Рішення № 103608646, 23.02.2022, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5583/21

Номер провадження 2/404/1456/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди по якому просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 38596,20, стягнути з ОСОБА_2 збитки в розмірі 8282,77 грн., моральної шкоди 40 000 грн. та судовий збір в розмірі 1816 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 8 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24 червня 2020 року о 16:10 год. в м. Кропивницькому по вул. Ціолковського, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи правила дорожнього руху допустила зіткнення з належним позивачу транспортним засобом Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровоград від 13 липня 2020 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахована ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», на підставі договору страхування ЕР 189770663 від 14 листопада 2019 року. Відповідно до полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000 грн., франшиза нуль грн.

26 червня 2020 року позивач звернувся до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку. 20.08.2020 року ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» перерахувала на картковий рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 20997,10 грн.

Суб`єкт оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 склав звіт № 167/20 від 11.11.2020 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020, складає 51692,86 грн. при цьому, вартість автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020, складає 5782,77 грн. Загальна вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020 складає 57475,63 грн.

Крім того, у звіті про оцінку автомобіля зазначено про необхідність фарбування окремих складників КТЗ, відновлювального фарбування інших деталей, а також указано величину втрати товарної вартості транспортного засобу з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача. підлягає стягнути розмір втрати товарної вартості автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020 - 5782,77 грн. та вартість звіту про оцінку автомобіля в розмірі -2500 грн., а всього 8282,77 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування ПАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» №UA2020062400041/L01/01 від 07.08.2020, а також звіту N» 167/20 від 11.11.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу (ЕЗ) дорівнює нулю.

Для проведення відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля, звернувся до ФОП ОСОБА_6 та згідно рахунку № НОМЕР_3 загальна вартість робіт з відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 59030 грн. (без ПДВ).

29.05.2021 року позивач звернувся з листом до ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», в якому просив відшкодувати йому розмір недоплаченого матеріального збитку за пошкодження автомобіля в сумі - 38596,20 грн. (без ПДВ)

Будь-якої відповіді від ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» станом на день звернення з позовом до суду позивач не отримував, що змушує його звернутися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

В результаті ДТП позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у результаті ДТП, та яку він оцінює у розмірі 40000 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2021 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання

03.09.2021 року представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надала відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги визнає частково в розмірі 5635,56 грн. .

Згідно ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08.09.2021 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача 24.09.2021 року через канцелярію суду надала відповідь на відзив, відповідно до якого просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в судове засідання не з`явився, повідомлявся.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині стягнення з неї моральної шкоди просила відмовити.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, із наступного.

Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст.12ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено, що 24 червня 2020 року о 16:10 год. в м. Кропивницькому по вул. Ціолковського, ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушуючи правила дорожнього руху допустила зіткнення з належним позивачу транспортним засобом Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу. транспортний засіб отримав механічні ушкодження.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровоград від 13 липня 2020 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Частиною 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду, справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова і відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша люба, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі ст. 29 та п.32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з j рахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 р. № 142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості. Отже, за змістом вказаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду.

Враховуючи зміст викладеного, втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, викликане передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей у результаті зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів й агрегатів, з`єднань і захисних властивостей покриттів унаслідок ДТП і подальшого ремонту. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є результатом проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу. Втрата товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією з причин фізичного зносу (у разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту), яким характеризується величина втрати товарної вартості. Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Відповідно до пункту 8.6.1 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.

Пунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «є»).

Отже, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли провадиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.

У висновку про оцінку КТЗ може міститись інформація про причину фізичного зносу, який виникає в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту, а також про те, чи внаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду нараховано величину втрати товарної вартості (пункт 8.6 Методики), чи збігається величина втрати товарного вигляду з величиною втрати товарної вартості, що має значення для вирішення справи про відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою товарного вигляду (товарної вартості), і підлягає встановленню судом. У цьому випадку підлягають з`ясуванню також питання про необхідність фарбування окремих складників КТЗ у разі їх заміни та про те, чи погіршує зовнішній вигляд КТЗ така заміна (підпункт «є» пункту 8.6.2 Методики).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 14 Постанови №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснив, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди.

Вимогами ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Приписами ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суб`єкт оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 склав звіт № 167/20 від 11.11.2020 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020, складає 51692,86 грн. при цьому, вартість автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020, складає 5782,77 грн. Загальна вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020 складає 57475,63 грн.

Крім того у звіті про оцінку автомобіля зазначено про необхідність фарбування окремих складників КТЗ, відновлювального фарбування інших деталей, а також указано величину втрати товарної вартості транспортного засобу з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача. підлягає стягнути розмір втрати товарної вартості автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на 09.11.2020 - 5782,77 грн. та вартість звіту про оцінку автомобіля в розмірі -2500 грн., а всього 8282,77 грн.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування ПАТ Страхова компанія «ПЗУ Україна» №UA2020062400041/L01/01 від 07.08.2020, а також звіту N» 167/20 від 11.11.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу (ЕЗ) дорівнює нулю.

Згідно рахунку ФОП ОСОБА_6 № 92/12 загальна вартість робіт з відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 59030 грн. (без ПДВ).

Відповідно до банківських квитанцій від 29.04.2021 та від 11.05.2021 відповідно, ОСОБА_1 на рахунок ФОП ОСОБА_6 перераховано передоплату за ремонт автомобіля в сумі 46 990 грн. та сплачено комісію банку в розмірі 469,90 грн., а також доплату за ремонт автомобіля в сумі 12 і 40 грн. та сплачено комісію банку в розмірі 120,40 грн.

Як вбачається з видаткової накладної № 1705/1 від 17.05.2021 та акту виконаних робіт NM 405/1 від 17.05.2021 ФОП ОСОБА_6 , належний Позивачу автомобіль було повністю відремонтовано.

У своєму відзиві Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна посилається на новий висновок судового експерта, експертизу за яким було проведено вже після отримання ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» позовної заяви разом з доданими матеріалами.

Відповідно до ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством; Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права; Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи; Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи; У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством; У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Частиною 5 ст. 106 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу для визнання належним та допустимим доказом висновку експерту, вказано, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Так, всупереч вимогам ст.ст. 102, 106 ЦПК України, висновок експерта № 59-D/93/1 від 25.08.2021 року не містить підпису експерту про те, що він обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта. Окрім того, висновок взагалі не містить жодного підпису судового експерта про виконання ним вказаного дослідження, печатки судового експерта, а отже не відповідає вимогам, які встановлені для оформлення висновку експерта нормами чинного законодавства. Окрім того, до висновку судового експерта не додано жодного документу, який би підтверджував спеціальність експерта, не додано свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, документи про стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посаду експерта. Тобто взагалі незрозуміло, чи мала така особа право проводити авто товарознавчу експертизу.

Таким чином висновок експерта № 59-D/93/1 від 25.08.2021 року оформлений з порушенням норм чинного законодавства, а тому не може бути прийнятий як доказ визначення розміру матеріального збитку

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.

При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, що проявилась в душевних стражданнях з приводу пошкодженого автомобіля, суд з урахуванням положень розумності, співмірності та достатності дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 32 960,64 грн. страхового відшкодування та із ОСОБА_2 на користь позивача 8282,77 грн. збитків, 3000,00грн. відшкодування моральної шкоди,

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронін проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 816,00 однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково, відтак на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 212,18 грн. з відповідача ОСОБА_2 та 775,42 грн. з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263- 265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 32960,64грн. страхового відшкодування, а також 775,42грн. сплаченого судового збору.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8 282,77 грн. збитків, 3000,00грн. відшкодування моральної шкоди, а також 212,18грн. сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», вул. Дегтярівська, 62, м. Київ, код ЄДРПОУ 20782312;

відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 04.03.2022 року.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В.Мохонько