Ухвала суду № 103614968, 03.03.2022, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/281/22

1-кс/350/80/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 року селище Рожнятів

Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано - Франківської області Бейко А.М., з участю секретаря судового засідання Маєвської С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Рожнятівського відділення поліції №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області про закриття кримінального провадження, -

в с т а н о в и в:

До Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області зі скаргою звернувся ОСОБА_1 , у якій просить скасувати постанову дізнавача ВП №2 Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Коцулим О.В. про закриття кримінального провадження №12021096220000039.

Скарга мотивована тим, що під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. З часу внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі за текстом - ЄРДР) заяви, слідчим всупереч ст.9 КПК України не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, зокрема не було допитано всіх свідків, які могли б дати свідчення про вчинення злочину. Окрім цього, не було надано правильної правової оцінки відомостям, які здобути в результаті допиту окремих свідків. Скаржник вважає, що дізнавач Коцулим О.В. однобічно та поверхнево провела розслідування даного злочину.

У судове засідання скаржник не прибув та подав до суду заяву, в якій просив скаргу розглянути у його відсутності, вимоги скарги підтримує в повному обсязі.

Представник СД ВП №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області у судове засідання не прибув. Від начальника СД ВП №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області Коцулим О.В. до суду надійшла заява, у якій вона просила вищезазначену скаргу розглянути у її відсутності, а також відмовити у задоволенні скарги у зв`язку із її безпідставністю.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності учасників судового провадження.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе клопотання розглянути у порядку визначеному ч.4 ст.107 КПК України - без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Постанову про закриття кримінального провадження №12021096220000039 від 24.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України було винесено 20.12.2021, а скаргу на зазначену постанову було подано до суду 28.02.2022.

У поданій скарзі ОСОБА_1 ствердив, що оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження він тримав 16.02.2022. У зв`язку з тим, що 16.02.2022 співпало із вихідним днем, тому подав скаргу наступного дня після вихідного, а саме 28.02.2022.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про своєчасне відправлення ОСОБА_1 оскаржуваної постанови у матеріалах скарги відсутні та представником СД ВП №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області до матеріалів справи не додано.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Враховуючи вищевикладене, а також право скаржника на доступ до правосуддя і судового захисту його прав та інтересів, приходжу до висновку, що скаргу подано із дотримання встановлених законодавством строків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавач уповноважений: 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам; 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Статтею 110 КПК України, крім іншого, передбачено, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Водночас статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.

Згідно ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановлене сили.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів скарги установлено, що сектором дізнання відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021096220000039 від 24.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

20.12.2021 дізнавачем-начальником сектору дізнання відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12021096220000039 від 24.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України у зв`язку з встановленням відсутності складу зазначеного кримінального правопорушення.

Прийняте рішення мотивовано тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 22.06.2021 приблизно о 23.00 год. перебуваючи по вул. Базарна, у с-щі Перегінське між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Допитаний під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1 повідомив про те, що 22.06.2021 приблизно о 22.40 год. він вантажним автомобілем марки «Урал» д.н.з. НОМЕР_1 зеленого кольору повертався від свого товариша ОСОБА_3 , якому цілий день допомагав по господарству. Коли він їхав вулицею Набережна та виїжджаючи на вул.Базарна, у сел.Перегінське через різкий поворот в напрямку с.Небилів він був зобов`язаний проїхати далі. Тим же маршрутом попереду їхав на власному автомобілі ОСОБА_4 , який різко зупинив свій автомобіль. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 і сказав, щоб той від`їхав. ОСОБА_2 вийшов із автомобіля і між ними почалась штовханина і тоді ОСОБА_2 застосував сльозогінний балончик і спрямував струмінь речовини з балончика в очі. Після цього, ОСОБА_2 почав наносити ОСОБА_1 удари в область голови і тулубу.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 163 від 16.07.2021, у ОСОБА_1 мались наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку;хімічний опік кон`юктиви і рогівки лівого ока; забій м`яких тканин з травматичним набряком та садном скроневої ділянки зліва; синець лівої вушної раковини; синці в ділянці лівої руки; садно в ділянці правої ноги, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись як при нанесенні ударів такими предметами у вказані вище ділянки, так і при ударах вище вказаними ділянками до тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну вказаному в постанові. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, а решта описані вище тілесні ушкодження відносяться до легких.

Допитаний під час досудового розслідування свідок ОСОБА_5 дав покази про те, що в той вечір він почув крик і пішов по вул. Базарна у с-щі Перегінське, де побачив, що ОСОБА_1 сидів навприсядки і повідомив, що ОСОБА_6 запшикав йому очі балончиком з речовиною сльозогінної дії.

Допитаний в якості свідка в ході досудового розслідування ОСОБА_7 дав покази про те, що бачив, як ОСОБА_8 з ОСОБА_9 шарпали один одного за верхній одяг. Крім того, ОСОБА_7 бачив, як ОСОБА_6 наносив ОСОБА_10 удари кулаками в різні ділянки голови, а ОСОБА_8 говорив, що його печуть очі. Він відтягнув ОСОБА_11 від Василя

Крім цього, старшим дізнавачем СД ВП №2(сел.Рожнятів) старшим лейтенантом поліції Бойчуком Т.Я. на підставі ухвали слідчого судді Рожнятівського районного суду Бейка А.М. про тимчасовий доступ до речей і документів проведено доступ до речей і документів, зокрема скопійовано матеріали кримінального провадження № 12021090220000047 від 23.06.2021 за ч.2 ст.296 КК України, що знаходяться в СВ ВП №2 Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області.

Вивченням копій матеріалів кримінального провадження № 12021090220000047 від 23.06.2021 року за ч.2 ст.296 КК України встановлено, що ОСОБА_2 23.06.2021 звернувся із заявою, в якій просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , які 22.06.2021, перебуваючи по вул. Базарна, сел.Перегінське біля магазину «Спар» підійшли до його автомобіля і безпричинно наносили ОСОБА_13 удари кулаками в область голови, рук, тулуба, чим спричинили йому тілесні ушкодження.

Допитаний в ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_2 дав покази про те, що 22.06.2021 приблизно о 22.30-22.45 год. він приїхав на вул. Базарна, де припаркував автомобіль біля магазину «Спар» і в салоні почав рахувати гроші, які мав повернути знайомому. Через декілька хвилин позад його автомобіля почав маневр розвороту вантажний автомобіль «Урал». Тоді ОСОБА_6 від`їхав на власному автомобілі в сторону і припаркував його біля будки. До його автомобіля підійшов ОСОБА_1 та через віконечко водійських дверцят наніс ОСОБА_13 один удар кулаком в область лівого ока. ОСОБА_6 відкрив дверку автомобіля і намагався вийти із салону автомобіля, однак ОСОБА_8 знову наніс йому декілька ударів кулаком в ліву частину обличчя, в ніс. Від вказаних ударів ОСОБА_6 впав на пасажирське сидіння власного автомобіля і згадавши, що у бардачку є балончик з речовиною сльозогінної дії, взяв його і розпилив у напрямку ОСОБА_12 , так як той не припиняв наносити йому удари і не давав можливості вийти з автомобіля. Коли ОСОБА_8 протирав очі, то ОСОБА_6 вийшов із автомобіля і крикнув двом чоловікам, які стояли осторонь, щоб вони викликали працівників поліції, тому що його б`ють. В той же час ОСОБА_8 крикнув до них, що ОСОБА_6 розпилив балончик сльозогінної дії в його сторону і тоді до ОСОБА_14 підбіг ОСОБА_15 і наніс йому удар в область щелепи. Захищаючись, ОСОБА_6 розпилив балончик з речовиною сльозогінної дії в сторону ОСОБА_16 і побіг до власного автомобіля, хтось із них, а саме або ОСОБА_15 або ОСОБА_17 кинули йому в область спини каменюкою. ОСОБА_6 підбіг до власного автомобіля і попросив дочку викликати працівників поліції, однак дочка сильно кричала, тоді ОСОБА_11 взяв у неї з рук телефон і в той час йому зателефонувала дружина, якій він повідомив, що його б`ють. В той час ОСОБА_8 бігав за ним навколо автомобіля і намагався нанести йому удари. Через хвилину до ОСОБА_14 під`їхав автомобіль джипного типу, який намагався збити ОСОБА_18 до ОСОБА_14 підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , який наніс йому удар в область над правим вухом, після цього ОСОБА_8 почав обома руками наносити йому удари по голові та по тулубу. ОСОБА_6 почав втікати від них, однак ОСОБА_8 наздогнав його і наніс йому удар в область обличчя , від чого йому стало дуже погано. Коли він прийшов до себе , то побачив багато людей, серед яких була його мама, батько і син.

Допитана під час досудового розслідування свідок - неповнолітня ОСОБА_19 дала покази, аналогічні з показами ОСОБА_2 .

Допитані в ході досудового розслідування в якості свідків - неповнолітній ОСОБА_20 та ОСОБА_21 повідомили органу досудового розслідування, що 22.06.2021 приблизно о 23.00 год. вони побігли на міст і побачили, що ОСОБА_6 побитий і весь у крові. До нього підбіг ОСОБА_8 і наніс йому удар в область обличчя.

Допитана під час досудового розслідування свідок ОСОБА_22 повідомила, що коли вона 22.06.2021 десь о 22.55 год. прибігла на міст, то побачила свого чоловіка, який був у крові і майка його була розірвана, а її свекруха не пускала до нього ОСОБА_16 та ОСОБА_23 . Дочку Настю обливали водою і приводили до тями, так як дитину дуже трусило. Згодом приїхала карета швидкої медичної допомоги і поліція.

Аналогічні пояснення під час досудового розслідування дав ОСОБА_24 .

Допитаний під час досудового розслідування в якості свідка ОСОБА_25 дав покази про те, що 22.06.2021 приблизно о 23.00 год. він мав зустрітись з ОСОБА_9 на ринку коло моста і коли він їхав на велосипеді, то побачив, що троє чоловіків ганяють одного чоловіка по території ринку , коли доганяють його, то б`ють руками по голові. Коли чоловік, якого били, вийшов на освітлювану територію, то ОСОБА_26 впізнав ОСОБА_27 . Також він бачив, як до ОСОБА_11 підбіг чоловік у шортах і наніс удар кулаком правої руки в область обличчя.

Опитаний в ході досудового розслідування ОСОБА_2 пояснив, що будь-яких ударів ОСОБА_10 не наносив, а лише обороняючись від нападу ОСОБА_12 , розпилив в його сторону балончик із речовиною сльозогінної дії і відштовхував від себе останнього.

Щодо спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я, то дізнавач вважає, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, так як останній оборонявся від ударів, які йому наносили ОСОБА_8 та ОСОБА_28 , тобто в його діях вбачається необхідна оборона.

Такий висновок органу дізнання узгоджується із вимогами, які містяться в роз`ясненнях, викладених в Постанові Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі №722/1981/16-к, частиною 3 статті 27 Конституції України передбачено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було перевищення меж необхідної оборони.

Отже, виходячи з наведеного, право на необхідну оборону виникає лише за певних умов, визначених законом. Згідно з положеннями ст.36 КК ці умови полягають у такому: 1) оборона визнається необхідною лише у випадку, якщо дії, що становлять її зміст, вчинено з метою захисту охоронюваних законом: а) прав та інтересів особи, яка захищається; б) прав та інтересів іншої особи (фізичної чи юридичної); в) суспільних інтересів; г) інтересів держави; 2) оборона може здійснюватись лише від суспільно небезпечного посягання, тобто діяння, ознаки якого передбачені КК; 3) за загальним правилом необхідна оборона має бути своєчасною - право на неї втрачається після того, як посягання було припинено або закінчено, і необхідність застосування засобів захисту відпала; 4) посягання має бути реальним, а не існувати лише в уяві того, хто захищається; 5) шкода при необхідній обороні може бути заподіяна тільки тому, хто посягає; 6) при необхідній обороні допускається заподіяння лише такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Визначення конкретного моменту, з якого особа перестала перебувати в стані необхідної оборони з огляду на закінчення злочинного посягання, має відносний характер і залежить від конкретних обставин справи, оцінка яких має включати аналіз об`єктивних і суб`єктивних аспектів поведінки як нападника, так і того, хто обороняється. При цьому важливо з`ясувати, чи могла особа, яка обороняється, з огляду на об`єктивну обстановку та поведінку нападника усвідомлювати, що посягання припинилося, тобто чи було для такої особи за даних об`єктивних обставин очевидним, що у застосуванні заходів захисту відпала необхідність. Якщо ж у ситуації, яка склалася, особа не мала можливості усвідомити факт припинення злочинного посягання, слід вважати, що вона діяла в стані необхідної оборони. Крім того, посягання вважається наявним і тоді, коли воно зупинене, однак може відновитися у будь-який момент.

При розгляді справ даної категорії необхідно також з`ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому згідно з ч.3 ст.36 КК перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту; перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК. Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

У поданій скарзі ОСОБА_1 зазначив, що з часу внесення відомостей до ЄРДР слідчою всупереч ст.9 КПК України не вчинено жодної слідчої дії, спрямоване на всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин кримінального провадження. Зокрема не було допитано свідків, які могли дати свідчення про вчинення злочину.

Однак, вищезазначені доводи скаржника не є обґрунтованими, оскільки з оскаржуваною постанови вбачається, що було допитано ряд осіб, які дали показання стосовно обставин події, яка відбулась 22.06.2021 між ОСОБА_29 та ОСОБА_1 .

Інших осіб, які були свідками конфлікту між скаржником та ОСОБА_29 органом дізнання не встановлено, а ОСОБА_1 не вказує про наявність таких свідків.

Зазначаючи в скарзі про те, що під час винесення оскаржуваної постанови було порушено порядок збирання доказів та надання їм правової оцінки, скаржник не наводить жодних обґрунтувань, припущень або мотивів, які на його думку свідчать про стверджуване.

З огляду на встановлені в ході розгляду скарги обставини, слідчий суддя вважає, що досудове розслідування проведено достатньо повно, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним та достатньо вмотивованим, його зміст відповідає фактичним обставинам справи.

Отже, проаналізувавши вищевказані обставини, вважаю, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні органом досудового розслідування були виконані вимоги ст.ст.2, 40, 93, 94 КПК України і дізнавачем проведені всі необхідні слідчі дії для перевірки обставин, відомості за якими були внесені до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення, а також на усунення протиріч, в результаті яких дізнавач, оцінивши зібрані ним докази, прийняв обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову начальника - дізнавача Рожнятівського відділення поліції №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області від 20.12.2021 про закриття кримінального провадження №12021096220000039 слід відмовити.

Керуючись ст.ст.24, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову начальника - дізнавача ВП №2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області від 20.12.2021 про закриття кримінального провадження №12021096220000039 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її постановлення до Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Слідчий суддя А.М. Бейко