Ухвала суду № 103610163, 07.03.2022, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/9483/21

Провадження №1-кп/359/271/2022

У Х В А Л А

7 березня 2022 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Завістовського Є.А., захисника обвинуваченого адвоката Кудлая О.П.,

під час судового розгляду в залі суду з технічною фіксацією з використанням системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» в кримінальному провадженні №22021101110000112, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.05.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Адана Туреччина, громадянина Туреччини, без постійного місця проживання на території України,

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України,

розглянувши в порядку ст. 331 КПК України питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження, де обвинувачений ОСОБА_3 утримується під вартою, термін дії запобіжного заходу спливає о 24.00 год. 19.03.2022 року.

Наступне судове засідання призначено на 14.00 год. 14.04.2022 року.

З цього приводу, зважаючи на умови воєнного стану, у зв`язку з неможливістю проведення судових засідань у кримінальному провадженні о 12.00 год. 07.03.2022 року здійснювався розгляд питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Участь самого обвинуваченого в судовому засіданні не можлива зважаючи на бойові дії на території України з боку Російської Федерації, починаючи з 24.02.2022 року, запровадження у цьому зв`язку воєнного стану, виключення будь-якої можливості доставки обвинуваченого до суду з ДУ «Київський слідчий ізолятор» з м. Києва, де він утримується, а також неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (повітряні тривоги в м. Києві, відсутність Інтернету для з`єднання за повідомленням адміністрації установи). Крім того, суд вважає за необхідне здійснити відповідний розгляд у визначений час, з метою захисту інтересів інших учасників процесу та збереження їхнього життя.

Баланс відповідних прав та інтересів громадян, які наражаються на небезпеку при виконанні вимог КПК України щодо організації обов`язкової участі обвинуваченого ОСОБА_1 (прокурор, захисник, перекладач, працівники суду, працівники поліції та конвойного підрозділу, персонал ДУ «Київський слідчий ізолятор», і виконання ними своїх обов`язків в частині здійснення правосуддя, тощо) в судовому засіданні значно переважає за право обвинуваченого бути присутнім в залі суду (як і обов`язок суду забезпечити участь обвинуваченого) під час вирішення питання в порядку ст. 331 КПК України дії запобіжного заходу у зв`язку з обвинуваченням його у вчиненні особливо тяжкого злочину.

У цьому зв`язку, наведені вище обставини є істотними, і вцілому свідчать про наявність виключних підстав для проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого, забезпечити участь якого під час розгляду даного питання в порядку ст. 331 КПК України не надалось можливим з причин, що не залежали від суду чи інших посадових осіб.

З цього приводу, судовий розгляд 07.03.2022 року здійснено за відсутності обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування своєї позиції прокурор зазначив про те, що не зменшилися ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник проти задоволення даного клопотання заперечив та просив змінити запобіжний захід на більш м`який у вигляді особистого зобов`язання. Захисник також зазначив, що ОСОБА_3 проходив військову службу в Туреччині і має навики, що можуть стати у нагоді при захисті інтересів України від зовнішньої агресії.

Заслухавши думки сторін, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження у необхідному для вирішення заявленого клопотання обсязі, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, відсутність постійного місця проживання на території України, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків.

Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2021 року за наслідками проведення підготовчого судового засідання Байраму Явузу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, строк дії якого продовжено судом до 06.12.2021 року. Вподльшому строк дії запобіжного заходу продовжено до 17.03.2022 року.

Наступне судове засідання призначено на 14.04.2022 року, оскільки запасна дата 15.03.2022 року залишається під питанням у зв`язку з запровадженням воєнного стану, а тому суд немає можливості здійснити судовий розгляд до указаної дати з участю всіх учасників.

В той же час, встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України. Санкція ч. 3 ст. 305 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Суд погоджується з доводами прокурора, що дають підстави вважати, що обвинувачений може вчиняти в подальшому дії з метою переховування, а співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Крім того, матеріали кримінального провадження не містять відповідної інформації, яка б давали підстави для висновку про наявність у ОСОБА_1 відповідного досвіду, який би був корисним для забезпечення безпеки України, останній є іноземним громадянином та нне має можливості спілкуватись української мовою без перекладача.

Також, суд вважає, що даних умовах воєнного стану, утримання обвинуваченого в слідчому ізоляторі є більш безпечним ніж перебування останнього на території України без відповідних засобів для існування.

Отже, суд вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а тому на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною, яка підтримує державне обвинувачення та захисту, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, ступень ризиків, які були встановлені судом раніше, не змінилися. З цього приводу виключних обставин у зв`язку з запровадженням воєнного стану відносно обвинуваченого, на думку суду, також не настало.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості станом на 07.03.2022 року не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_4 належить продовжити обраний раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб з визначеннямрозміру застави, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Крім того, на думку суду підлягає залишенню без змін і попередньо визначений розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

На підставі наведеного та керуючись ст. 177-194, 376 КПК України, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», суд

п о с т а н о в и в :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину Туреччини, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб та утримувати останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить до 24.00 год. 06.05.2022 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянину Туреччини, заставу врозмірі стап`ятдесяти прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить243000 (двісті сорок три тисячі) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р UA768201720355259001000018661, МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи - прокурора або слідчого судді (суду), із визначеною періодичністю та за першою вимогою; не відлучатися за межі України без дозволу слідчого судді (суду) чи прокурора, повідомивши дійсне місце свого проживання на території України та не залишати його до завершення судового розгляду; повідомляти прокурора чи суд про необхідність зміни свого місця проживання; здати на зберігання до уповноважених органів держави документи що надають право на виїзд (в`їзд) за межі території України.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Бориспільської місцевої прокуратури та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається затриманому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для обвинувачених терміном в 60 діб з моменту внесення застави та звільнення з місць позбавлення волі.

Ухвала суду про обрання обвинуваченим запобіжних заходів може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 07.03.2022 року.

Суддя : С. М. Вознюк