Рішення № 10361183, 08.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.10 р.                     Справа № 34/135                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, Виробнича одиниця „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк

до відповідача - Комунального підприємства „Стимул”, м. Харцизьк

про стягнення 25032,50грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Дерев”яненко О.Г. (за довіреністю)

від відповідача – Нікуліна В.В. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, Виробнича одиниця „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк до Комунального підприємства „Стимул”, м. Харцизьк про стягнення суми боргу в розмірі 21637,03грн., інфляційних витрат в сумі 1009,17грн., 3% річних в сумі 303,27грн. та пені в сумі 2083,03грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 21637,03грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.07.2010р. (вхід. №02-41/29364) суму боргу станом на 07.07.2010р. визнає в розмірі 16137,03грн. та надав докази часткової сплати суму боргу в розмірі 5500,00грн.

Позивачем у судовому засіданні до клопотання від 08.07.2010р. (вхід. №02-41/29500) було додано довідку за підписом керівника та головного бухгалтера, відповідно до якої позивач підтвердив наявність заборгованості станом на 06.07.2010р. у розмірі 16137,03грн.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) в особі директора виробничої одиниці „Хпрцизьктепломережа” Микитішина С.В. та Комунальним підприємством „Стимул” (Споживач) в особі директора Бондарева О.І. 15 жовтня 2006року укладено договір №10, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього Договору у вигляді гарячої води.

Згідно із п. 3.2.2. договору споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договором.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі вартості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця.

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. (п. 6.4. договору)

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. (п. 7.2.3. договору).

Пунктом 10.1. встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2007року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 10.4 договору).

Договір підписано обома сторонами. Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим, за висновками суду вказаний договір є продовженим.

Між тими ж сторонами було підписано Додаток №1 – обсяги постачання теплової енергії Споживачу, Додаток №2 – схема теплотраси, що перебуває на балансі Споживача, Додаток №2-1 – перелік об’єктів Споживача, Додаток №3 – умови припинення подачі теплової енергії.

Додатковим угодами від 15.10.2007р., 21.01.2008р., 20.02.2008р.,19.03.2009р. сторони внесли зміни в п 6.5. договору, згідно тарифу, затверджених рішеннями Харцизької міської ради.

За надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені рахунки, зокрема, рахунок №175 від 31.10.2008р. на суму 923,13грн., №988 від 24.11.2008р. на суму 4261,12грн., №1169 від 18.12.2008р. на суму 4261,12грн., №108 від 21.01.2009р. на суму 4261,12грн., №269 від 20.02.2009р. на суму 4261,12грн., №373 від 23.03.2009р. на суму 3956,75грн., №562 від 16.04.2009р. на суму 2938,44грн., №684 від 26.10.2009р. на суму 2437,42грн., №894 від 23.11.2009р. на суму 1727,87грн., №983 від 14.12.2009р. на суму 5959,17грн., №92 від 20.01.2010р. на суму 4708,43грн., №246 від 16.02.2010р. на суму 4708,43грн., №420 від 16.03.2010р. на суму 4386,70грн., №525 від 15.04.2010р. на суму 2154,91грн. Як доказ направлення зазначених рахунків на адресу відповідача позивачем надані копії реєстрів вручень рахунків.

За твердженням позивача надані послуги теплопостачання відповідачем частково були оплачені, у зв’язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 21637,03грн.

Протягом розгляду справи відповідачем сума боргу частково була оплачена, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, зокрема, платіжним дорученням №258 від 28.05.2010р. на суму 1000,00грн., №303 від 16.06.2010р. на суму 1500,00грн., №319 від 25.06.2010р. на суму 2000,00грн., №335 від 05.07.2010р. на суму 1000,00грн., всього на загальну суму 5500,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У зв'язку із сплатою відповідачем протягом розгляду справи суми боргу за постачання теплової енергії в розмірі 5500,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується позивачем, провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства „Стимул” основного боргу у розмірі 5500,00грн., слід припинити відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 16137,03грн., суд зазначає, що відповідач свої зобов’язання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №10 від 15.10.2006р. не оплатив, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 16137,03грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму боргу в розмірі 16137,03 відповідач підтвердив у відзиві на позовну заяву, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 16137,03грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1009,17грн. та 3% річних в сумі 303,27грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1009,17грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 303,27грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути пеню відповідно до п. 7.2.3. договору у розмірі 2083,03грн.

Відповідач у заяві від 08.07.2010року (вхід. №02-41/29502) просить зменшити розмір пені у зв’язку із важким фінансовим становищем, а також тим що відповідач є комунальним підприємством.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1%, що складає 20,83грн., виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 20,83грн. оскільки відповідач частково заборгованість оплатив, а суму, яка залишилася не сплаченою, визнає у повному обсязі. Крім того відповідач як і позивач є комунальним підприємством. Відтак суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково у розмірі 20,83грн.

Крім того відповідач у відзиві на позовну від 08.07.2010р. зазначає, що суму боргу в розмірі 16137,03грн. він визнає у повному обсязі але оплатити її зможе по мірі надходження грошових коштів у період з липня по вересень 2010року.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку розстрочити виконання рішення з щомісячною сплатою з серпня 2010року по вересень 2010року рівними частками по 5823,43грн., в жовтні 2010року 5823,44грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні суд за згодою сторін оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, Виробнича одиниця „Харцизьктепломережа”, м. Харцизьк до Комунального підприємства „Стимул”, м. Харцизьк про стягнення суми боргу в розмірі в розмірі 21637,03грн., інфляційних витрат в сумі 1009,17грн., 3% річних в сумі 303,27грн. та пені в сумі 2083,03грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5500,00грн., у зв’язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального підприємства „Стимул” (86700, м. Харцизьк вул. Зугресівська, б.1, р/р №26009260740010 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31741448) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, Виробнича одиниця „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р №26005260738060 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05540882) суму боргу в розмірі 16137,03грн., інфляційні витрати в сумі 1009,17грн., 3% річних в сумі 303,27грн. та пеню в сумі 20,83грн.

Розстрочити виконання рішення з щомісячною сплатою з серпня 2010року по вересень 2010року рівними частками по 5823,43грн., в жовтні 2010року 5823,44грн.

Стягнути з Комунального підприємства „Стимул” (86700, м. Харцизьк вул. Зугресівська, б.1, р/р №26009260740010 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 31741448) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, Виробнича одиниця „Харцизьктепломережа” (86700, м. Харцизьк, вул. Вокзальна, 59, р/р №26005260738060 в Донецькому філіалі АКБ „УСБ”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 05540882) державне мито в розмірі 250,32грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний у повному обсязі 12.07.2010р.

Суддя