Ухвала суду № 103614807, 23.02.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/1516/22

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/726/22

23 лютого 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В.,

при секретарі Рибалці В.І.

за участі

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Кушнір В.В.

прокурора Зубова С.М.

слідчої Какатєєвої Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі скаргу адвоката Кушніра В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на незаконне затримання особи,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2022 року адвокат Кушнір В.В. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 зі скаргою на незаконне затримання особи.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 21 лютого 2022 року о 06 год. 50 хв. було розпочато обшук на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2022 року за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . З початком проведення обшуку ОСОБА_1 був позбавлений можливості пересуватися самостійно, покинути місце проведення обшуку, через підкорення наказу був змушений знаходитися поряд зі слідчим та оперативними працівниками. В ході проведення обшуку, який було проведено в рамках кримінального провадження № 12021041520000151 від 15.07.2021 року, було виявлено та вилучено: предмет, схожий на гранату та предмет, схожий на запал. Всупереч вимогам закону, ОСОБА_1 було доставлено до Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, де о 15 год. 00 хв. було розпочато складання протоколу про затримання. При цьому в самому протоколі був зазначений час затримання, а саме 10 год. 05 хв. До того ж, є незрозумілим, чому з моменту завершення обшуку, до моменту початку складення протоколу про затримання пройшло майже 5 годин. З проколу про затримання не зрозуміло, на підставі якого пункту ст. 208 КПК України відбулося затримання ОСОБА_1 , оскільки у вказаному проколі міститься перелік підстав для затримання, передбачених п.1 та п.2 ст. 208 КПК України та не вказано, яка з цих підстав була застосована до підозрюваного. Крім того, адвокат Кушнір В.В. стверджує, що затримання незаконне з огляду на те, що під час затримання, у сторони обвинувачення не було належних і допустимих доказів, що вилучені предмети є вогнепальною зброєю чи боєприпасами. Також, він ствердужє, що досудове розслідування здійснюється слідчими СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області незаконно, з порушенням місця проведення досудового розслідування, так як місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення м. Кам`янське. У зв`язку з чим, адвокат просить суд перевірити законність затримання ОСОБА_1 , визнати незаконним затримання підозрюваного, яке відбулося 21.02.2022 року в рамках кримінального провадження № 12022041030000312 та постановити ухвалу, якою негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 .

Захисник Кушнір В.В. у судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні тексту скарги, прохав таку задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засідання підтримав позицію захисника, прохав задовольнити вимоги, викладені у скарзі.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги в повному обсязі, адже вважає, що підозрюваного затримано цілком законно та без порушення вимог чинних вимог законодавства.

Слідча Какатєєва Л.Ю. у задоволенні скарги прохала відмовити, посилаючись на наявність підстав для затримання, передбачених нормами КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, заяви учасників провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Згідно п. 6 ч. 3ст. 42 КПК України,підозрюваний, обвинувачений має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.

Відповідно до ч. 1ст. 208 КПК України,уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК України.

Згідно ч. 4ст. 208 КПК України,уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Частина 5 ст. 208 КПК України, передбачає, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбаченихстаттею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положеньстатті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

При розгляді даної скарги встановлено, що 21.02.2022 року о 06 год. 50 хв. на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2022 року було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення обшуку, в рамках ч.3 ст. 236 КПК України, ОСОБА_1 було заборонено залишати місце проведення обшуку. Відповідно до протоколу про проведення обшуку, о 10 год. 05 хв. 21.02.2022 року обшук вищевказаного приміщення було закінчено. Під час проведення обшуку було виявлено предмет схожий на гранату та предмет схожий на запал. При вивченні матеріалів кримінального провадження, які були надані для розгляду вказаної скарги, було встановлено, що відповідно до проколу затримання особи, ОСОБА_1 було затримано 21.02.2022 року о 10 год. 05 хв., тобто після проведення обшуку. 21.02.2022 року о 11 год. 34 хв. відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР. 21.02.2022 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 236 КПК України, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

ОСОБА_1 як учаснику слідчої дії - обшуку, на законних підставах було заборонено залишати місце його проведення, і така заборона не є затриманням в розумінніст. 209 КПК України, оскільки регламентована ст. 236 КПК України.

Протокол затримання ОСОБА_1 складений відповіднодо вимогКПК України,містить посиланняна передбаченізаконом підставидля затриманняособи безухвали слідчогосудді відповіднодо положеньст.208КПК України.

З протоколу про затримання ОСОБА_1 , вбачається, що підозрюваному повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, як передбачають вимоги ч. 4ст. 208 КПК України.

Враховуючи зазначене, слідчий суддяприходить до висновку, щопротокол затримання ОСОБА_1 за своїм змістом відповідає загальним вимогам ст.104,208 КПК України.

Вимогами п. 1 ч. 5 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.

Аналіз наведеної норми, свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання.

Слідчим суддею під час розгляду скарги не встановлено, а стороною захисту не доведено належними та достатніми доказами той факт, що ОСОБА_1 затримано чи позбавлено свободи за відсутності правових підстав.

Обставини, які були встановлені під час розгляду скарги дають підстави слідчому судді для висновку про законність затримання ОСОБА_1 .

Істотних порушеньправ тасвобод людинипри складанні протоколу затримання,та призатриманні ОСОБА_1 ,слідчим суддеюне встановлено та таких доказів не здобуто у судовому засіданні. Таким чином, у скарзі слід відмовити.

Інші порушення, які на думку захисника допустив слідчий, не можуть свідчити про незаконність затримання та не підлягають перевірці при розгляді скарги на незаконне затримання. Оцінка таких дій може бути надана слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 206, 208, 306, 307,309, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги адвоката Кушніра В.В., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на незаконне затримання особи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.В. Куцевол