Рішення № 103613125, 07.03.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2022 р. справа № 300/627/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено ОСОБА_1 в зарахуванні до її стажу роботу на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994 включно. А тому слід зобов`язати пенсійний орган зарахувати до її стажу вищевказаний період роботи та призначити з 15.12.2021 пенсію за віком на загальних умовах у зв`язку із досягненням 60-ти річного віку та наявністю загального стажу для призначення пенсії 28 років 4 місяці 8 днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що за результатами трьох звернень, пенсійним органом відмовлено їй в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу. Зокрема в рішенні від 20.12.2021 № 092750005127 вказано, що період роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994 не зараховано до її стажу, оскільки на записі в трудові книжці про звільнення не читається печатка підприємства. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Факт її роботи на фабриці підтверджується записами трудової книжки, профспілковим квитком № НОМЕР_1 від 17.02.1986, а також показами свідків. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області було здійснено допит свідків, однак результати такого допиту в письмовому варіанті їй не направлялися та невідомі. При цьому в неї наявний і інший стаж за час здійснення підприємницької діяльності, який пенсійним органом також не зараховано. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 29.08.1978 по 06.01.1994 до її стажу та в призначенні пенсії за віком.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки згідно поданих нею документів підтверджено тільки 18 років 06 місяців страхового стажу. Відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162 (чинного на момент прийняття позивача на роботу) та пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Згідно записів трудової книжки позивача, вона з 29.08.1978 по 06.01.1994 працювала на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття"). Вказаний період не зарахований до страхового стажу позивача, оскільки запис про звільнення засвідчений відтиском печатки, яка не читається. Згідно п. 1 та п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Таким чином, ОСОБА_1 для зарахування спірного періоду роботи до її страхового стажу необхідно надати відповідну уточнюючу довідку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 зверталася з заявами від 27.09.2021 та від 18.11.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листами від 18.11.2021 № 0900-0216-8/43253 та від 25.11.2021 № 0900-0216-8/44457 повідомлено позивача про відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного стажу. До страхового стажу не врахований період роботи з 29.08.1978 по 06.01.1994, оскільки запис на звільнення затверджено відтиском печатки, який не читається, що є порушенням Інструкцій № 162, № 58 (а.с. 24, 25).

За наслідками розгляду заяви позивача від 15.11.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслано ОСОБА_1 рішення про відмову в призначенні пенсії від 20.12.2021 № 092750005127 (а.с. 26).

Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 20.12.2021 № 092750005127 зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 18 років 06 місяців, з необхідних 28 років. Період роботи з 29.08.1978 по 06.01.1994 не зараховано до страхового стажу, оскільки на звільненні (запис в трудовій книжці) не читається печатка підприємства. Для зарахування вказаного періоду необхідно надати уточнюючу довідку про період роботи, видану підприємством, на якому працювала заявник, на підставі первинних документів за час виконання роботи (а.с. 27).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Закону, постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Згідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110 (в редакції від 27.09.1993) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно пункту 2.2 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня

прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться відомості про працівника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.14 Інструкції № 58, встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Єдиній державній класифікацій професій всіх категорій працівників на підставі міжнародних стандартів".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.2 Інструкції № 58).

Пунктом 4.1 Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 29.11.1978 зазначено що у період з 29.08.1978 (наказ від 29.08.1978 № 138) по 06.01.1994 (наказ від 06.01.1994 № 5-к) позивач працювала на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (згідно наказу від 10.08.1992 № 247 перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") (а.с. 11 - 13).

Вказані записи трудової книжки позивача належним чином засвідчені роботодавцем, в тому числі і запис про звільнення, проте на цьому записі печатка Івано-Франківської виробничо-торгової фірми "Візерунки Прикарпаття" погано читається.

Окрім вищевказаного недоліку, трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції № 58 та містить всі необхідні записи за спірний період, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята на таку роботу.

Крім цього, в матеріалах справи міститься профспілковий квиток позивача від 17.02.1986 № 18359848, в якому містяться відмітки про сплату профспілкових внесків, що підтверджує факт роботи ОСОБА_1 на вищевказаній фабриці/фірмі (а.с. 14).

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття"), ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу.

Крім цього, суд критично ставиться до посилань відповідача про те, що до стажу позивача не можливо зарахувати період роботи з 29.08.1978 по 06.01.1994 за даними трудової книжки, оскільки обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в частині спірного періоду роботи) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначене не може бути підставою для відмови у зарахуванні вищезгаданого періоду роботи до стажу.

Тобто, відповідач піддав сумніву достовірність запису у трудовій книжці про звільнення позивача (нечитабельна печатка). Однак, пенсійним органом не наведено підстав, за яких таке оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними. Наявність таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" (в редакції від 27.04.1993) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права. В даному випадку нечитабельний відтиск печатки зроблено саме роботодавцем ОСОБА_1 .

Така позиція не суперечить висновкам, наведеним в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Пенсійний орган у запереченні на відзив вказує, що спірний період не зараховано позивачу оскільки нею не надано уточнюючої довідки, яка містить відомості про спірний період роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття").

Тобто, фактично відповідач вимагає у позивача документи, надання яких передбачено пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній.

З цього приводу суд зазначає, що з урахуванням наведених судом вище обґрунтувань (щодо порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок) у позивача наявна трудова книжка, в якій судом не встановлено відсутність необхідних записів або наявність неправильних чи неточних записів про періоди її роботи.

Для зарахування стажу за період роботи позивача з 29.08.1978 по 06.01.1994 достатньо відомостей з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 29.11.1978.

Діючим законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед іншими відомостями.

Відтак, суд дійшов до висновку, що ненадання позивачем будь - яких інших документів про які зазначає відповідач у запереченні на відповідь на відзив, за наявності відомостей зазначених в її трудовій книжці не є перешкодою для зарахування спірного стажу для призначення пенсії за віком.

При цьому, відповідачем у відзиві не спростовано твердженнь позивача про допит пенсійним органом свідків, які підтвердили факт роботи ОСОБА_1 на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994.

Пунктом 17 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Крім цього, судом встановлено, що позивач зверталася до архівного органу, щодо надання довідки про її заробітну плату і стаж роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття").

Листами Державного архіву Івано-Франківської області від 23.07.2021 № В-23/06-07, від 22.11.2021 № 35/59-4.01/1109 повідомлено позивачу про неможливість надання таких документів, оскільки документи з особового складу за період з 29.08.1978 по 06.01.1994 до державного архіву не надходили (а.с. 16, 17).

Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 по справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних та сама по собі не здача облікових книг в архівний відділ не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначений період.

Тобто, відсутність відповідних документів на зберіганні в архівних установах не може анулювати записи трудової книжки та позбавити позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

У постанові від 12.12.2019 по справі №229/3431/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42570/18) Верховний Суд дійшов до висновку про безпідставність доводів пенсійного органу про неможливість підтвердження трудового стажу через відсутність на зберіганні в державному архіві запитуваних документів та вказав про неможливість надання повного об`єму необхідних для реалізації прав позивача документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Таким чином, суд вважає, що пенсійним органом не зараховано до стажу роботи позивача роботу на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") у період з 29.08.1978 по 06.01.1994 з формальних підстав, а тому такі дії пенсійного органу є протиправними.

Враховуючи вищенаведене, робота ОСОБА_1 на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994 підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Інших підстав для незарахування цього періоду роботи позивача відповідачем ненаведено, а судом не встановлено.

В описовій частині позову ОСОБА_1 зазначає, що її загальний стаж складає 28 років 4 місяці 8 днів. До цього стажу, крім спірного, входить набутий стаж за період здійснення підприємницької діяльності. Однак, прохальна частина позову не містить вимоги про зарахування цього стажу, позивач просить суд зобов`язати відповідача призначити їй з 15.12.2021 пенсію за віком на загальних умовах у зв`язку із досягненням 60-ти річного віку та наявністю загального стажу для призначення пенсії 28 років 4 місяці 8 днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області в рішенні від 20.12.2021 № 092750005127 визначено, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 18 років 06 місяців, з необхідних 28 років для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи, що судом зараховано до стажу період роботи позивача на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994, у ОСОБА_1 наявний необхідний стаж, для призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Таким чином, вказаною нормою передбачено право ОСОБА_1 на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу.

Оскільки, позивач в останнє звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 15.12.2021, право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виникло саме з цього моменту.

Суд зазначає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, в тому числі і за минулий час, таке право підлягає поновленню без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

З метою запобігання порушення прав позивача на належну їй пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача, без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 період роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994 та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.12.2021.

Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії підлягає до задоволення.

Враховуючи приписи ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 992, 40 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) період роботи на фабриці ім.Рози Люксембург Івано-Франківського ордена "Знак Пошани" (в 1992 році перейменована на Івано-Франківську виробничо-торгову фірму "Візерунки Прикарпаття") з 29.08.1978 по 06.01.1994 до її стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком, відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.