Рішення № 103608480, 02.03.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2971/21

02 березня 2022 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Нагорняк Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕОА №5137342 від 12.12.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 127 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн., а провадження у справі закрити.

21.02.2022 року від представника відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції поступив відзив на позов в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, оскільки постанова являється правомірною та скасуванню не підлягає.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, натомість від нього поступила заява, в якій просив розглядати справу у його відсутності в зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України. Позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Представники відповідачів Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції в судове засідання не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши відзив на позов, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.77 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як визначено ч.1 ст.127 КУпАП, відповідальність настає за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні з`ясовано, що постановою серії ЕАО №5137342 від 12.12.2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 127 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він «… 12.12.2021 року о 04 год. 18 хв. по вул. Хоткевича, пішохід рухався проїзною частиною та не використовував світлоповертальні елементи, був у одязі, який не має світлоповертальних елементів, для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, чим порушив п. 4.4. Правил дорожнього руху у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи для своєчасного виявлення іншими учасниками дорожнього руху» (а.с. 9).

Однак, з постанови не вбачається, передбачених ст.251 КУпАП доказів щодо вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови серії ЕАО №5137342 від 12.12.2021 року адміністративне правопорушення пішоходом ОСОБА_1 вчинено о 04 год. 18 хв. 12.12.2021 року, дата та місце розгляду справи: 12.12.2021 року о 04 год. 29 хв., м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, 32. Однак, згідно протоколу АЗ №187313 про адміністративне затримання від 12.12.2021 року о 02 год. 55 хв. позивач ОСОБА_1 перебував у Івано-Франківському відділі поліції (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи на даний час позивачем ОСОБА_1 оскаржується в судовому порядку постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №338492 від 12.12.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 178 КУпАП (а.с. 16).

Проте, як встановлено в судовому засіданні та не спростовано в ході розгляду справи, зокрема з наявних матеріалів, вбачається, що поліцейським позивачу не було надано чи представлено достатньо належних та допустимих доказів вище вказаного порушення ПДР України, хоча позивач заперечував свою вину у його вчиненні.

Також в оскаржуваній постанові не наведено доказів, на яких грунтується висновок посадової особи про встановлення факту вчинення правопорушення, відсутнє посилання на покази свідків, що в цілому свідчить про відсутність належного обгрунтування наведених обставин та їх доведеність допустимими доказами.

Таким чином, при винесенні даної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності працівником поліції допущено ряд порушень вимог чинного законодавства та допущено його довільне трактування.

Суд констатує, що згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Крім того, згідно вимог ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 256цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 1853цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суб`єкти владних повноважень мають право виносити постанови про адміністративне правопорушення, не передбачене ч.1 ст.258 КУпАП за місцем його вчинення, попередньо склавши протокол про адміністративне правопорушення. У випадках не складання такого протоколу постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню в порядку, визначеному законодавством.

Однак, інспектором УПП в Івано-Франківській області не виконано обов`язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 КУпАП.

Внаслідок неналежного виконання службових обов`язків при фіксуванні факту адміністративного правопорушення, невстановлення всіх визначених законом обставин, які підтверджують чи спростовують вину особи, працівник поліції виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що 12.12.2021 року інспектор УПП в Івано-Франківській області зі своїм напарником під час патрулювання по вул. Хоткевича в м. Івано-Франківську помітили особу-пішохода, який в темну пору доби рухався по проїжджій частині без світлоповертальних елементів на одязі для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, чим порушив п.п.4.4. ПДР України. Працівник поліції підійшов до особи правопорушника, представився відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», проінформував останнього про порушення ним підпункту п.п. 4.4. ПДР. Після виконання вимог, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач керуючись ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» пред`явив законну вимогу до особи про пред`явлення документів, що посвідчують його особу. Особою виявився ОСОБА_1 , який виконав законну вимогу поліцейського щодо пред`явлення документів, які посвідчують особу.

Відповідно до ст.279 КУпАП, поліцейський, як посадова особа, яка має право розглядати справи про адміністративні правопорушення зазначені у статті 222 КУпАП, в тому числі за ч.1 ст.127 КУпАП, оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.127 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Після оголошення про початок розгляду справи працівник поліції зачитав позивачу його права. Передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 127 КУпАП поліцейським після розгляду справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову серії ЕАО №5137342 від 12.12.2021 року та оголошено її зміст.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що працівник поліції, будучи при виконанні службових обов`язків, керуючись п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» належним чином відреагував на дане правопорушення та у відповідності до ч.1 ст. 127 КУпАП позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.

Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних, згідно яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної зідповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На переконання суду, зазначені обставини в судовому засіданні не спростовані представником відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.

Як вбачається з матеріалів справи, до постанови не додано достатньо доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б беззаперечно доводили вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відсутність таких доказів свідчить про недослідження обставин справи.

Зі змісту ст.77 КАС України випливає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач по справі в силу норм ст.2 КАС України є суб`єктом владних повноважень, то застосуванню при розв`язанні спору підлягають норми ч.2 ст.77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності із ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На переконання суду, в судовому засіданні не здобуто достатньо доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.127 КУпАП.

Таким чином, на підставі наведеного, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що постанова серії ЕАО №5137345 від 12.12.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.127 КУпАП, підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, як особа з інвалідністю ІІ групи, на підтвердження чого ним додано до матеріалів справи копію довідки до акту МСЕК серії 12ААБ №401181 від 16.09.2019 року (а.с. 8).

У відповідності до вимог ч.1ст.139 КАС України,при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, за рахунокбюджетних асигнуваньсуб`єкта владнихповноважень,на користь держави підлягають стягненню 992 грн. 40 коп. судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.38, 268, 283 КУпАП, ст.ст.5-10, 77, 122, 210, 211, 229, 241-246, 250, 268-270, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволити.

Постанову серії ЕАО №5137342 від 12 грудня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.127 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, за рахунокбюджетних асигнуваньсуб`єкта владнихповноважень,на користь держави 992 гривні 40 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.4 ст.286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

повний текст рішення

виготовлено 04.03.2022 року.