Рішення № 103609970, 04.03.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18092/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до відповідачів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України /м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3/, Управління патрульної поліції в Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Кошового, 2/ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

30 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №555499 від 15.05.2021 року, закриття провадження по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.05.2021 року лейтенантом поліції взводу 2 роти батальйону УПП в Закарпатській області ДПП Марина В.В. було винесено постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 та ч.2 ст. 126 КУпАП. Вказаною постановою, про існування якої позивач дізнався 22.12.2021 року при отриманні копій матеріалів виконавчого провадження, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб був зупинений без причини, жодних правил дорожнього руху він не порушував. Позивачу не роз`яснено його прав, в тому числі право користуватися юридичною допомогою, відсутні докази вини позивача, відсутній склад адміністративного правопорушення.

28 січня 2022 року представником відповідача Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву. Вказує, що 21.10.2020 року екіпаж патрульної поліції під час несення служби в м. Ужгороді на пл. Ш. Петефі помітив автомобіль «Skoda Felicia», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив п. 2.3 «в» ПДР України, а саме: керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнутий паском безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний автомобіль було зупинено. Водієм зазначеного автомобіля виявився позивач ОСОБА_1 . Інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину, підстави зупинки та перевірки документів, попросив пред`явити документи. Під час перевірки документів інспектор встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відповідно до інформаційного порталу Національної поліції України підсистеми «ТСЦ посвідчення водія» посвідчення водія не отримував, тим самим не мав права керувати транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1 «а» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.Відповідно додовідки начальникавідділу адміністративної практикиуправління патрульноїполіції вЗакарпатській області,згідно базиданих МВС«НАІС» позивачне отримувавпосвідчення водія. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме: порушення вимог 2.1 «а» та 2.3. «в» ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що підтверджується підписом ОСОБА_1 упостанові проадміністративне правопорушення. Просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

10 лютого 2022 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заперечення на відзив. Вказує, що жодного доказу на підтвердження факту керування позивачем автомобілем без пристебнутого ременя безпеки, а також доказу відсутності та непред`явлення дійсного посвідчення водія відповідачем не надано, у відзиві на позов про такі докази навіть не згадується. Відповідачем не долучено до відзиву відеофіксації події. Факт пред`явлення позивачем ОСОБА_1 інспектору поліції посвідчення водія виключає об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП. З доданої довідки начальника відділу адміністративної практики УПП в Закарпатській області Тішкової Н. встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував водійське посвідчення. Інформацію про те, чи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія, довідка не містить. Кримінальне провадження, внесене до ЄДРДР за №12021078030000473 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю ознак правопорушення; вилучене посвідчення водія було повернуто ОСОБА_1 , отже спростовується висновок інспектора поліції щодо непред`явлення водієм ОСОБА_1 дійсного посвідчення водія.

Заяви ( клопотання) учасників справи. Інші процесуальні дії у справі.

Одночасно з позовом позивач подав клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду. Клопотання обґрунтовано тим, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 22.12.2021 при отриманні копій виконавчого провадження, раніше про існування оскаржуваної постанови позивачу було невідомо.

04 січня 2022 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області вказаний адміністративний позов залишено без руху.

12 січня 2022 року на виконання ухвали суду позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

19 січня 2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження, було постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2Глави 11 КАС. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

14 лютого 2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області витребувано від ТСЦ МВС України в Закарпатській області інформацію щодо наявності/ відсутності посвідчення водія на право керування транспортними засобами гр. ОСОБА_1

22 лютого 2022 року представником позивача подано до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.

25 лютого 2022 року на виконання ухвали суду від 14.02.2022 року начальником Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області ТСЦ МВС №2141 Тимко І. надано до суду інформацію щодо наявності/ відсутності посвідчення водія на право керування транспортними засобами гр. ОСОБА_1 .

03.03.2022 ОСОБА_1 подав додаткові пояснення до адміністративного позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 03.03.2022 подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положеньстатті 268 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС).

Обставини, встановлені судом.

Відповідно до даних паспортного документа громадянина України серії НОМЕР_2 позивачем являється особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАА №555499 від 15.05.2021 року, позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятоюстатті 121 КУпАП,ч.2ст.126КУпАП;в порядкуч.2ст.36КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що 15.05.2021 року о 08 год. 44 хв. в м. Ужгороді, пл. Шандора Петефі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Fecicia», номерний знак НОМЕР_3 , не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п.2.3 в ПДР України, та керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом, без посвідчення відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1. а ПДР України.

В постанові відсутнє посилання, що подія фіксувалася технічними засобами. Відеозапису подій відповідач не надав.

Згідно довідки начальника відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП капітана поліції Тішкової Н. встановлено, що згідно бази даних МВС «НАІС» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував водійське посвідчення.

З повідомлення начальника Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області ТСЦ МВС №2141 Тимко І. від 24.02.2022 року №31/7/1-262 вбачається, що згідно регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС станом на 24.02.2022 року посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед виданих не значиться.

З даних свідоцтва про закінчення автошколи № 4108 та водійської картки вбачається, що ОСОБА_1 пройшов навчання по програмі водія категорії «В» та отримав посвідчення серії №4108 від 10.07.1990 року.

Довідкою Ужгородської центральної клінічної лікарні стверджено про відсутність у ОСОБА_1 медичних заборон/протипоказань для керування транспортним засобом.

В матеріалах справи наявна копія посвідчення водія № НОМЕР_4 , виданого ДАІ МВС - УВС в Закарпатській області 20.10.1995 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , 1962 року народження, отримав право на керування транспортними засобами відповідної категорії. В графі «Особливі відмітки» наявне посилання на талон НОМЕР_5 , 20.10.95 та на посвідчення НОМЕР_6 , 16.03.90.

Відповідно до даних водійської картки від 16.03.1990, водію були видані посвідчення водія 16.03.1990 серії НОМЕР_7 та 20.10.1995 серії НОМЕР_8 .

Дані щодо позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами в матеріалах справи відсутні.

Постановою дізнавача сектору дізнання Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області від 07.06.2021 кримінальне провадження №12021078030000472 від 16.05.2021 року закрито на підставі п.2 ч.2 ст.286 КПК України у зв`язку з відсутністю ознак кримінального правопорушення. В мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що згідно висновку експерта від 31.05.2021 року №СЕ-19/107-21/4191 посвідчення водія серії НОМЕР_8 , видане на ім`я ОСОБА_1 , яке було вилучено протоколом огляду місця події від 15.05.2021 року, відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, змін первинного тексту бланку посвідчення водія із номером НОМЕР_8 не виявлено.

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Південно західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано Франківськ) Роман В.Я. відкрито виконавче провадження ВП №66542665 від 19.08.2021 року на підставі постанови серії БАА №555499 від 15.05.2021 року, виданої УПП в Закарпатській області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави штраф у розмірі 6800,00 грн.

Оцінка Суду.

Стаття 19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 5статті 121 КУпАПвстановлено, щопорушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За положенням частини 2статті 126КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями, далі -ПДР).

Відповідно до пп. «в» п. 2.1ПДРУкраїни длязабезпечення безпекидорожнього рухуводійзобов`язаний наавтомобілях,обладнаних засобамипасивної безпеки(підголівники,ремені безпеки),користуватися нимиі неперевозити пасажирів,не пристебнутих ременями безпеки.Дозволяється непристібатися внаселених пунктахводіям іпасажирам зінвалідністю,фізіологічні особливостіяких унеможливлюютькористування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до пп. «а» п. 2.1ПДРУкраїни водій механічноготранспортного засобуповинен матипри собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

В силу п. 1ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зіст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтеюст. 251 КУпАПвизначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1ст. 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5статті 121 КУпАП

Жодних фактичних даних, на основі яких інспектор поліції встановив факт керування позивачем транспортним засобом без застосування пасків безпеки, і як наслідок, порушення пп. «в» п. 2.1ПДРУкраїни ПДР, відповідачем не надано.

З наданих відповідачем доказів встановити вину позивача в порушенні ч.5 ст. 121 КУпАП неможливо.

Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2статті 126 КУпАП

Так, в даній справі на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, в матеріалах справи наявна довідка начальника відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП капітана поліції Тішкової Н. стосовно особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував водійське посвідчення. Даних щодо отримання ОСОБА_4 водійського посвідчення довідка не містить.

З повідомлення начальника Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області ТСЦ МВС №2141 Тимко І. від 24.02.2022 року №31/7/1-262 вбачається, що згідно регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС, станом на 24.02.2022 року, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серед виданих не значиться.

ОСОБА_1 на доведення своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, надав копію посвідчення водія серії НОМЕР_8 , видане ДАІ МВС УВС в Закарпатській області, яке було видане взамін попереднього серії АВХ № 418297 від 16.03.1990. Судом встановлено, що таке посвідчення не є підробленим, відповідає встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, змін первинного тексту бланку посвідчення водія із номером НОМЕР_8 не виявлено.

Суд знаходить, що за обставинами справи стороною обвинувачення не спростовано, що ОСОБА_1 в встановленому законом порядку отримав посвідчення водія, тобто отримав право керування транспортним засобом; також не доведено, що посвідчення водія із номером НОМЕР_8 містить ознаки підроблення.

Відсутність в даних регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистеми НАІС Єдиного державного реєстру МВС посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не доводить, що ОСОБА_1 не має права керування транспортним засобом, а свідчить лише про те, що відомості щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія не внесені до відповідної системи відповідальною особою.

Названі обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 126 КУпАП.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України врішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»(пункт 4).

Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до положеньстатті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною постанови та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має правозалишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено; визнавати ж протиправним рішення суб`єкта владних повноважень при розгляді справ з особливостями, передбаченими ст. 286 КАС України, суд повноваженнями не наділений.

Також адміністративний суд не наділений повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, в такій ситуації судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому, а саме вирішення спору із ухваленням судового рішення по суті позовних вимог виключає можливість одночасного закриття провадження щодо тих самих вимог. На вказаний підхід звернув увагу Верховний Суд у пункті 13 постанови від 9 квітня 2020 року по справі №307/234/17 (адміністративне провадження №К/9901/16750/18).

Наведене в своїй сукупності є підставою для часткового задоволення позову.

Констатуючи необґрунтованість інших доводів адміністративного позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя. Зокрема, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Розподіл судових витрат.

Відповідно достатті 139 КАСсудові витратипідлягають відшкодуваннюза рахунокбюджетних асигнуваньсуб`єктавладних повноважень,що виступаввідповідачем усправі,або якщовідповідачем усправі виступалайого посадовачи службоваособа витратипо сплатісудового збору,а томуна коритьпозивача ОСОБА_1 слід стягнутиза рахунокбюджетних асигнуваньУправління патрульноїполіції вЗакарпатській областісплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

З цих підстав, керуючись статями 1-3,77,241-246,268-271,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №555499 від 15.05.2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 121,частиною другоюстатті 126КодексуУкраїнипро адміністративніправопорушення та накладення адміністративного стягнення у розмірі 3400 гривень скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульноїполіції вЗакарпатській областіна користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Відповідач:Управлінняпатрульної поліціїв Закарпатськійобласті Департаментупатрульної поліції,місцезнаходження:88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. О.Кошового, 2, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Олена ГОЛЯНА