Рішення № 103612814, 16.02.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/1741/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., представників позивача Кирилюк Т.А. та Джосула В.С. представників відповідача Агатія В.В. та Кавценюка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейдербуд до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Чернівецькій області №121-п від 09 лютого 2021 року «Про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої перевірки»; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Чернівецькій області №169-п від 16 лютого 2021 року «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки ТОВ «Трейдербуд»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/1790/0701 від 02 квітня 2021 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/1791/0701 від 02 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 22 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У ході підготовки даної справи до розгляду по суті судом: з`ясовано зміст заявлених вимог та позицію відповідача; отримано від сторін докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; застосовано до відповідача захід процесуального примусу у вигляді штрафу; вирішено заявлені сторонами клопотання; вчинено інші дії, передбачені частиною другою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Згідно змісту позовної заяви та додаткових письмових пояснень, в обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на незаконність поновлення проведеної перевірки та необґрунтованість висновків за результатом проведеної перевірки, вказуючи про реальність досліджуваних податковим органом господарських операцій.

Так, позивач зазначав, що пунктом 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території Україні коронавірусної хвороби. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №104 від 17 лютого 2021 року було продовжено дію введених раніше карантинних обмежень на території України до 30 квітня 2021 року, а отже, мораторій на проведення перевірок продовжує діяти. Проте, 09 лютого 2021 року відповідачем було протиправно винесено наказ №121-п «Про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД». При цьому даний наказ виданий у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03 лютого 2021 року, яка скоротила дію мораторію та поновила терміни проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки позивача. Протиправність оскаржуваного наказу полягає, на думку позивача, в тому, що постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03 лютого 2021 року має нижчу юридичну силу, ніж положення Податкового кодексу України. Положення ж Постанови №89 від 03 лютого 2021 року підлягають застосуванню в тій частині, яка не суперечить положенням Податкового кодексу України. Разом з цим у даному випадку, як вважає позивач, положення постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03 лютого 2021 року повністю суперечать положенням Податкового кодексу України (пункту 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення»), а тому контролюючий орган не мав жодних правових підстав для поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки позивача. Відповідно, результати такої незаконної перевірки та усі прийняті за її наслідками рішення також є незаконними. Крім цього, усупереч положенням пункту 82.4 статті 82 Податкового кодексу України оскаржуваний наказ не вручався під розписку і не направлявся уповноваженій особі позивача, а про прийняття цього наказу стало відомо лише з акту перевірки.

Також позивач вважає безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій з фактичного надання послуг та продажу товару з контрагентами: ТОВ «Арх-Буд Технологія» на суму 1189550,00 грн (без ПДВ), ТОВ «Зернооптторг» на суму 5343455,23 грн (без ПДВ), ТОВ «ЛАЙФ ПАРАДАЙС» на суму 2756848,70 грн (без ПДВ), ТОВ «АКОРД КОРПОРЕЙТ» на суму 1754657,69 гр. (без ПДВ), ТОВ «ТЕХНІКПРОМ» на суму 1022546,84 грн (без ПДВ), ТОВ «Авераж Захід» на суму 2057527,80 грн (без ПДВ), ТОВ «Роксан Холд» на суму 502666,32 грн (без ПДВ). Вказано, що правовідносини з даними контрагентами були оформлені відповідними господарськими договорами, які є законними та в ході проведення господарських операцій ніким не оскаржувались, із оформленням по кожній господарській операції належним чином сформованих та підписаних первинних документів. Водночас уся господарська документація, що була предметом дослідження податкового органу під час перевірки, знаходиться в розпорядженні службових осіб ГУ ДПС з Чернівецькій області, оскільки ці документи були вилучені 22 вересня 2020 року СУ ГУ ДФС у Чернівецькій області під час проведення обшуку у приміщенні ТОВ «Трейдербуд», який був проведений на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2020 року.

Стосовно висновків податкового органу про те, що контрагенти, у тому числі їх субпідрядники або постачальники, у ланцюгу постачання знаходяться не за своєю адресою, позивач зазначив, що під час перевірки зазначені обставини ніким не були встановлені, виїзна перевірка жодного зі спірних контрагентів не проводилася, а відомості взяті податковим органом з узагальненої податкової інформації, зібраної іншими підрозділами ДПС України у 2018-2019 роках задовго до початку податкової перевірки ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД», про що міститься посилання в Акті перевірки та у висновку щодо розгляду заперечень на акт. При цьому всі документи, з яких взята подібна інформація, не були долучені до Акту перевірки та не були надані на адвокатський запит представника ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД». В усіх випадках вказано, що раніше за участі інших підрозділів ДПС України нібито відбувалось лише візуальне обстеження будівель, де зареєстровані юридичні особи, яке проводилось за тривалий час до початку проведення перевірки ГУ ДПС у Чернівецькій області, або просто повертався надісланий податковим органом на адресу відповідного контрагента лист із відміткою про невручення «за закінченням терміну зберігання».

Також зазначено, що укладаючи договори із контрагентами (субпідрядниками), директор ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД» виходив з того, що станом на день їх підписання відомості про контрагентів містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як таких, що не перебувають у процесі припинення. Перевірка місцезнаходження контрагентів за договором не входило в обов`язки позивача, а укладених договорів та виданих на їх підставі документів та вчинених дій було достатньо. Водночас останні станом на день перевірки не визнані недійсними, нікчемними чи фіктивними, а тому діє презумпція правомірності правочину.

Щодо тверджень відповідача про формування у контрагентів сум податкового кредиту за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання, то такі позивач вважає також безпідставними, оскільки вони нічим не підтверджені, а фактичне отримання товарів та послуг від юридичних осіб, з якими у ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД» були договірні відносини, відбувалось по факту їх виконання або отримання, про що в свою чергу були складені довідки про вартість виконаний робіт форми КБ-3, акти виконаних робіт форми КБ-2в або видаткові накладні, що підтверджувало фактичне виконання будівельних робіт або фактичне отримання товару. При цьому податковий орган за результатами перевірки не заперечує сам факт виконання оплачених робіт чи отримання придбаних товарно-матеріальних цінностей, однак вважає, що вони мають походження не від тих контрагентів, які вказані у договорах та первинних бухгалтерських документах. Разом з цим не існує і будь-яких спеціальних правових інструментів для перевірки позивачем того, яким чином певний товар або послуга була отримана певною юридичною особою, з якою позивач мав договірні відносини, від її інших контрагентів у ланцюгу постачання. Відповідно, позивач не міг знати та відслідковувати кожну господарську операцію свої контрагентів і як вона відображена у бухгалтерському обліку кожного з них.

Стосовно посилань відповідача на нереальність проведених господарських операцій з огляду їх значний обсяг, трудовитрати, необхідність особистої участі персоналу, що не співвідноситься з наявними трудовими ресурсами, і при цьому із задекларованих контрагентами позивача обсягах придбання та реалізації послуг не вбачається можливості ідентифікувати найманих працівників, позивач зазначив, що такі не виключають можливості реального виконання господарських операцій та не свідчать про одержання необґрунтованої податкової вигоди контрагентом, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). При цьому сам позивач не повинен нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання ними звітності по своїх працівниках або за допуск до виконання роботи неоформлених працівників, використання технічних засобів без оформлення договорів їх оренди, тощо.

Щодо висновків акту перевірки про те, що відносно спірних контрагентів позивача відсутня достовірна інформація про транспортні засоби, перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні, а також відомостей про зберігання товарів (наявність власних або орендованих приміщень), необхідні засоби та обладнання для забезпечення умов зберігання продукції та виконання вантажно-розвантажувальних робіт, то такі факти ніким не перевірялись, оскільки податкова перевірка контрагентів не проводилась, а в акті перевірки лише проаналізована наявна інформація податкового органу по базі АІС «АВТОМОБІЛЬ» або взагалі зазначено, що відповідна інформація відсутня (в основному через неподання контрагентами відповідної звітності). При цьому податковим органом у жодного із спірних контрагентів не проведена зустрічна звірка та не отримано жодного документа щодо перевізників вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників з транспортуванні. Крім цього, як вважає позивач, відсутність у контрагентів власних або орендованих приміщень та засобів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт також не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди контрагентом, а всі будівельно-монтажні роботи на об`єктах будівництва виконані в повному обсязі.

Стосовно відсутності у контрагентів дозволів та ліцензій на право здійснювати будівельні роботи у контрагентів позивач зазначив, що вказане не відповідає дійсності, оскільки ліцензії були наявні у субпідрядників на момент господарських відносин із ТОВ «Трейдербуд» такі наразі є діючі, проте відповідачем не було вжито заходів щодо перевірки цієї інформації, наприклад, шляхом подання відповідних запитів у відповідні ліцензійні органи. Крім цього, позивач не може нести відповідальності за отримання будь-яких ліцензій та дозволів субпідрядною організацією, оскільки рішення про їх отримання приймається виключно посадовими особами субпідрядної організації. До того ж, чинним законодавством не передбачено обов`язкової наявності ліцензії на виконання будівельних робіт у субпідрядних організаціях та для укладання відповідного договору.

Також позивач заперечує проти тверджень відповідача щодо нереальності господарських операцій у зв`язку з віднесенням контрагентів до категорії «ризикових» шляхом присвоєння їм відповідних критерії ризиковості за рішенням відповідного підрозділу ДПС України, оскільки до акту перевірки відповідач не долучив жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Водночас у період укладання позивачем господарських договорів зі своїми контрагентами (або залучення субпідрядників), останні не були включені до категорії ризикових та не могли викликати будь-яких зауважень до їх залучення в господарській діяльності позивача. Останній же не може відповідати за дії чи бездіяльність контрагентів, які призвели до прийняття відносно них рішення про відповідність їх критеріям ризиковості.

Щодо посилань контролюючого органу на внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно контрагента ТОВ «АРХ-БУД Технологія» відомостей про вчинення ним кримінального правопорушення по факту фіктивного підприємництва позивач зазначив, що таке було закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, а з приводу існування кримінального провадження відносно контрагента ТОВ «ЛАЙФ-ПАРАДАЙС» по факту безпідставного формування податкового кредиту, то на підтвердження цієї обставини не існує жодних належних доказів. Натомість таким, на його думку, може бути вирок у кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Заперечував позивач також і стосовно висновків податкового органу про безпідставне документальне оформлення контрагентом ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» господарських операцій з позивачем, зокрема, складення видаткових накладних щодо придбання дизельного пального, оскільки під час перевірки щодо підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» службовими особами ГУ ДПС у Чернівецькій області взагалі не досліджувався та не встановлювався факт підтвердження місця зберігання придбаного ТОВ «Трейдербуд» дизельного пального. Натомість, податковим органом зроблено висновки про фіктивність придбання дизельного пального у ТОВ «АВЕРАЖ ЗАХІД» лише з припущень щодо неможливості постачання вказаного товару покупцю, без фактичної перевірки наявності дизельного пального.

Стосовно висновків про безпідставне документальне оформлення контрагентом ТОВ «РОКСАН ХОЛД» господарських операцій, а також складання видаткових накладних про придбання керамічної цегли позивач зазначив, що такі ґрунтуються на припущеннях, а відносини з названим контрагентом оформлені належними первинними документами, які містять усі обов`язкові реквізити, які не перевірялися відповідачем. Крім цього, останнім не встановлено факту неотримання керамічної цегли ТОВ «ТРЕЙДЕРБУД».

Також позивач наголосив, що відповідачем не взято до уваги той факт, що всі контрагенти є діючими юридичними особами, мають рахунки у банках, з ними проводились безготівкові розрахунки, що свідчить про реальність господарських операцій. Крім того, не існує жодного судового рішення про фіктивність даних підприємств.

У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідачем безпідставно встановлено факт заниження задекларованих показників у рядку 2120 Звіту «Інші операційні доходи» всього в сумі 14627252,00 грн, у тому числі за 2018 рік на 8590533,00 грн та за 2019 рік у сумі 6036719,00 грн, чим нібито порушено вимоги пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, а також протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000/1790/0701 та №00000/1791/0701 від 02 квітня 2021 року.

Згідно відзиву на позовну заяву та наданих у ході судового розгляду пояснень, відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, вказуючи про їх необґрунтованість та, водночас, про законність оскаржуваних рішень.

Так, обґрунтовуючи законність оскаржуваних наказів, зазначив, що перевірка у позивача була розпочата 13 березня 2020 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №132 від 02 березня 2020 року відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік. В подальшому Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було перенесено термін проведення перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по 01 червня 2020 року. Про зазначене було повідомлено позивача листом, при цьому законом не вимагалося прийняття будь-якого додаткового рішення контролюючим органом. Разом з цим 03 лютого 2021 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою дозволено проведення перевірок юридичних осіб, у тому числі тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, які були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершені. У зв`язку цим Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області і було видано наказ від 09 лютого 2021 року №121-п, яким поновлено термін проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки та ознайомлено директора ТОВ «Трейдербуд» під підпис. На підставі наведеного відповідач вказав про законність своїх дій, оскільки такі відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім цього, відповідач наголосив на нереальності проведених позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «Арх-Буд Технологія», ТОВ «Зернооптторг», ТОВ «Лайф Парадайс», ТОВ «Акорд Корпорейт», ТОВ «Технікпром», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «Роксан Холд», обґрунтовуючи це наступним.

Відносно деяких контрагентів відсутня інформація за податковою адресою; суми податкового кредиту сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання; при задекларованих обсягах придбання та реалізації послуг установлено, що специфіка даного виду операцій характеризується властивостями, які потребують значно більшого обслуг трудовитрат, особистої участі персоналу (навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання, облік, відпуск товарів), у деяких випадках інформація про трудові ресурси взагалі відсутня або ж немає можливості ідентифікувати найманих працівників, відсутня інформація про документальне підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності робітників підприємств; відсутня достовірна інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні; відсутні дозволи та ліцензії на право здійснювати будівельні роботи підприємством, які видаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; стосовно деяких контрагентів ухвалено рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків; відносно деяких контрагентів відсутня інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, у зв`язку з неподанням відповідної податкової звітності; відсутня інформація про наявність транспортних засобів згідно з АІС «Автомобіль»; неможливо встановити наявність власних чи орендованих основних засобів та інших основних фондів; відносно певних контрагентів відсутня інформація про: рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, зберігання товарів (наявність власних чи орендованих складських приміщень не підтверджена), необхідні засоби та обладнання для забезпечення умов зберігання продукції у відповідності до діючих норм і правил, необхідних умов і засобів для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, наявність земельних ресурсів.

У зв`язку з наведеним, отримані активи у вигляді товарно-матеріальних цінностей (цегла, дизпаливо та інші будматеріали) та послуги з фактичного виконання будівельно-монтажних робіт на задекларованих об`єктах невідомого походження вважаються безоплатно отриманими. При цьому відповідач не заперечує факту виконання будівельно-монтажних робіт на об`єктах, проте надані під час перевірки документи та отримані відомості з інших джерел під час проведення перевірки ТОВ «Трейдербуд» не дають можливості встановити фактичних виконавців зазначених робіт та наданих послуг, що свідчить про безоплатне отримання будівельно-монтажних робіт.

Стосовно наявних первинних документів відповідач зауважив, що такі мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції, що узгоджується з положеннями Господарського кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі наведеного, відповідач вважає, що складені первинні документи з названими вище контрагентами не відповідають нормам законодавства, оскільки відсутній факт формування відповідного активу як ресурсу, контрольованого в результаті минулих подій унаслідок реального придбання в інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія (подія) у визначенні норм Закону України «Про бухгалтерський облік або фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Таким чином, позивачем в порушення вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України занижено інший операційний дохід (рядок 2120 Звіту) за період, що перевірявся, на загальну суму 14627252,00 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 8590533,00 грн, за 2019 рік на суму 6036719,00 грн, чим допущено заниження податку на прибуток. В свою чергу, заниження податку на прибуток призвело до заниження податку на додану вартість за період з 10 січня 2018 року по 31 грудня 2019 року на суму 2791892,00 грн. Отже, ухвалені за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення є законними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення щодо спірних відносин. Водночас позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові та додаткових письмових поясненнях, а відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, наведених у відзиві та з урахуванням наданих пояснень.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» (ТОВ «Трейдербуд») зареєстроване як юридична особа з 10 травня 2012 року із здійсненням таких видів діяльності за кодами КВЕД: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.91 Будівництво водних споруд; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.13 Будівництво мостів і тунелів.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області про проведення документальної планової перевірки №132 від 02 березня 2020 року, направлень від 12 березня 2020 року, від 09 лютого 2021 року та від 17 лютого 2021 року, відповідно до підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдербуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року.

Перевірка проводилась з 13 березня 2020 року по 25 лютого 2021 року.

Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області листом від 18 березня 2020 року №1773/10/24-13-05-01 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» про перенесення термінів проведення документальної планової перевірки на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року до 1 червня 2020 року.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», продовжено дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID -19).

У зв`язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» поновлено з 09 лютого 2021 року терміни проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд», розпочатої відповідно до наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області 02 березня 2020 року №132 (наказ ГУ ДПС у Чернівецькій області від 09 лютого 2021 року №121-п «Про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки ТОВ «Трейдербуд»).

Термін проведення перевірки продовжувався з 18 лютого 2021 року по 24 лютого 2021 підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 16 лютого 2021 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області складено акт №925/24-13-07-01/38132727 від 03 березня 2021 року, в якому зафіксовані допущені позивачем порушення:

1) пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Трейдербуд» занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 2632905,00 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 1546296,00 грн, за 2019 рік на суму 1086609,00 грн;

2) пунктів 198.1, 198.3, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Трейдербуд» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 2791892,00 грн, у тому числі: за липень 2018 року в сумі 201000,00 грн, за серпень 2018 року в сумі 1250,00 грн, за вересень 2018 року в сумі 205122,00 грн, за листопад 2018 року в сумі 242044,00 грн, за лютий 2019 року в сумі 63467,00 грн, за березень 2019 року в сумі 90018,00 грн, за квітень 2019 року в сумі 104961,00 грн, за травень 2019 року в сумі 676686,00 грн, за серпень 2019 року в сумі 204509,00 грн, за листопад 2019 року в сумі 100533,00 грн, за грудень 2019 року в сумі 902302,00 грн.

19 березня 2021 року позивачем подано Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області заперечення на вказаний акт перевірки, однак листом від 30 березня 2021 року №2664/24-13-07-03-09 відповідач повідомив позивача про те, що подані заперечення не спростовують порушень, викладених акті перевірки, а тому висновки за результатами її проведення є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі акта перевірки №925/24-13-07-01/38132727 від 03 березня 2021 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено відносно ТОВ «Трейдербуд» податкові повідомлення-рішення:

- №00000/1790/0701 від 02 квітня 2021 року форми «Р», яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на 3291131,25 грн, з яких: сума збільшеного податкового зобов`язання 2632905,00 грн, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 658226,25 грн;

- №00000/1791/0701 від 02 квітня 2021 року форми «Р», яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3489865,00 грн, з яких: сума збільшеного податкового зобов`язання 2791892,00 грн, сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) 697973,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими суб`єктом владних повноважень рішеннями, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заявлених у ній вимог, позивач не погоджується та оскаржує накази відповідача про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої перевірки та про продовження строків проведення документальної планової перевірки, а також податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатом проведення перевірки.

У зв`язку з цим варто заначити, що відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду в постанові від 21 лютого 2020 у справі № 826/14123/18, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

Водночас, судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульований правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, питання правомірності дій контролюючого органу щодо призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про оскарження рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Аналогічно правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Крім цього, у справі №816/228/17 суд касаційної інстанції зазначив, що у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Оскільки у даній справі відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатом якої прийняті рішення про донарахування грошових зобов`язань, які також оскаржуються позивачем у цьому позові, то оскарження ним і наказів про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої перевірки та про продовження строків проведення документальної планової перевірки, які по суті є актами індивідуальної дії, що уже реалізовано, є неналежним та неефективним способом захисту права платника податків.

Зазначене свідчить про безпідставність позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДПС у Чернівецькій області №121-п від 09 лютого 2021 року «Про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої перевірки» та №169-п від 16 лютого 2021 року «Про продовження строків проведення документальної планової перевірки ТОВ «Трейдербуд», а тому такі задоволенню не підлягають.

Водночас, оскільки незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач обґрунтовує, перш за все, протиправністю дій відповідача щодо поновлення із наступним продовженням строків податкової перевірки під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то суд, беручи до уваги наведену вище правову позицію Верховного Суду, спочатку надає оцінку таким доводам позивача.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Приписами статті 77 ПК України регламентовано, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 ПК України).

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки (п.77.4 ст. 77 ПК України).

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 року за №751/27196, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі-Порядок №524), відповідно до п. 1 розд. І якого цей Порядок розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік). Річний план - графік складається відповідно до вимог статті 77 розділу Податкового кодексу України.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оновлення річного плану - графіка здійснюється у разі його коригування.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталах такого року, крім випадків, коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших, ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше ніж 1 липня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року, і не раніше ніж 1 жовтня поточного року у разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку план-графік складається з планів-графіків територіальних органів ДПС та затверджується Головою Державної податкової служби України (далі - Голова ДПС).

Після затвердження Головою ДПС плану-графіка (коригування плану-графіка) територіальними органами ДПС надаються підрозділам, до функцій яких входить здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо податків і зборів юридичних та фізичних осіб, засобами автоматизованої інформаційної системи «Управління документами» плани-графіки (коригування планів-графіків) з відповідними додатками та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

Затверджений план-графік є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

Аналіз наведених норм ПК України та Порядку №524 дає підстави для висновку, що план-графік проведення документальних планових перевірок на поточний рік, затверджений та оприлюднений на офіційному веб-сайті ДПС України, є обов`язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДПС.

З обставин справи вбачається, що перевірка у позивача була розпочата 13 березня 2020 року на підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області №132 від 02 березня 2020 року відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік.

Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX внесено зміни до ПК України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановами від 09 грудня 2020 № 1236, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611 Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження дії карантину.

Згідно обставин справи, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області було перенесено термін проведення перевірки позивача на підставі пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по 01 червня 2020 року, про що позивача було повідомлено відповідним листом від 18 березня 2020 року №1773/10/24-13-05-01.

Разом з цим відповідно до положень пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 909-ІХ) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Дана норма не є нормою Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а тому на час виникнення спірних відносин була діючою, не конституцію не визнавалась.

Таким чином, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Суд зауважує, що положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, як і пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-ІХ були прийняті саме з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, внаслідок якої актами Кабінету Міністрів України було введено та продовжено у подальшому карантин.

Отже, враховуючи право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, яке надано положеннями Закону №909-ІХ, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України скоротити строк дії обмежень, заборон, встановлених положеннями пункту 52-2 підрозділу 10розділу XX Перехідні положення ПК України, та, як наслідок, щодо безпідставності застосування податковим органом постанови Уряду №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки».

Так, з метою реалізації вимог пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону № 909-ІХ, 03 лютого 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі - постанова КМ України №89), якою визначено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Отже, постановою КМ України №89 контролюючому органу надано право на проведення документальних перевірок під час дії мораторію виключно за умови дотриманням ним вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

При цьому суд зауважує, що на час виникнення спірних у цій справі відносин постанова КМ України №89 була чинною.

З огляду на викладене, суд критично оцінює надані в обґрунтування цього позову доводи про те, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ПК України, а не положення постанови КМ України №89, якою, на переконання суду, відповідач цілком правомірно керувався при прийнятті наказу від 09 лютого 2021 року №121-п «Про поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки ТОВ «Трейдербуд».

Згідно пункту 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Отже, контролюючий орган вправі продовжувати термін проведення документальних планових перевірок і, як вбачається з обставин справи, відповідач скористався таким правом, прийнявши наказ від 16 лютого 2021 року №169-п.

Враховуючи викладене, суд вважає дії та рішення відповідача щодо поновлення термінів проведення тимчасово зупиненої документальної планової перевірки ТОВ «Трейдербуд» та щодо продовження строків її проведення правомірними.

Таким чином, суд відхиляє доводи позову про незаконність дій податкового органу щодо поновлення із наступним продовженням строків податкової перевірки.

Такі доводи не свідчать про незаконність прийнятих за результатом проведення перевірки податкових повідомлень-рішень від 02 квітня 2021 року №00000/1790/0701 та №00000/1791/0701.

Що ж до висновків контролюючого органу, які слугували прийняттю указаних рішень, та доводів позивача, наданих у зв`язку із незгодою з такими, то варто зазначити наступне.

Так, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 02 квітня 2021 року №00000/1790/0701 та №00000/1791/0701 позивачу нараховано грошові зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у зв`язку із встановленням порушень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.3, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно абзаців 1 та 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно абзацу 1 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статі 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є Митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту і вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) Основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно приписів пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються, не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Уразі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні /розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пункту 201.7 статті 207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім цього, суд звертає увагу і на те, що за приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV ) для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно частини другої статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи цей спір, суд звертає увагу на те, що Верховним Судом в подібних правовідносинах неодноразово були викладені такі висновки щодо застосування наведених вище норм матеріального права.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Указане відповідає позиції Верховного Суду, зокрема, у постановах від 20 травня 2021 року у справі №826/16627/18, від 24 грудня 2021 року у справі №824/920/16-а, від 14 серпня 2018 року у справі №824/632/17-а та ін.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом проведеної перевірки відповідач дійшов висновків щодо нереальності господарських операцій позивача з фактичного надання послуг та продажу товару з контрагентами: ТОВ «Арх-Буд Технологія», ТОВ «Зернооптторг», ТОВ «ЛАЙФ ПАРАДАЙС», ТОВ «АКОРД КОРПОРЕЙТ» ТОВ «ТЕХНІКПРОМ», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «Роксан Холд».

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Арх-Буд Технологія» суд зазначає таке.

Відповідно до матеріалів справи 10 липня 2018 року між позивачем («Генпідрядник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арх-Буд Технологія» («Субпідрядник») було укладено Договір субпідряду №94-01, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 1245160,00 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Арх-Буд Технологія» були складені такі документи: акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за липень, вересень 2018 року, відповідно до яких загальна вартість виконаних робіт за липень 2018 року складає 1031200,00 грн, у тому числі ПДВ 53142,79 грн, а за вересень 2018 року 213960,00 грн, у тому числі ПДВ 35660,00 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за липень, вересень 2018 року.

Крім цього, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арх-Буд Технологія» було укладено договір субпідряду №94-04 від 10 липня 2018 року з виконання монтажних робіт по об`єкту: Капітальний ремонт інфекційного відділення КЗ «Путильська ЦРЛ» в смт Путила Путильського району Чернівецької області на суму 200000,00 грн.

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Арх-Буд Технологія» були складені такі документи: акт приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за липень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 174800,00 грн, у тому числі ПДВ 29133,33 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за липень 2018 року.

Згідно з актом №37 ЦЗ від 17 серпня 2018 року здачі-приймання робіт (надання послуг) представники ТОВ «Трейдербуд» та представники ТОВ «Арх-Буд Технологія» склали такий про те, що Виконавцем були проведені будівельні роботи по капітальному ремонту інфекційного відділення КЗ «Путильська ЦРЛ» в смт Путила Чернівецької області. Загальна вартість робіт (послуг) становить 7500,00 грн.

За виконані роботи та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Арх-Буд Техгологія» складено податкові накладні: №2 від 18 липня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1025200,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 170866,67 грн, обсяги постання за основною ставкою 854333,33 грн); №1 від 17 липня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 174800,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 29133,33 грн, обсяги постання за основною ставкою 145666,67 грн); №1 від 17 серпня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 7500,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 1250,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 6250,00 грн); №3 від 18 липня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 6000,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 1000,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 5000,00 грн); №2 від 18 липня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість - 1025200,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 170866,67 грн, обсяги постання за основною ставкою 854333,33 грн).

Поряд з цим, ні під час проведення перевірки відповідачем, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт за вказаними договорами субпідряду саме працівниками ТОВ «Арх-Буд Технологія» або ж залученими цим підприємством силами.

При цьому, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в обсяг виконаних робіт, наданих послуг є досить великим, що потребує значної кількості трудових та матеріальних ресурсів, а також значного періоду їх виконання.

З огляду на наявні у справі матеріали, суд критично оцінює твердження позивача про виконання робіт ТОВ «Арх-Буд Технологія» за вказаними Договорами субпідряду протягом липня, вересня 2018 року, тобто невеликого проміжку часу.

Також позивачем не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від ТОВ «Арх-Буд Технологія» до позивача.

Отже, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Арх-Буд Технологія» трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт, які зазначено в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2. Не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаних вище операцій та не доведено, що такі операції спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

До того ж, з огляду на місцезнаходження сторін договорів такі правочини не містять в собі розумних економічних цілей.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки позивача відповідачем було встановлена відсутність ТОВ «Арх-Буд Технологія» за податковою адресою, чисельність працівників - всього 2 особи; відсутність основних фондів, орендованих приміщень, послуг складського обліку; при цьому відсутня інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП у зв`язку із неподанням відповідної податкової звітності; відсутня інформація про наявність транспортних засобів; відповідно до фінансової звітності за 2018 рік на ТОВ «Арх-Буд Технологія» основні засоби відсутні.

Крім цього, як встановлено відповідачем під час перевірки, згідно пояснень директора ТОВ «Арх-Буд Технологія» ОСОБА_1 , отриманих працівниками ОУ ГУ ДФС у Івано-Франківській області, він не реєстрував ТОВ «Арх-Буд Технологія», не є директором на ньому, жодного відношення до нього не має, доручення на право представляти його права в державних та банківських установах він нікому не давав.

Указаного позивачем у ході судового розгляду справи належними та достовірними доказами не спростовано. При цьому позивач заперечував щодо допиту судом як свідка ОСОБА_1 .

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що у договорі субпідряду №94-01 від 10 липня 2018 року, довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за липень, вересень 2018 року, а також актах приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за липень, вересень 2018 року відсутній підпис ОСОБА_1 , який у цих документах значиться директором ТОВ «Арх-Буд Технологія». Натомість вказано лише прізвище названої особи.

Відсутні у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за липень, вересень 2018 року, актах приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2 за липень, вересень 2018 року і дати їх підписання.

Отже, зазначені документи не відповідають вимогам первинної документації згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту за операціями з ТОВ «Арх-Буд Технологія» сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про відсутність у контрагента позивача об`єктивної можливості виконати свої зобов`язання за Договорами субпідряду від 10 липня 2018 року №№94-01, 94-04.

Надані позивачем документи відносно ТОВ «Арх-Буд Технологія» на підтвердження його податкової правосуб`єктності, беручи до уваги вищевикладене, не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, яка гарантує виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами.

Крім цього, заслуговують на увагу і доводи відповідача про те, що ліцензію на право здійснювати будівельні роботи ТОВ «Арх-Буд Технологія» отримано 09 жовтня 2018 року, що підтверджується листом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15 липня 2021 року №40-401-21-1345.

Між тим, досліджувані операції з позивачем мали місце у липні-вересні 2018 року, тобто до отримання контрагентом позивача ліцензії, що в сукупності із наведеним вище свідчить про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ «Арх-Буд Технологія».

Також у ході судового розгляду справи позивачем не було надано аргументованих пояснень відсутності проектно-кошторисної документації, наявність якої є обов`язковою умовою початку виконання робіт за Договорами субпідряду від 10 липня 2018 року №№94-01, 94-04.

Не було надано позивачем і належних та достовірних доказів погодження Договорів субпідряду від 10 липня 2018 року №94-01 та № 94-04 із замовником будівництва Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, що передбачено пунктами 6.3.19 Договорів про закупівлю робіт за державні кошти №40 від 15 вересня 2017 року (Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області) та №35 від 05 вересня 2017 року (Капітальний ремонт інфекційного відділення КЗ «Путильська ЦРЛ» в смт Путила Путильського району Чернівецької області).

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арх-Буд Технологія» та, відповідно, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із ТОВ «Арх-Буд Технологія».

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Зернооптторг» суд зазначає таке.

Згідно матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернооптторг» було укладено Договір субпідряду №08/10-11 від 08 жовтня 2018 року, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво каналізаційного колектора в м. Вижниця Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 726999,60 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Зернооптторг» були складені такі документи: акт №1 приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 726999,60 грн, у тому числі ПДВ 121166,60 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2018 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Зернооптторг» складено податкову накладну №534 від 17 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 726999,60 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 121166,60 грн, обсяги постання за основною ставкою 605833,00 грн).

Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернооптторг» було укладено Договір субпідряду №09/10-12 від 09 жовтня 2018 року, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Реконструкція будинку культури з добудови адміністративних приміщень по вул. Головній, 44 в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 3128062,00 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Зернооптторг» були складені такі документи: акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в: №1 за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 1555766,46 грн, у тому числі ПДВ 259294,41 грн; №2 за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 1572295,54 грн, у тому числі ПДВ 262049,26 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2018 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Зернооптторг» складено податкові накладні: №695 від 21 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 1572295,54 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 262049,26 грн, обсяги постання за основною ставкою 1310246,28 грн); №696 від 21 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 1555766,46 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 259294,41 грн, обсяги постання за основною ставкою 1296472,05 грн).

29 жовтня 2018 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернооптторг» було укладено Договір субпідряду №29/10-17, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво каналізаційних очисних споруд по вул. Українській, 109-Б в м. Вижниця Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 629765,48 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Зернооптторг» були складені такі документи: акт №1 приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 629765,48 грн, у тому числі ПДВ 104960,91 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2018 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Зернооптторг» складено податкову накладну №833 від 28 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 629765,48 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 104960,91 грн, обсяги постання за основною ставкою 524804,57 грн).

19 грудня 2018 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернооптторг» було укладено договір субпідряду №19/12-24, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини (1-2- лікаря з житлом) в с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 801348,72 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Зернооптторг» були складені такі документи: акт №1 приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в за грудень 2018 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 801348,72 грн, у тому числі ПДВ 133558,12 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2018 року.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем («Покупець») та ТОВ «Зернооптторг» («Продавець») 03 грудня 2018 року було укладено договір купівлі-продажу товарів та надання послуг №03/12-19, відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов`язується передати у власність покупця, а Покупець зобов`язується передати у власність покупця, а Покупець зобов`язується прийняти у свою власність та оплатити Товар у кількостях та за ціною (вартістю), що наводяться в накладних, які підписуються та скріплюються печатками обох Сторін та є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орієнтована вартість за цим Договором становить 1160200,00 грн (з ПДВ).

На підставі вказаного Договору ТОВ «Зернооптторг» були виписані на отримувача товару ТОВ «Трейдербуд» видаткові накладні: - №259/18 від 18 грудня 2018 року на загальну суму 540110,35 грн (ПДВ 90018,39 грн); №251/18 від 18 грудня 2018 року на загальну суму 34135,56 грн (ПДВ 5689,2599 грн); №258/18 від 18 грудня 2018 року на загальну суму 205055,80 грн (ПДВ 34175,966 грн); №253/17 від 17 грудня 2018 року на загальну суму 8640,00 грн (ПДВ 1400,00 грн); №251/17 від 17 грудня 2018 року на загальну суму 21088,73 грн (ПДВ 3514,788 грн); №254/17 від 17 грудня 2018 року на загальну суму 19002,02 грн (ПДВ 3167,004 грн); №261/18 від 18 грудня 2018 року на загальну суму 287723,38 грн (ПДВ 47953,896 грн); №252/18 від 17 грудня 2018 року на загальну суму 44350,20 грн (ПДВ 7391,70 грн).

У зв`язку зі сплатою позивачем коштів за придбаний товар ТОВ «Зернооптторг» було складено податкові накладні: №596 від 18 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 540110,35 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 90018,39 грн, обсяги постання за основною ставкою 450091,96 грн); №595 від 18 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 205055,80 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 34175,97 грн, обсяги постання за основною ставкою 170879,83 грн); №532 від 17 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 8640,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 1400,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 7200,00 грн); №530 від 17 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 21088,73 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 3514,79 грн, обсяги постання за основною ставкою 17573,94 грн); №533 від 17 грудня 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 19002,02 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 3167,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 15835,02 грн); №597 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 287723,38 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 47953,90 грн, обсяги постання за основною ставкою 239769,48 грн); №531 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 44350,20 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 7391,70 грн, обсяги постання за основною ставкою 36958,50 грн).

Поряд з цим, ні під час проведення перевірки відповідачем, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт за вказаними договорами субпідряду саме працівниками ТОВ «Зернооптторг» або ж залученими цим підприємством силами.

При цьому, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в обсяг виконаних робіт, наданих послуг є досить великим, що потребує як значної кількості трудових та матеріальних ресурсів, так і періоду їх виконання.

З огляду на наявні у справі матеріали, суд критично оцінює твердження позивача про виконання робіт ТОВ «Зернооптторг» за Договорами субпідряду №08/10-11, №09/10-12 та №29/10-17 протягом листопада-грудня 2018 року, тобто невеликого проміжку часу.

Також позивачем не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від ТОВ «Зернооптторг», як передбачено вказаними вище договорами, до позивача, і це зважаючи на місцезнаходження сторін договорів (позивач - Чернівецька область, селище Путила, а субпідрядник ТОВ «Зернооптторг» - м. Дніпро) та місце виконання робіт (м. Вижниця, с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області, с. Комарів Кельменецького району Чернівецької області, а субпідрядник знаходиться у м. Дніпро).

З огляду на значу територіальну віддаленість місцязнаходження сторін договорів та місця виконання робіт указані вище правочини не містять в собі розумних економічних цілей.

Отже, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Зернооптторг» трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт, які зазначено в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2, та доказів наявності у ТОВ «Зернооптторг» товарів на виконання умов договору купівлі-продажу №03/12-19 від 03 грудня 2018 року.

Не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаних вище операцій та не доведено, що такі операції спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту за операціями з ТОВ «Зернооптторг» сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що в ході проведення перевірки позивача відповідачем було встановлена чисельність працівників ТОВ «Зернооптторг» протягом листопада-грудня 2018 року (тобто періоду досліджуваних з позивачем операцій ) - всього 2 особи; відсутність основних фондів, орендованих приміщень, послуг складського обліку; відсутня інформація про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП; відсутня інформація про наявність транспортних засобів; декларація з ПДВ подана за січень 2019 року, а з податку на прибуток за 2018 -2019 роки - не подано.

Надані ж позивачем документи відносно операцій з ТОВ «Зернооптторг» на підтвердження його податкової правосуб`єктності, беручи до уваги вищевикладене, не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, яка гарантує виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами.

Крім цього, заслуговує на увагу і те, що згідно облікових даних видів діяльності, пов`язаних з будівництвом будівель, іншого будівництва у ТОВ «Зернооптторг» не зареєстровано, а відповідно до інформації у листі Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15 липня 2021 року №40-401-21-1345 у ТОВ «Зернооптторг» відсутня ліцензія на будівництво, що також в сукупності з викладеним вище свідчить про неможливість указаного контрагента виконати свої зобов`язання як субпідрядника за договорами субпідряду, укладеними з позивачем.

До того ж, у ході судового розгляду справи позивачем не було надано належних та достовірних доказів погодження Договорів субпідряду №08/10-11 від 08 жовтня 2018 року, №09/10-12 від 09 жовтня 2018 року та №29/10-17 від 29 жовтня 2018 року із замовником будівництва Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, що передбачено пунктами 6.3.19 Договорів про закупівлю робіт за бюджеті (державні) кошти №30 від 02 жовтня 2018 року (Реконструкція будинку культури з добудови адміністративних приміщень по вул. Головній, 44 в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області), №836 від 28 вересня 2018 року (Будівництво каналізаційного колектора в м. Вижниця Чернівецької області), №925 від 24 жовтня 2018 року (Будівництво каналізаційних очисних споруд по вул. Українській, 109-Б в м. Вижниця Чернівецької області).

Також позивачем не надано аргументованих пояснень відсутності проектно-кошторисної документації, наявність якої є обов`язковою умовою початку виконання робіт за вказаними Договорами субпідряду (пункти 3.1 договорів).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 й актах приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в відсутні ініціали осіб, які їх підписали, відсутні дати підписання, що у сукупності з наведеним вище свідчить про невідповідність первинної документації вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Зернооптторг» і, відповідно, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із вказаною юридичною особою.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Лайф Парадайс» суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Парадайс» було укладено Договір субпідряду №392-Б від 06 грудня 2019 року, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини в м. Вижниця вул. Українська, 87-В (5-7 лікарів без житла) Вижницького району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 1907589,23 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Лайф Парадайс» були складені такі документи: акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в: №1 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 640537,92 грн, у тому числі ПДВ 106756,32 грн; №2 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 623540,16 грн, у тому числі ПДВ 103923,36 грн; №3 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 643511,15 грн, у тому числі ПДВ 107251,86 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2019 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Лайф Парадайс» складено податкові накладні: №462 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 640537,92 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 106756,32 грн, обсяги постання за основною ставкою 533781,60 грн); №460 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 623540,16 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 103923,36 грн, обсяги постання за основною ставкою 519616,80 грн); №461 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 643511,15 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 107251,86 грн, обсяги постання за основною ставкою 536259,29 грн).

Крім цього, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайф Парадайс» було укладено договір субпідряду №394-Б від 06 грудня 2019 року, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво каналізаційного колектора в м. Вижниця Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 198000,00 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Лайф Парадайс» були складені такі документи: акт приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в №1 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 198000,00 грн, у тому числі ПДВ 33000,00 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2019 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Лайф Парадайс» складено податкову накладну №463 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 198000,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 33000,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 165000,00 грн).

Поряд з цим, ні під час проведення перевірки відповідачем, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт за вказаними договорами субпідряду саме працівниками ТОВ «Лайф Парадайс» або ж залученими цим підприємством силами.

При цьому, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в обсяг виконаних робіт, наданих послуг є досить великим, що потребує як значної кількості трудових та матеріальних ресурсів, так і періоду їх виконання.

З огляду на наявні у справі матеріали, суд критично оцінює твердження позивача про виконання робіт ТОВ «Лайф Парадайс» за Договорами субпідряду №392-Б та №394-Б від 06 грудня 2019 року протягом грудня 2019 року, тобто менше, ніж за один місяць.

Також позивачем не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від ТОВ «Лайф Парадайс», як передбачено вказаними вище договорами, до позивача, і це зважаючи на місцезнаходження сторін договорів (позивач - Чернівецька область, селище Путила, субпідрядник ТОВ «Лайф Парадайс» - м. Маріуполь, Донецька область) та місце виконання робіт (м. Вижниця).

З огляду на значу територіальну віддаленість місцязнаходження сторін договорів та місця виконання робіт указані вище правочини не містять в собі розумних економічних цілей.

Отже, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Лайф Парадайс» трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт, які зазначено в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2.

Не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаних вище операцій та не доведено, що такі операції спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту за досліджуваними відповідачем операціями сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

Суд звертає увагу на те, що на юридичну адресу ТОВ «Лайф Парадайс» відповідачем було направлено лист «Про надання інформації» від 24 лютого 2020 року щодо взаємовідносин із позивачем, однак такий було повернуто Укрпоштою у зв`язку із відсутністю платника податків за адресою.

Надані ж позивачем документи відносно операцій з ТОВ «Лайф Парадайс» на підтвердження його податкової правосуб`єктності, беручи до уваги вищевикладене, не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, яка гарантує виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами.

До того ж, у ході судового розгляду справи позивачем не було надано належних та достовірних доказів погодження Договору субпідряду №394-Б від 06 грудня 2019 року із замовником будівництва Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, що передбачено пунктом 6.3.19 Договору про закупівлю робіт за державні кошти №836 від 28 вересня 2018 року (Будівництво каналізаційного колектора в м. Вижниця Чернівецької області).

Водночас позивачем не надано доказів укладення із Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації Договору про закупівлю робіт за державні кошти відносно «Будівництва амбулаторії загальної практики сімейної медицини в м. Вижниця вул. Українська, 87-В (5-7 лікарів без житла) Вижницького району Чернівецької області», що значиться предметом Договору субпідряду №392-Б від 06 грудня 2019 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Лайф Парадайс».

Також позивачем не надано аргументованих пояснень відсутності проектно-кошторисної документації, наявність якої є обов`язковою умовою початку виконання робіт за вказаними Договорами субпідряду (пункти 3.1 договорів).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 й актах приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в відсутні дати підписання, що у сукупності з наведеним вище свідчить про невідповідність первинної документації вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Лайф Парадайс» і, відповідно, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із вказаною юридичною особою.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Акорд Корпорейт» суд зазначає таке.

З наявних матеріалів вбачається, що 02 грудня 2019 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акорд Корпорейт» було укладено Договір субпідряду №611, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 1297459,54 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Акорд Корпорейт» були складені такі документи: акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в: №1 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 548521,43 грн, у тому числі ПДВ 91420,24 грн; №2 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 748938,11 грн, у тому числі ПДВ 124823,02 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2019 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Акорд Корпорейт» складено податкові накладні: №324 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 548521,43 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 91420,24 грн, обсяги постання за основною ставкою 457101,19 грн); №325 від 16 грудня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 748938,11 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 124823,02 грн, обсяги постання за основною ставкою 624115,09 грн).

Також 04 грудня 2019 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акорд Корпорейт» було укладено Ддоговір субпідряду №617, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Реконструкція будинку культури з добудовою та надбудовою адміністративних приміщень по вул. Головній, 44 в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 2010758,91 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Акорд Корпорейт» були складені такі документи: акти приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в: №1 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 92508,00 грн, у тому числі ПДВ 15418,00 грн; №1 за грудень 2019 року; №2/1 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 27779,24 грн, у тому числі ПДВ 4629,87 грн; №3 за грудень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 935598,71 грн, у тому числі ПДВ 155933,12 грн; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за грудень 2019 року.

Поряд з цим, ні під час проведення перевірки відповідачем, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт за вказаними договорами субпідряду саме працівниками ТОВ «Акорд Корпорейт» або ж залученими цим підприємством силами.

При цьому, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в обсяг виконаних робіт, наданих послуг є досить великим, що потребує як значної кількості трудових та матеріальних ресурсів, так і періоду їх виконання.

З огляду на наявні у справі матеріали суд критично оцінює твердження позивача про виконання робіт ТОВ «Акорд Корпорейт» за Договорами субпідряду №611 від 02 грудня та №617 від 04 грудня 2019 року протягом грудня 2019 року, тобто менше, ніж за один місяць.

Також позивачем не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від ТОВ «Акорд Корпорейт», як передбачено вказаними вище договорами, до позивача, і це зважаючи на місцезнаходження сторін договорів (позивач - Чернівецька область, селище Путила, субпідрядник ТОВ «Акорд Корпорейт» - м. Львів) та місце виконання робіт (с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області, с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області).

З огляду на значу територіальну віддаленість місцязнаходження сторін договорів та місця виконання робіт указані вище правочини не містять в собі розумних економічних цілей.

Отже, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Акорд Корпорейт» трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт, які зазначено в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2.

Не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаних вище операцій та не доведено, що такі операції спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту за досліджуваними відповідачем операціями сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

Суд звертає увагу на те, що на юридичну адресу ТОВ «Акорд Корпорейт» відповідачем було направлено лист «Про надання інформації» від 24 лютого 2020 року щодо взаємовідносин із позивачем, однак такий було повернуто Укрпоштою у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Надані ж позивачем документи відносно операцій з ТОВ «Акорд Корпорейт» на підтвердження його податкової правосуб`єктності, беручи до уваги вищевикладене, не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, яка гарантує виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами.

До того ж, у ході судового розгляду справи позивачем не було надано належних та достовірних доказів погодження Договорів субпідряду №611 від 02 грудня 2019 року та №617 від 04 грудня 2019 року із замовником будівництва Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, що передбачено пунктами 6.3.19 Договорів про закупівлю робіт за державні кошти №40 від 15 вересня 2017 року (Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області) та №30 від 02 жовтня 2018 року (Реконструкція будинку культури з добудови адміністративних приміщень по вул. Головній, 44 в с. Рукшин Хотинського району Чернівецької області).

Також позивачем не надано аргументованих пояснень відсутності проектно-кошторисної документації, наявність якої є обов`язковою умовою початку виконання робіт за вказаними Договорами субпідряду (пункти 3.1 договорів).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 й актах приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в відсутні дати підписання, що у сукупності з наведеним вище свідчить про невідповідність первинної документації вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Акорд Корпорейт» і, відповідно, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із вказаною юридичною особою.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Технікпром» суд зазначає таке.

Згідно матеріалів справи 02 серпня 2019 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технікпром» було укладено Договір субпідряду №64, згідно з умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов`язання власними силами і засобами виконати роботи по об`єкту «Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області». Вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому договору складає 1227056,21 грн (пункти 1.1, 2.1 Договору).

На виконання умов указаного договору між позивачем та ТОВ «Технікпром» були складені такі документи: акт приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в №1 за серпень 2019 року, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 1227056,21 грн, у тому числі ПДВ 204509,37 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за серпень 2019 року.

За виконані роботи на підставі вказаного вище договору та у зв`язку з отриманими від ТОВ «Трейдербуд» коштами ТОВ «Технікпром» складено податкову накладну №53 від 08 серпня 2019 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 1227056,21 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 204509,37 грн, обсяги постання за основною ставкою 1022546,84 грн).

Поряд з цим, ні під час проведення перевірки відповідачем, ні в ході судового розгляду справи позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт виконання будівельних робіт за вказаними договорами субпідряду саме працівниками ТОВ «Технікпром» або ж залученими цим підприємством силами.

При цьому, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в обсяг виконаних робіт, наданих послуг є досить великим, що потребує як значної кількості трудових та матеріальних ресурсів, так і періоду їх виконання.

З огляду на наявні у справі матеріали, суд критично оцінює твердження позивача про виконання робіт ТОВ «Технікпром» за Договором субпідряду №64 від 02 серпня 2019 року протягом серпня 2019 року, тобто менше, ніж за один місяць.

При цьому у ході перевірки відповідачем було з`ясовано, що станом на липень 2019 року у ТОВ «Технікпром» працювало всього 4 особи, серпень 2019 року 7 осіб.

Також позивачем не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів або маршрут пересування машин і механізмів від ТОВ «Технікпром» як передбачено вказаними вище договорами, до позивача, і це зважаючи на місцезнаходження сторін договорів (позивач - Чернівецька область, селище Путила, субпідрядник ТОВ «ТОВ «Технікпром» - м. Запоріжжя) та місце виконання робіт (с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області).

З огляду на значу територіальну віддаленість місцязнаходження сторін договору та місця виконання робіт указаний вище правочин не містить в собі розумних економічних цілей.

Отже, позивачем не надано доказів наявності у ТОВ «Технікпром» трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт, які зазначено в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2.

Не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаних вище операцій та не доведено, що такі операції спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту за досліджуваними відповідачем операціями сформовані за рахунок придбання товарів/послуг, походження яких неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

Суд звертає увагу на те, що на юридичну адресу ТОВ «Технікпром» відповідачем були направлені листи та запити «Про надання інформації» щодо взаємовідносин із позивачем, однак такі поверталися Укрпоштою у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Водночас податковим органом було встановлено і відсутність ТОВ «Технікпром» за податковою адресою.

Надані ж позивачем документи відносно операцій з ТОВ «Технікпром» на підтвердження його податкової правосуб`єктності, беручи до уваги вищевикладене, не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, яка гарантує виконання своїх зобов`язань за вказаними договорами.

До того ж, у ході судового розгляду справи позивачем не було надано належних та достовірних доказів погодження Договору субпідряду №64 від 02 серпня 2019 року із замовником будівництва Управлінням капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації, що передбачено пунктом 6.3.19 Договору про закупівлю робіт за державні кошти №40 від 15 вересня 2017 року (Будівництво загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 240 учнівських місць навчання по вул. Центральній в с. Усть-Путила Путильського району Чернівецької області).

Також позивачем не надано аргументованих пояснень відсутності проектно-кошторисної документації, наявність якої є обов`язковою умовою початку виконання робіт за вказаним Договором субпідряду (пункт 3.1 договору).

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 й акту приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в відсутні дати підписання, що у сукупності з наведеним вище свідчить про невідповідність первинної документації вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

З огляду на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Технікпром» і, відповідно, про порушення позивачем норм Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із вказаною юридичною особою.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Авераж Захід» суд зазначає таке.

Судом встановлено, що у вересні та листопаді 2018 року ТОВ «Авераж Захід» задокументовано реалізацію дизельного палива на адресу ТОВ «Трейдербуд» в кількості 89360 л на загальну суму 2469033,36 грн, в т.ч. ПДВ 411505,56 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Авераж Захід» були складені рахунки фактури з продажу дизельного палива: №СФ-0900001 від 17 вересня 2018 року на загальну суму 327901,68 грн (ПДВ 54650,28 грн); №СФ-0900003 від 18 вересня 2018 року на загальну суму 340788,84 грн (ПДВ 56798,14 грн); №СФ-0900002 від 18 вересня 2018 року на загальну суму 239972,64 грн (ПДВ 39995,44 грн); №СФ-0900004 від 19 вересня 2018 року на загальну суму 108108,00 грн (ПДВ 18018,00 грн).

На підставі, у тому числі, зазначених вище рахунків-фактур ТОВ «Авераж Захід» і були виписані позивачу видаткові накладні: №РН-1100020 від 30 листопада 2018 року на загальну суму 168123,96 грн (ПДВ 28020,66 грн); №РН-1100003 від 20 листопада 2018 року на загальну суму 639936,00 грн (ПДВ 106656,00 грн); №РН-1100006 від 23 листопада 2018 року на загальну суму 644202,24 грн (ПДВ 107367,04 грн); №РН-0900002 від 18 вересня 2018 року на загальну суму 239972,64 грн (ПДВ 39995,44 грн); №РН-0900001 від 17 вересня 2018 року на загальну суму 327901,68 грн (ПДВ 54650,28 грн); №РН-0900003 від 18 вересня 2018 року на загальну суму 340788,84 грн (ПДВ 56798,14 грн); №РН-0900004 від 19 вересня 2018 року на загальну суму 108108,00 грн (ПДВ 18018,00 грн).

У зв`язку з проведенням відповідних оплат за придбання ТОВ «Трейдербуд» дизельного пального у ТОВ «Авераж Захід» останнім було складено податкові накладні: №20 від 30 листопада 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 168123,96 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 28020,66 грн, обсяги постання за основною ставкою 140103,30 грн); №3 від 20 листопада 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 639936,00 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 106656,00 грн, обсяги постання за основною ставкою 533280,00 грн); №6 від 23 листопада 2018 року на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 644202,24 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 107367,04 грн, обсяги постання за основною ставкою 536835,20 грн).

Однак, під час проведення перевірки не було надано документів, які б підтверджували факт транспортування пального (в тому числі і до контрагента позивача), його місце зберігання та напрямки використання.

Водночас під час перевірки відповідачем було з`ясовано, що згідно даних бухгалтерського обліку у позивача відсутні залишки придбаного у ТОВ «Авераж Захід» пального.

Надані позивачем у судовому засіданні твердження про зберігання на ТОВ «Авераж Захід» пального, придбаного ним у ТОВ «Авераж Захід», з посиланням на наявність Договорів про надання послуг відповідального зберігання від 17 вересня 2018 року №3Б-2018/0917-1 та від 20 листопада 2018 року №№3Б-2018/1120-1 суд оцінює критично, оскільки на підтвердження реальності операцій за указаними договорами не було надано належних та достовірних доказів (в тому числі і доказів фактичної можливості у ТОВ «Авераж Захід» зберігати пальне, належне позивачу).

Крім цього, судом встановлено, що позивач не зареєстрований платником акцизного податку, що унеможливлює його здійснювати подальший продаж указаного пального по більш вигідній ціні, про що позивачем вказувалось податковому органу та суду у ході розгляду справи.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що у видаткових накладних №РН-0900002 від 18 вересня 2018 року, №РН-0900001 від 17 вересня 2018 року, №РН-0900003 від 18 вересня 2018 року,№РН-0900004 від 19 вересня 2018 року відсутні посада, ініціали, прізвище та підпис отримувача, що свідчить про невідповідність документам вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Проаналізувавши в сукупності обставини взаємовідносин позивача із ТОВ «Авераж Захід», суд погоджується із відповідачем, що такі не носять в собі розумних економічних цілей та фактично є нереальними (фіктивними), а позивачем порушено норми Податкового кодексу України при формуванні показників за операціями із вказаною юридичною особою.

Щодо взаємовідносин із ТОВ «Роксан Холд» суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Роксан Холд» («Продавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдербуд» («Покупець») 03 листопада 2019 року було укладено договір купівлі-продажу товару №321/19, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар (цегла керамічна 250х120х65 мм, марка М100), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. Вартість товару визначається Постачальником у гривнях та складає 603199,58 грн, в т.ч. ПДВ (пункти 1.1, 2.1 Договору).

07 листопада 2019 року ТОВ «Роксан Холд» виписано позивачу видаткову накладну №ВН-00463 за товар «Цегла керамічна 250х120х65 мм, марка М100» на загальну суму 603199,58 грн, у тому числі ПДВ 100533,26 грн. Також 07 листопада 2019 року складено податкову накладну №93 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 603199,58 грн (загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 100533,26 грн, обсяги постання за основною ставкою 502666,32 грн).

Однак, позивачем ні під час перевірки відповідачу, ні у ході судового розгляду справи не надано належних та достовірних документів на підтвердження як наявності і зберігання у ТОВ «Роксан Холд» указаного вище товару, так і документів його транспортування до ТОВ «Трейдербуд» та подальшу його реалізацію покупцем.

При цьому суд звертає увагу на значну територіальну віддаленість сторін Договору купівлі-продажу товару №321/19 (продавець ТОВ «Роксан Холд» - м. Миколаїв, покупець ТОВ «Трейдербуд» - Чернівецька область, селище Путила).

Зазначене у своїй сукупності свідчить про те, що указаний правочин є фіктивним та не містять в собі розумних економічних цілей.

Позивачем не підтверджено руху активів у процесі здійснення вказаної операції та не доведено, що така спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

З обставин справи вбачається, що суми податкового кредиту сформовані за рахунок придбання товару, походження якого неможливо дослідити по ланцюгу постачання.

З огляду на все вищевикладене, суд приходить до переконання, що обставини справи не підтверджують реального виконання господарських операцій вказаними контрагентами позивача по укладеним договорам, оскільки вони складені неналежним чином, не містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та не дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які мають складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. Однак, наявні у справі документи належним чином не підтверджують фактичність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Отже, суд приходить до висновку, що наявна у справі документація, яка була предметом перевірки податкового органу, не відображає настання реальних наслідків за правочинами, укладеними з указаними вище юридичними особами. У даному випадку за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів.

Тому, суд погоджується з висновками відповідача про заниження позивачем у перевіряємий період податку на прибуток та податку на додану вартість за задокументованими операціями із ТОВ «Арх-Буд Технологія», ТОВ «Зернооптторг», ТОВ «Лайф Парадайс», ТОВ «Акорд Корпорейт», ТОВ «Технікпром», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «Роксан Холд».

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00000/1790/0701 від 02 квітня 2021 року форми «Р», яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, та №00000/1791/0701 від 02 квітня 2021 року форми «Р», яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, є правомірними.

Таким чином, заявлені позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваних рішень. Натомість відповідач довів їх законність, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 лютого 2022 року.

Повне найменування учасників справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Трейдербуд (59100, Чернівецька область, смт. Путила, вул. Українська, 136, ЄДРПОУ 38132727), відповідач Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк