Рішення № 103607729, 03.03.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1768/21

Провадження № 2/177/226/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 березня 2022 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Данилової А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець Дніпропетровського виконавчого округу Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2021 представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований у реєстрі за № 8230, виданий 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором.

В обгрунутвання позовних вимог представник позивача вказував, що 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 8230 про стягнення з позивача грошових коштів на користь ТОВ «Вердикт Капітал» в розмірі 12997,61 грн. Про вказане він дізнався отримавши лист від приватного виконавця Дніпропетровського виконавчого округу Русецької О.О., в якому знаходилася постанова про відкриття виконавчого провадження № 67416654 за вказаним виконавчим написом.

Зазначає, що з виконавчим написом позивач не згоден та вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. з грубим порушенням чинного законодавства України та порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, зокрема за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості та з порушенням процедури його вчинення. Нотаріус не пересвідчився, що сума заборгованості є безспірною та маються правові підстави для її стягнення. Позивач не отримував повідомлення відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором, зобов`язань перед відповідачем не має.

У зв`язку з чим просить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8230, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 22.09.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВердиктКапітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 12997,61 грн.

Ухвалою судді від 07.12.2021 позовна заява прийнята судом до розгляду та призначена до розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано докази.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку визначеному законом, її представником подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ТОВ «ВердиктКапітал» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав на адресу суду відзив на позов та заява про зменшення витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті.

У відзиві відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити, у зв`язку з тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус діях в межах наданих повноважень, а заборгованість є безспірною. Також відповідач просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, хоча такі витрати позивачем не заявлялися.

Треті особи: - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець Дніпропетровського виконавчого округу Русецька О.О. в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили. При цьому приватний виконавець надала суду витребувані докази.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 8230 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВердиктКапітал», як правонаступника ПАТ «Креді Агріколь Банк», в який реорганізовано АТ «Індустріально-експортний банк», 12997,61 грн. в рахунок заборгованості за кредитним договором № 083/723168 від 03.05.2007 укладеним між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 03.05.2007.

Згідно змісту виконавчого напису строк платежу за Кредитним договором № 083/723168 від 03.05.2007 настав, а боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості, згідно змісту виконавчого напису, проводилося за період з 11.12.2020 по 25.08.2021. Сума заборгованості складає 12997,61 грн. та складається з 3 % річних та інфляційних втрат. Вказане підтверджується копією виконавчого напису.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. від 06.11.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 67416654 з виконання виконавчого напису № 8230 від 22.09.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВердиктКапітал» заборгованості в розмірі 12997,61 грн.

Судомвстановлено, що 03.05.2007 між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого згідно змісту виконавчого напису є ТОВ «ВердиктКапітал», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 16000 грн. на строк 36 місяців, а останній зобов`язується його повернути у строк, тобто до 02.05.2010, зі сплатою процентів та комісії, про що свідчить копія кредитного договору.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаГлава 14 Закону України «Про нотаріат»та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Саме тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, постановах ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 305/2082/14-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Як слідує з оспорюваного виконавчого напису нотаріуса, він виданий щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 083/723168 від 03.05.2007 укладеного між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 , з періодом заборгованості з 11.12.2020 по 25.08.2021 у розмірі 12997,61 грн., з яких 3 % річних та інфляційні збитки. Разом з тим, суду відповідачем не надано доказів ні на підтвердження факту переходу до нього прав вимоги за вказаним кредитним договором, ні розрахунку заборгованості який би свідчив про безспірність вказаної заборгованості, тобто розрахунку який би підтверджував, яка саме сума заборгованості була відступлена відповідачу, за який період вона нарахована, з чого складається та відповідно на яку суму нараховано 3 % річних та інфляційні втрати, що стягнуті за виконавчим написом. Такі докази витребовувалися у відповідача, але ним суду не надані, що унеможливлює встановлення факту безспірності заборгованості, яку заперечує позивач.

Крім цього, з тексту оспорюваного виконавчого напису від 22.09.2021 року слідує, що приватний нотаріус, при вчиненні нотаріальної дії, керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат»та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою КМУ від 29.06.1999 року за № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 рокузатверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняттяПостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинноюПостанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту стало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами, відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених устатті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбаченістаттею 88 Закону України «Про нотаріат»умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положеннямстатті 87 цього Закону.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже іп.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»також втратив чинність з цього дня.

Відповідно достатті 124 Конституції України,ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Як встановлено судом у даній справі, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.09.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженийпостановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29.06.1999 рокуу редакції, станом начас вчиненняоспорюваного виконавчогонапису приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 22.09.2021 року, стосувавсялише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, що підтверджується його змістом та відсутністю відповідних відміток на ньому, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічних висновків дійшов ВС у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Крім цього, заслуговують на увагу доводи позивача щодо не направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що унеможливило обізнаність з такою заборгованістю та її заперечення. У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Оскільки вказаних вимог при вчиненні виконавчого напису не дотримано, документи на підтвердження дотримання вказаних вимог ні відповідачем, ні приватним нотаріусом суду не надано, це свідчить про існування самостійної та достатньої підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17, від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «ВердиктКапітал» до ОСОБА_1 за якими видано виконавчий напис нотаріусом, на момент звернення стягувача з заявою до нотаріуса, не були безспірними, при видачі виконавчого напису нотаріусом вказана обставина не була перевірена, порушено процедуру видачі виконавчого напису, а тому вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з визнанням виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Оцінивши усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача що стосуються визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та доведеними, в розумінні вказаних норм, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки позов задоволено, то відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою та підтверджені витрати по оплаті судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн. (а.с. 7) та при подання заяви про забезпечення позову 454,00 грн. (а.с. 4 справи № 177/1768/21 провадження №2-з/177/48/21), а всього 1362 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець Дніпропетровського виконавчого округу Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 22.09.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, зареєстрований у реєстрі за № 8230, щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВердиктКапітал» (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості за кредитним договором 083/723168 від 03.05.2007 укладеним між АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 , за період з 11.12.2020 по 25.08.2021 у розмірі 12997 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВердиктКапітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В. Березюк