Ухвала суду № 103614892, 04.03.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/3729/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

секретаря Бойко Н.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України, -

за участю:

прокурора Андруша Я.В.,

захисника адвоката Туманова С.Г. ( в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), -

В С Т А Н О В И В :

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає, ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були враховані при продовженні запобіжного заходу не відпали: під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду, знаходячись на свободі, може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, схильний до вчинення нового кримінального правопорушення. Інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Обвинувачений заперечує проти продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягає на його зміні та звільненні, оскільки бажає стати до лав Збройних Сил України та захищати країну в умовах воєнного стану. До цього строкову військову службу не проходив, проте є військовозобов`язаним.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт чи особисте зобов`язання. Тримання обвинуваченого під вартою суперечить інтересам суспільства, обвинувачений висловив своє бажання захищати державу в умовах військової агресії Росії. Його дружина та дитина не забезпечена захистом з боку держави, саме обвинувачений в такий час зможе їх захистити. Крім того, ситуація, яка склалась в Україні, позбавляє фізично покинути країну особам чоловічої статі у віці від 18 до 60 років. Представник потерпілого в черговий раз не з`являється до суду, винуватість обвинуваченого в інкримінованому правопорушенні не доведена, у ОСОБА_1 міцні соціальні зв`язки, що дає підстави для зміни раніше застосованого запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд встановив наступне.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 10.03.2022 року, завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати неможливо, досліджені письмові докази, допитаний обвинувачений та свідок, представник потерпілого не допитана та не оглянутий речовий доказ, на чому наполягає сторона захисту.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжкого злочину, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини останнього, передбачено у виді позбавлення волі до 8 років. Будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

До того ж, отримана від обвинуваченого інформація в попередніх судових засіданнях про отримання дозволу на роботу за кордоном та наміри виїхати за межі країни, наявність закордонного паспорту також свідчать про існування ризику втечі.

Судове слідство за даним кримінальним провадженням продовжується, досліджені письмові докази сторони обвинувачення, допитана свідок ОСОБА_2 , яка повідомила, що вона спілкувалась по мобільному телефону зі співмешканкою обвинуваченого, розповідала про обставини вчиненого. Показання під час її допиту мають розбіжності із відеозаписом подій, який був переглянутий судом, зокрема в присутності вказаного свідка. Заявлений прокурором ризик ймовірних перешкод кримінальному провадженню з боку обвинуваченого у разі зміни запобіжного заходу продовжує існувати, оскільки після відкриття матеріалів кримінального провадження, зокрема анкетних даних представника потерпілого, експертів, - існує ймовірність позапроцесуального незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних учасників, які ще судом не допитані і на допиті яких наполягає сторона захисту.

Наявність непогашених судимостей у обвинуваченого за корисні злочини, відсутність місця роботи підтверджують реальність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. До вказаних обставин (ризиків) безумовно належить військова агресія проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Щодо посилання захисника на те, що обвинувачений має малолітню дитину, постійне місце проживання, проживає в цивільному шлюбі, до затримання працював, характеризується позитивно, суд зазначає, що дані обставини не можуть бути підставою для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу. З урахуванням обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, вищенаведені доводи не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів його належної процесуальної поведінки.

Зазначені обвинуваченим обставини: бажання вступити до лав Збройних Сил України на час військової агресії за відсутності будь-яких підтверджуючих документів викликають певний сумнів. Наявні характеризуюючі матеріли, надані сторонами, не підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та придатним до військової служби. Крім того, відповідно до наявної інформації з Павлоградського РВП, що отримана за клопотанням сторони захисту, 03.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до поліції з заявою про зникнення його сумки, всередині якої були документи, зокрема приписне посвідчення (документ, який видається замість військового квитка).

Всі обставини, досліджені в ході судового засідання, у сукупності не дають достатні підстави про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший, більш м`який.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку, що прокурором доведено, що обвинувачений представляє ризики рецидиву і втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики його особи суд вважає такими, що не стримуватимуть обвинуваченого ОСОБА_1 від порушення покладених на нього процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 має бути продовжений.

Згідно ч.3ст.183КПК Українисуд припостановленні ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою зобов`язанийвизначити розмірзастави,достатньої длязабезпечення виконанняобвинуваченим обов`язків,передбачених цимКодексом.

Ухвалою слідчого судді від 12.04.2021 року розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_1 був визначений у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлений у сумі 68100 гривень.

Суд вважає, що розмір застави, з урахуванням досліджених даних про майновий стан, соціальні зв`язки обвинуваченого та тяжкості пред`явленого обвинувачення підлягає залишенню без змін, що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов`язків послужить достатнім фактором, який виключає зі сторони обвинуваченого будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - продовжити терміном до 60 днів, тобто до 02 травня 2022 року, включно, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням.

Строк дії ухвали - до 02 травня 2022 року, включно.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань №4» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.А. Мельник