Рішення № 103610718, 10.02.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3912/21 Провадження № 2/450/390/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2022 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

за участі представника відповідача Павлюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в його користь в порядку регресу грошові кошти в сумі 41819,16 грн. та вирішити питання судових витрат.

Даний позов обґрунтовує наступним. 17.08.2020 між с. Муроване та с. Малехів відбулася ДТП за участю транспортного засобу Volkswagen Transporter д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби зазнали технічних пошкоджень. Транспортний засіб Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , був застрахований відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту №006-474840НТ від 12.11.2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес».

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.09.2020 року у справі №450/2866/20 ОСОБА_1 було визнано винною у вказаній ДТП та накладено адміністративне стягнення.

Позивачем було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 107970,00 грн. Оскільки цивільно правову відповідальність відповідача як водія транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , було забезпечено в ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до укладеного договору обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АО/6289185 з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну, у розмірі 130000,00 грн. та франшизою у розмірі 0,00 грн., за наслідками направленої позивачем претензії, ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь Страхової компанії «Брокбізнес» грошову суму у розмірі 66150,84 грн. на виконання умов Полісу. Враховуючи недостатність отриманого страхового відшкодування, позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням, у розмірі 41819,16 грн., однак дана вимога відповідачем проігнорована.

За таких обставин просить позовні вимоги задоволити, стягнути з відповідача суму завданих збитків та суму сплаченого судового збору.

В судове засідання позивач явки уповноваженого представника не забезпечив, подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес». Позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Позиція відповідача: представником відповідача, адвокатом Павлюк О.В., подано відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Вважає вимоги позивача безпідставними, необгрунтованими та такими, що ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Зазначає, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджене належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Згідно з розрахунком страхового відшкодування №11.01.00-01-01-05, який був долучений позивачем до позовної заяви, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 107970,00 грн. При цьому, джерелом таких відомостей зазначено рахунок №0074/1 від 15.12.2020 року ФОП ОСОБА_4 з врахуванням знижок та ПДВ. З аналізу розрахунку вбачає, що такий містить певний перелік товарів/робіт із зазначенням їх вартості (загальна сума 107970,00 грн.). В той же час, вказаний рахунок не містить жодних відомостей щодо того, кому він пред`явлений, та не підтверджує виконану роботу. Також, даний рахунок не містить жодної вказівки на те, що відомості, викладені у ньому, є підтвердженням вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 . Тому вважає, що вказаний рахунок №0074/1 від 15.12.2020 року та виданий на його підставі позивачем розрахунок страхового відшкодування №11.01.00-01-01-05 є неналежними, недопустимими та недостатніми доказами, а тому не можуть бути використані на підтвердження позовних вимог, пред`явлених до відповідача, що свідчить про їх безпідставність. З цих підстав просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяви таклопотання сторін,процесуальні діїта рішенняу справі. 23.09.2021 року запит щодо доступу до персональних даних; 11.10.2021 року відповідь на запит; 12.10.2021 року ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду; 17.11.2021 року клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за відсутності представника; 19.11.2021 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 22.11.2021 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; 22.11.2021 року ухвала судового засідання; 23.11.2021 року відзив на позовну заяву; 17.12.2021 року ухвала судового засідання; 10.02.2021 року клопотання представника позивача про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.08.2020 року о 08 год. 30 хв. в с. Муроване по вул. Будівельна, 1а мала місце дорожньо транспортна пригода, а саме, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався (зупинився) попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Власником транспортного засобу Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.09.2020 року по справі №450/2866/20 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу. Вказана постанова суду не оскаржувалася та набрала законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно договору №006-474840НТ добровільного страхування наземного транспорту від 12.11.2019 року, цивільно правову відповідальність власника автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , було застраховано у ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, внаслідок зазначеного ДТП автомобіль марки Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, що підтверджується протоколом огляду транспортного засобу №1423/20 від 01.09.2020 року.

На підставі рахунку №0074/1 від 15.12.2020 року, постачальник фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» складено Страховий акт №89439/1 від 28.12.2020 року, додатком до якого є розрахунок страхового відшкодування11.01.00-01-01-05 від 22.12.2020 року на суму 107970,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтями 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

На підставіст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визнавши дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» сплатило ФОП ОСОБА_4 кошти в сумі 107970,00 грн., як страхове відшкодування згідно Страхового акту №89439/1 від 28.12.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №232854 (#632870054601) від 30.12.2020 року.

Відповідно дост. 27 Закону України «Про страхування»тач. 1 ст. 993 ЦК Українидо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зважаючи на те, що цивільно правова відповідальніть особи, винної в ДТП, була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до Полісу №АО/6289185, ПрАТ «Брокбізнес» звернулося з претензією про здійснення виплати страхового відшкодування у розмірі 107970,00 грн.

Як вбачається з досудової вимоги, скерованої позивачем на адресу ОСОБА_1 , за наслідками направленої претензії, ПАТ «НАСК «Оранта» сплатило на користь ПрАТ «СК «Брокбізнес» грошову суму у розмірі 66150,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатностістрахової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Зважаючи, що отриманої грошової суми не достатньо для повного відшкодування завданих відповідачем збитків, ПрАТ «СК «Брокбізнес» звернулася до ОСОБА_1 з досудовою вимогою про виплату грошових коштів у розмірі 41819,16 грн. на суму різниці між вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та отриманим страховим відшкодуванням.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Положеннями частинидругоїстатті 1192ЦК Українивизначено,що розмірзбитків,що підлягаютьвідшкодуванню потерпілому,визначається відповіднодо реальноївартості втраченогомайна намомент розглядусправи абовиконання робіт,необхідних длявідновлення пошкодженоїречі.

Статтею 22 ЦК України визначено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

На підтвердження позовних вимог позивачем долучено до позовної заяви Страховий акт №89439/1 від 28.12.2020 року та розрахунок страхового відшкодування від 22.12.2020 року №11.01.00-01-01-05, виконаний на підставі рахунку №0074/1 від 15.12.2020 року, постачальник ФОП ОСОБА_4 .

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року, визначено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості).

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року по справі № 753/21177/16-ц зроблено висновок, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна», майнових прав та професійну оціночну діяльність та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Водночас, жодних документів, які підтверджують оцінену шкоду, заподіяну транспортному засобу марки Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем суду не представлено. Так, позивачем не подано висновку автотоварознавчої експертизи або відповідного звіту про оцінку майна на підтвердження завданих транспортному засобу марки Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкоджень та розміру завданих збитків.

Як встановлено з рахунку №0074/1 від 15.12.2020 року, виконаного ФОП ОСОБА_4 , такий містить певний перелік товарів/робіт із зазначенням їх вартості на загальну суму 107970,00 грн. Однак, вказаний рахунок не містить жодних відомостей щодо того, кому він пред`явлений.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що витрати, понесені на здійснення ремонту транспортного засобу марки Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , дійсно стосуються завданої шкоди під час ДТП, є необхідними для відновлення порушеного права власника транспортного засобу та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з діями відповідача під час вчинення нею ДТП 17.08.2020 року, акт виконаних робіт, який підтверджує виконання робіт, пов`язаних з проведенням відновлювального ремонту транспортного засобу, відсутній.

Позивач без належного підтвердження розміру завданих збитків помилково ототожнює їх з розміром, на його думку, виконаних робіт, у той час, як причинно-наслідковий зв`язок ушкоджень транспортного засобу у певних обставинах дорожньо-транспортної пригоди так і реальна вартість завданої відповідачем матеріальної шкоди повинні бути підтверджені виключно експертним автотоварознавчим дослідженням.

Право на звернення із клопотанням про проведення судової автотехнічної експертизи з метою встановлення фактичного розміру завданої шкоди під час розгляду справи позивачем не реалізовано.

Відтак, рахунок №0074/1 від 15.12.2020 року та проведений на його підставі розрахунок страхового відшкодування №11.01.00-01-01-05 від 22.12.2020, якими позивач обґрунтовує суму сплаченого страхового відшкодування у зв`язку з пошкодженням внаслідок ДТП транспортного засобу марки Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_2 , не є належними, допустимими та достатніми доказами у даній справі та не можуть бути використані на підтвердження заявлених позовних вимог.

Згідно з позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 16.04.2021 у справі №639/4733/20, за відсутності висновку судового експерта щодо розміру матеріального збитку та наявності суперечностей, суд, враховуючи правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 19.09.2018 року у справі №753/21177/16-ц, вважає, що акт виконаних робіт не є достатнім та допустимим доказом. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити дійну вартість відновлювального ремонту, від розміру якої залежить встановлення фактичної різниці між страховим відшкодуванням та понесеними збитками для відновлювання порушеного права.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, не доведені належними доказами, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12,13,19, 81, 82,141,258,263 -265,268, 279 ЦПК України, ст. ст. 22, 988,993, 1192, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач: Приватнеакціонерне товариство«Страхова компанія«Брокбізнес»,ЄДРПОУ 20344871,юридична адреса04050м.Київ вул.Білоруська,буд.3.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 18 лютого 2022 року.

СуддяД. А. Кукса