Рішення № 103607984, 04.03.2022, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/400/22

Провадження № 2/345/311/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

04.03.2022 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Калуський відділ Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що постановою старшого державного виконавця Калуського відділу ДВС Тарасовою Х.М. від 05.01.2022 відкрито виконавче провадження № 68055570 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. № 25240 від 14.12.2021 про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто», яке є правонаступником ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», заборгованості за кредитним договором № 210518-40452-1 від 18.05.2021 за період з 17.06.2021 по 01.12.2021 в сумі 19000,00 гривень.

Позивач зазначає, що не отримувала жодних повідомлень про відступлення прав вимоги, а також не була жодним чином повідомлена про зміну кредитора в зобов`язанні, чим було порушено її право на досудове врегулювання даного питання.

Також ОСОБА_1 зазначає, що даний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат"та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не взяла до уваги факту відсутності нотаріально посвідченого договору. Крім того, позивач вказує, що не отримувала жодної письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язань.

Оскільки нотаріусом при вчиненні даного виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 14.12.2021 № 25240 про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Ріальто» 19 000,00 гривень заборгованості, а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 02.02.2022 провадження у справі відкрито за правилами глави 10 ЦПК України, тобто у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відзиву на позов у встановлені судом строки не подав, його представник в судове засідання не з`явився, хоча відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи у визначеному чинним законодавством порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення про час та місце розгляду справи на офіційному сайті судової влади. Відповідач причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався. Тому суд за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, не повідомили суд про причини своєї неявки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.12.2021 приватнимнотаріусом Київського міськогонотаріального округуКиївської областіСазоновою ОленоюМиколаївною вчиненовиконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 25240,про стягненняз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», невиплачені в строк грошові кошти на підставі Договору № 210518-40452-1 від 18.05.2021, в розмірі 19000,00 гривень, з яких 5000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою кредиту, 13300,00 гривень прострочена заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом. У даному виконавчому написі вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 17.06.2021 року по 01.12.2021 року (а.с. 6).

На виконання зазначеного вище виконавчого напису старшим державним виконавцем Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Тарасовою Х.В. 05.01.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68055570 (а.с. 7).

Стаття 50ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Тому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України«Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однаксам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88ЗаконуУкраїни«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М. керувалася ст.87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомуПостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172(далі за текстом Перелік).

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесенихпостановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинноюПостанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

За приписами ч.2ст.265 КАС Україниу разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі N 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Позивач зазначає, що укладений між нею та ТОВ ФК «Фінанс Інновація» кредитний договір не був нотаріально посвідчений. Відповідачем не спростоване дане твердження. Також в судовому засіданні не здобуто доказів направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язань.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис, оскільки кредитний договір між позивачем та ТОВ «ФК «Фінанс Інноввація» не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України«Пронотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий вчинений з порушенням діючого законодавства, суд вважає за необхідне визнати даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також враховуючи, що позивач при зверненні до суду сплатила 992,40 гривень судового збору при пред`явленні позову, а також 496,20 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову, керуючись вимогами ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ТОВ «ФК «Ріальто» на користь позивача сплачений нею судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 14 грудня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 25240, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» невиплачені в строк грошові кошти за Договором № 210518-40452-1 від 18.05.2021 в розмірі 19000,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ 43492595) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 1488,60 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий