промінвестбанк в Донецькій області”, МФО 334635, ЄДРПОУ 34705968) - 13 527 грн. 31 коп. боргу, 504 грн. 26 коп. інфляційних, 155 грн. 56 коп. річних, 1063 грн. 65 коп. пені, 155 грн. 65 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя