Рішення № 103611625, 26.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року Справа № 160/22834/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0155670709 від 23.10.2021 р. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) в частині порушення ч.12 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 (із змінами та доповненнями), Постанови КМУ №957 від 30.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (із змінами та доповненнями) в розмірі - 10 00,00 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем за результатами проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15,90 грн. за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає у проведенні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, та видачі відповідного розрахункового документу на суму 159,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000,00 грн. за порушення ч.12 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яке полягає у здійсненні роздрібненої торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої, а саме - продаж винного (напою) ігристого «FRATELLI» по ціні 90,00 грн. при мінімальній його ціні 109,00 грн. Повідомлено, що з штрафною санкцією на суму 15,90 грн. за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає у проведенні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, та видачі відповідного розрахункового документу на суму 159,00 грн. позивач погоджується та свою вину визнає, що підтверджується сплатою у сумі 15,90 грн. (квитанція №0.0.2340816585.1 від 15.11.2021 року). При цьому, стверджує, що штрафна санкція у сумі 10 000,00 грн. за порушення ч.12 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», яке полягає у здійсненні роздрібненої торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних цін на алкогольні напої застосована неправомірно, оскільки вважає, що винний (напій) ігристий «FRATELLI» з кодом УКТЗЕД 2206 00 31 00 не підпадає під новий індикатив для ігристих вин (109,00 грн.), посилаючись на лист ТОВ «Фрателлі Консорціум» та на фотознімок даного напою в одній із мереж супермаркетів України за ціною 97,90 грн.

Окрім цього, звертає увагу, на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на те, що фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснено на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2021 року №4585-п, який прийнятий з порушенням процедури та порядку його прийняття, оскільки в наказі відсутні будь-які посилання відповідача на конкретні підстави призначення такої перевірки, що передбачені пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України. Відтак, позивач зауважує, що оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Також повідомляє, що 09.10.2021 року позивачем, на підставі п.86.7 ст.86 ПК України, подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт перевірки від 28.09.2021 року №4585-п. Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на заперечення від 09.11.2021 року №82144/6/04-36-07-09-18, згідно з якою посилаючись на норми пункту 86.7 статті 86 ПК України контролюючим органом залишено без розгляду заперечення ФОП ОСОБА_1 від 09.10.2021 року б/н (вх.№115646/6 від 29.10.2021 року). Просить суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/22834/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21.12.2021 року до суду надійшов відзив від відповідача в якому він проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. Так, відповідач зазначає, що фактична перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведена на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України згідно з яким, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Таким чином, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" покладені на контролюючі органи. При цьому відповідач звернув увагу на той факт, що предметом спору в означеній справі є - податкове повідомлення-рішення.

Мотивуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000,00 грн. за порушення ч.12 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», відповідачем зазначено, що перевіркою встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за ціною нижчою від розміру мінімальних роздрібних цін на такі напої, чим порушено Постанову №957. Зокрема, 29.09.2021 року продавцем ОСОБА_2 продано одну пляшку винного (напою) ігристого «FRATELLI» об`ємом 0,75 л міцністю 11,5% за ціною 90,00 грн. Відповідно до Постанови №957 мінімальна роздрібна ціна з 26 січня 2021 року на вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу гриб, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л, становить 109 грн. Статтею 17 Закону №481/95-ВР за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від розміру мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, виходячи із мінімальних роздрібних цін, але не менше 10000,00 грн. З огляду на зазначене відповідач вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Одночасно у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд замінити відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника відокремлений територіальний підрозділ на правах філії - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658). Дане клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ ДПС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Стосовно заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби", територіальні органи Державної податкової служби як юридичні особи публічного права ліквідовано, їх права та обов`язки перейшли до Державної податкової служби та її територіальних органів у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Наказом ДПС України від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

У свою чергу, відповідно до наказу Державної податкової служби України №755 від 24.12.2020, з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС України №529 від 30.09.2020, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що є підстави для заміни відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а тому, у відповідності до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд допускає заміну відповідача у справі на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП: 44118658).

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 04.04.2016 року зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що в Реєстрі вчинено відповідний запис 22290000000010720. На обліку в органах державної податкової служби перебуває з 04.04.2016 року. Основним видом діяльності позивача є - «Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний) (код КВЕД 47.19)».

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до положень пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, на підставі наказу від 28.09.2021 року №4585-п та направлень на перевірку від 28.09.2021 року №5063, №5064, працівниками управління аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведена фактична перевірка господарської одиниці - кафетерію за адресою: Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул. Новоукраїнська (р-н мосту), суб`єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, з 29.09.2021 року, тривалістю не більше 10 діб.

За наслідками перевірки складено акт фактичної перевірки від 01.10.2021 року №3423/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено порушення:

п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями);

ч.12 ст.18 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями).

09.10.2021 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , на підставі п.86.7 ст.86 ПК України подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт фактичної перевірки від 01.10.2021 року №3423/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 , відповідно до яких зазначило, що висновки цього акту не відповідають положенням діючого законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в перевірених контролюючим органом правовідносинах, та на підставі п.86.7 ст.86 ПК України просило переглянути їх та привести у відповідність до вимог чинного законодавства.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь на заперечення від 09.11.2021 року №82144/6/04-36-07-09-18, згідно з якою посилаючись на норми пункту 86.7 статті 86 ПК України контролюючим органом залишено без розгляду заперечення ФОП ОСОБА_1 від 09.10.2021 року б/н (вх.№115646/6 від 29.10.2021 року). Додатково повідомлено, що податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено та направлено засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі акту фактичної перевірки №3423/04/36/07/09/РРО/ НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено:

-податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 року №0155670709 форми «С», яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 і ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15,90 грн.;

-податкове повідомлення-рішення від 23.10.2021 року №0155680709 форми «С», яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за порушення ч.12 ст.18 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), постанови КМУ №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями) та на підставі пп.54.3.3. п.54.3 ст.54 і ст.17 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 000,00 грн.

З штрафною санкцією на суму 15,90 грн. за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягає у проведенні розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, та видачі відповідного розрахункового документу на суму 159,00 грн. позивач погодився та свою вину визнав, що підтверджується сплатою у сумі 15,90 грн. (квитанція №0.0.2340816585.1 від 15.11.2021 року) (міститься в матеріалах справи), а тому правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення не є предметом спору у даній адміністративній справі.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій на суму 10 000,00 грн. за порушення ч.12 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та винесенням податкового повідомлення-рішення від 23.10.2021 року №0155680709, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стосовно доводів позивача щодо порушення порядку призначення перевірки, суд зазначає.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1 статті 19 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (підпункт 19-1.1.17 пункт 19-1 стаття 19 ПК України).

Забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої (підпункт 19-1.1.20 пункт 19-1 стаття 19 ПК України).

Згідно із підпунктами 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як передбачено підпунктами 20.1.10, 20.1.11, 20.1.46 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів; під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, у тому числі щодо здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України).

Як передбачено пунктом 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки позивача, податковим органом покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

При цьому, суд бере до уваги висновки Верховного Суду, визначені постановою від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18, що стаття 80 Податкового кодексу України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов`язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.

Однак суд зазначає, що самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення контролюючим органом функцій - контролю у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів. Підстава для проведення фактичної перевірки, визначена пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України є альтернативною та містить також приписи щодо такої підстави для проведення фактичної перевірки контролюючим органом, як здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відтак, призначення даної фактичної перевірки лише з підстав здійснення своїх повноважень контролюючим органом, а не на підставі інформації, отриманої в установленому порядку, може бути підставою для призначення фактичної перевірки в порядку пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України та відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, при вирішенні даного позову, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, відповідно до яких незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. У разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

В той же час, суд вказує на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.02.2018 року у справі №804/5402/14, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.

Крім того, суд зауважує, що пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 року №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.»

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 року №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням.

Суд вказує, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем у своєму позові не вказано, яким чином процедурні порушення під час призначення і проведення перевірки вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Що стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі-Закон №481/95-ВР).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки; мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

Частиною десятою статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

На виконання положень частини десятої статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (Постанова №957).

Відповідно до Постанови №957 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року №17, чинна з 26 січня 2021 року) мінімальна ціна вина ігристого та вина газованого, збродженого напою, вина (напою) ароматизованого ігристого (газованого) у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л становить 109,00 грн.

Як визначено частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Зі змісту наведених норм слідує, що роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, є підставою для притягнення суб`єктів господарювання до фінансової відповідальності у вигляді штрафу.

Під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлений факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, зокрема, 29.09.2021 року згідно з актом перевірки було продано винний (напій) ігристий «FRATELLI» об`ємом 0,75 л за ціною 90,00 грн.

Факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої також підтверджується письмовими поясненнями від 29.09.2021 року, наданими під час перевірки продавцем ОСОБА_3 яка підтвердила, що нею здійснено продаж напою винного слабоалкогольного ігристого «FRATELLI» вартістю 90,00 грн.

Суд також звертає увагу, що фотоматеріалом, роздрукованим на аркуші А4, який наданий позивачем разом з документами до позовної заяви, та на який останній посилається як на одну із підстав для його висновку, що проданий винний (напій) ігристий «FRATELLI» об`ємом 0,75 л за ціною 90,00 грн. не є нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої ніяким чином не спростовується факт виявленого порушення, натомість підтверджується реалізація ФОП ОСОБА_4 саме напою ігристого, закоркованого спеціальною пробкою типу гриб, що утримується на місці за допомогою стяжок.

Зазначені обставини в контексті норм Постанови №957 вказують на те, що ФОП ОСОБА_1 здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

При цьому, суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що 29.09.2021 року згідно з листом ТОВ «ФРАТЕЛЛІ КОНСОРЦІУМ» та видаткової накладної №Г48748/10 від 07.10.2021 року було продано винний напій слабоалкогольний ігристий Fratelli Fragolino Bianco за кодом УКТЗЕД 2206 00 31 00, що відповідає опису товару Сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л, оскільки видаткова накладна №Г48748/10 від 07.10.2021 року на яку посилається позивач, в обгрунтування своїх доводів може слугувати на підтвердження обставини придбання позивачем напою Fratelli Fragolino Bianco за кодом УКТЗЕД 2206 00 31 00 у ФОП ОСОБА_5 , натомість не може бути прийнята судом в якості належного доказу, що при здійсненні контрольної закупки було реалізовано саме його, оскільки фактична перевірка здійснювалася контролюючим органом 29.09.2021 року, тоді як видаткова накладна складена 07.10.2021 року.

Також не може бути прийнято судом в якості належного доказу лист ТОВ «ФРАТЕЛЛІ КОНСОРЦІУМ», оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, що при здійсненні контрольної закупки було реалізовано саме винний напій слабоалкогольний ігристий напівсолодкий білий Fratelli Fragolino Bianco за кодом УКТЗЕД 2206 00 31 00.

Окрім зазначеного слід також звернути увагу на те, що матеріали справи не містять сертифікату відповідності винного (напою) ігристого «FRATELLI», відповідно до якого на вказану продукцію визначено код УКТЗЕД 2206 00 31 00.

Натомість суд вважає, що в матеріалах справи наявні достатні докази в підтвердження того що реалізована позивачем пляшка винного (напою) ігристого «FRATELLI» об`ємом 0,75 л повністю відповідає опису товару: вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу гриб, що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л. Відповідно до Постанови №957 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2021 року №17, чинна з 26 січня 2021 року) мінімальна ціна вина ігристого та вина газованого, збродженого напою, вина (напою) ароматизованого ігристого (газованого) у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л становить 109,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.12 ст.18 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), постановою КМУ №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), знайшов своє підтвердження при розгляді цієї справи, відповідно санкції за вказане порушення застосовані правомірно.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки спірне оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, при цьому позов не містить доказів, що підтверджували б відсутність вини позивача у вчинені податкового правопорушення.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість. В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають відшкодуванню судові витрати позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Сімферопольська, буд.17-А, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у порядку та в строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева