Рішення № 103604982, 23.02.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5200/21

Провадження №2/461/174/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Гель І.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Когута Р.Р. ,

третьої особи ОСОБА_4 ,

представника третьої особи ОСОБА_5 ,

представника третьої особи Білецької О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про передачу на виховання малолітньої дитини -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просить передати їй на виховання її внучку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що проживає з донькою ОСОБА_6 та сином ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Також, за вказаною адресою проживала її внучка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак 04.03.2020 року її вилучено з приміщення СЗШ № 22 для влаштування в Центр підтримки для дітей при ліцеї «Просвіта» Львівської міської ради. Окрім того, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, як органом опіки та піклування, 05.03.2020 року подано позовну заяву до ОСОБА_6 про відібрання дитини від матері, без позбавлення її батьківських прав. На думку відділу опіки і піклування Галицької районної адміністрації малолітня ОСОБА_1 не може проживати в сім`ї, так як у її матері ОСОБА_6 наявна тривала хвороба, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків. Позивач повідомила, що дійсно, її дочка є інвалідом з дитинства, у зв`язку з чим, з дня народження ОСОБА_7 її вихованням та доглядом впродовж десяти років займалася вона, яка є працездатною, дієздатною особою. Позивач стверджує, що дитина зростала здоровою, її фізичний і розумовий розвиток відповідав її віку, ОСОБА_7 не хворіла, завжди була чисто одягнена, нагодована і зростала в любові та увазі їхньої сім`ї. Позивач зазначила, що вилучення дитини, яка виросла в домашньому середовищі, отримувала індивідуальну увагу, любов та опіку членів сім`ї, негативно вплине на її психіку. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2021 року відкрито провадження у даній цивільній справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

28.07.2021 року представник відповідача ОСОБА_14 через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подала відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що пред`явлений позов вважає таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування відзиву покликається на те, що малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, відтак норми ст. 151 Сімейного Кодексу Україні, у яких зазначено, що батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам, не можуть застосовуватись. Представник зазначила, що чиним законодавством України не передбачено такого способу влаштування дитини, яка має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, як передача на виховання фізичним особам. Окрім того, представник відповідача повідомила, що питання влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, регулюється розділом IV Сімейного Кодексу України «Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані захистом прав дитини». Зокрема пунктом 35 Порядку передбачено, що після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім`ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу). Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.10.2021 року залучено ОСОБА_4 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

12.11.2021 року позивач подала відповідь на відзив, у якому зазначила, що оскільки її внучка ОСОБА_7 має статус дитини позбавленої батьківського піклування, то вонамає переважне право, як бабуся, на отримання права на її виховання. Також позивач зазначила, що до дня відібрання дитини, обов`язок по її вихованню і утримуванню був покладений на неї, який вона добросовісно виконувала. Просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, свідок ОСОБА_15 повідомив, що є хорошим знайомим родини ОСОБА_1 та п`ять років тому жив у їх квартирі. В цей період ОСОБА_7 почала ходити до школи, дитина завжди була гарно та чисто одягнена, нагодована, жодної загрози для неї в сім`ї не було.

В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, свідок ОСОБА_17 повідомила, що є сусідкою родини ОСОБА_1 . Зазначила, що від народження ОСОБА_7 завжди бачила хороше відношення сім`ї до дитини, з нею часто гуляли. Окрім того, повідомила, що спілкуючись з дитиною, вона ніколи не жалілася на своїх родичів.

В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, свідок ОСОБА_18 повідомила, що є хорошою знайомою родини ОСОБА_1 , познайомилась з ними коли ОСОБА_7 було близько 2-3 роки. Свідок зазначила, що сім`я дуже добре ставилась до дитини, зокрема бабуся дитини - пані ОСОБА_20 , яка часто купувала дівчинці плаття, різноманітний одяг, розвиваючі ігри. ОСОБА_18 часто робила зауваження сім`ї ОСОБА_1 , що вони надто багато коштів витрачають на дитину. Окрім того, свідок повідомила, що після відібрання дитини, сім`я часто намагалася провідувати ОСОБА_7 , однак їх не впускали до дитячого будинку.

Окрім того, в судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, позивач долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_22 , в яких остання повідомила, що є колишньою співробітницею ОСОБА_1 , знає ОСОБА_7 із раннього дитинства, дівчинка була завжди життєрадісною, веселою, доглянутою. Повідомила, що дитина ніколи не мала ні в чому відмови, завжди мала належний догляд, лікування та дуже любила свою бабусю та хрещеного батька ОСОБА_23 .

Також, в судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, позивач долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_24 , в яких остання повідомила, що працювала поряд з ОСОБА_1 , знає дівчинку з дитинства, дитина поруч з сім`єю завжди була життєрадісною, веселою, доглянутою, дуже любила свою бабусю та ОСОБА_23 .

В судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, позивач також долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_25 , в яких останній повідомив, що є сусідом родини ОСОБА_1 по балкону, дівчинку ОСОБА_7 знає з дитинства, дуже хороша дитина, привітна, гарно вихована, завжди віталася, гарно вчилася в школі. Вважає, що дитині краще буде жити в сім`ї, де її люблять.

Окрім того, в судовому засіданні, призначеному на 08.02.2022 року, позивач долучила до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_26 , в яких остання повідомила, що знає дівчинку з дитинства, оскільки проживає поруч. Повідомила, що ОСОБА_7 гарно вихована, часто після уроків приходила до неї, мила посуд та підмітала, оскільки вона перенесла інсульт і їй важко ходити. Вважає, що дитині краще буде жити в сім`ї, де її люблять.

18.02.2022 року позивач через канцелярію Галицького районного суду м.Львова подала клопотання про долучення доказів, а саме диск з записами розмови за період 2020 - 2022 років, які мають доказове значення у даній справі.

В судовому засіданні, призначеному на 22.02.2022 року, свідок ОСОБА_27 повідомила, що знає родину ОСОБА_1 , оскільки позивач ОСОБА_1 працювала прибиральницею у її магазині. ОСОБА_7 вона знає з її народження. Повідомила, що за дитиною здійснювала догляд бабуся, ОСОБА_7 завжди була охайною та нагодованою, життєрадісною та веселою, любила свою бабусю. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 є свідомою людиною, не агресивною, спроможна виховувати свою внучку. Окрім того, ОСОБА_27 повідомила, що вона спілкувалася по телефону з ОСОБА_7 , коли остання перебувала в ліцеї «Просвіта», дитина сказала, що хоче до бабусі та ОСОБА_4, на запитання чи її там ображають не відповіла.

В судовому засіданні, призначеному на 22.02.2022 року, свідок ОСОБА_30 повідомила, що знає родину ОСОБА_1 , є їхньою сусідкою по вулиці, дружать родинами, допомагають один одному. Повідомила, що за дитиною здійснювала догляд бабуся та дядько, до ОСОБА_7 завжди гарно відносилися, дуже люблять її. Окрім того, свідок зазначила, що матеріально родина ОСОБА_1 є не багатою, часто були матеріальні труднощі. Також, ОСОБА_27 повідомила, що вона спілкувалася по телефону з ОСОБА_7 , дитина сказала, що хоче додому до бабусі та ОСОБА_4.

В судовому засіданні, призначеному на 22.02.2022 року, було повторно допитано свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що одного разу вона разом із родиною ОСОБА_1 поїхала провідати ОСОБА_7 в дитячий будинок, при зустрічі дитина сказала, що хоче додому.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили такі задоволити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_31 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили такі задоволити.

Представник третьої особи ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила такі задоволити.

Розглянувши клопотання позивача про долучення доказів, а саме диск з записами телефонних розмов, подане 18.02.2022 року через канцелярію Галицького районного суду м. Львова, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання, оскільки таке подано під час судового розгляду даної справи, відтак з порушенням процесуальних строків.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 11.12.2009 року Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №7357 /т.1, а.с.5/.

З довідки Львівського комунального підприємства «Старий Львів» №4997 від 07.12.2020 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 /т.1, а.с.6/.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 /т.1, а.с.122/.

З копії акту обстеження матеріально-побутових умов вбачається, що у кв. АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Окрім того, з вказаного акту вбачається, що у квартирі є водовідведення, газопостачання, душова кабіна, пічне опалення /т.1, а.с.129/.

Згідно з довідкою від 20.11.2020 року № 1861, виданою КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває /т.1, а.с.110/.

З довідки від 13.04.2020 року № 518, виданої Комунальним некомерційним підприємством Львівської обласної ради «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер», вбачається, що ОСОБА_1 на обліку не числиться /т.1, а.с.110/.

Відповідно до висновку про стан здоров`я від 24.04.2020 року, виданого КНП «Львівська 1-А міська клінічна лікарня ім.Князя Лева», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути опікуном /т.1, а.с.111/.

З довідки Департаменту інформатизації МВС вбачається, що станом на 26.05.2020 (довідка серії ААА № 0864008) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває /т.1, а.с.127/.

Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради видано розпорядження від 26.02.2020 року № 73 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері - ОСОБА_6 та влаштування дитини в притулок для дітей «СуСД» Львівської обласної державної адміністрації за адресою: м.Львів, вул.Левандівська, 17в» та розпорядження від 03.03.2020 року № 79 «Про внесення змін у розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 26.02.2020 року від № 73 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері - ОСОБА_6 та влаштування дитини в притулок для дітей «СуСД» ЛОДА за адресою: АДРЕСА_3 », на підставі яких малолітню ОСОБА_7 відібрано від матері та влаштовано у Центр підтримки дітей при ліцеї "Просвіта" Львівської міської ради /т.1, а.с.25-26/.

На підставі висновку ЛКК КНП ЛОР "Львівський психоневрологічний диспансер" № 701 від 17.03.2020 року про наявність у матері дитини - ОСОБА_6 тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, відповідно до підпункту 9 п.22 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008, Галицькою районною адміністрацією видане розпорядження від 20.03.2020 року №105 "Про надання малолітній ОСОБА_7 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування" /т.1, а.с.27/.

У зв`язку з допущеною опискою в абзаці 5 п. 1 розпорядження Галицької районної адміністрації від 20.03.2020 року №105, адміністрацією видане розпорядження №189 від 07.07.2020 року "Про внесення змін у розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20.03.2020 року № 105 «Про надання малолітній ОСОБА_7 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування»" /т.1, а.с.28/.

Відповідно до п.2 розпорядження Галицької районної адміністрації від 20.11.2020 року №336 "Про внесення змін у розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20.03.2020 року № 105 «Про надання малолітній ОСОБА_7 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування»", розпорядження Галицької районної адміністрації від 07.07.2020 року №189 втратило чинність /т.1, а.с.29/.

З листа голови Галицької районної адміністрації Зозулі А. від 08.06.2021 року №26001-вих-48169 вбачається, що до Галицького районного суду м.Львова Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, як органом опіки та піклування, 05.03.2020 подано позовну заяву до ОСОБА_6 про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав /т.1, а.с.4/.В судовому засіданні з`ясовано, що станом на 22.02.2022 року дана справа перебуває в провадженні судді Галицького районного суду м.Львові Мисько Х.М. Рішення в справі не прийнято.

Також, із вказано листа вбачається, що ОСОБА_1 проінформовано, що повернення малолітньої дитини на виховання в смію можливе лише за відповідним рішенням суду.

Також, в судовому засіданні з`ясовано, що на розгляді Галицького районного суду м. Львова перебувала цивільна справа № 461/10261/20 за позовом ОСОБА_6 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпоряджень, а саме розпоряджень Галицької районної адміністрації ЛМР від 26.02.2020 року № 73 «Про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері - ОСОБА_6 та влаштування дитини в притулок для дітей «СуСД» ЛОДА за адресою: м. Львів, і Левандівська, 17в» та від 03.03.2020 року № 79 «Про внесення змін у розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 26.02.2020 № 73 «Про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від її матері - ОСОБА_6 та влаштування дитини в притулок для дітей «СуСД» ЛОДА за адресою: м. Львів, вул. Левандівська, 17в», від 20.03.2020 року № 105 «Про надання малолітньої ОСОБА_7 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» і від 07.07.2020 року № 189 «Про внесення змін у розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 20.03.2020 року № 105 «Про надання малолітній ОСОБА_7 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування». Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 24.02.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. Однак рішення суду не набрало законної сили, оскільки ухвалою Львівського апеляційного суду від 28.04.2021 року відкрито апеляційне провадження.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Галицького районного суду м.Львова з позовом до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про призначення опіки над малолітньою дитиною.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 09.04.2021 року у справі 461/6487/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Із вказаного рішення суду також вбачається, що в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 висловила думку про небажання, щоб її опікуном була ОСОБА_1 .

Також, із вказаного рішення вбачається, що Служба у справах дітей Галицького району надала висновок від 18.02.2021 року № 4-260001-4272 за яким ОСОБА_1 недоцільно призначати опікуном малолітньої онуки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, Галицькою районною адміністрацією, як органом опіки та піклування надано висновок №260001-вих-13010 від 22.02.2021 року щодо недоцільності призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої онуки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 16.12.2021 року у справі 461/6487/20 рішення Галицького районного суду м.Львова від 09.04.2021 року змінено, виклавши мотивувальну частину такого в редакції цієї постанови. В решті рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 статті 151 Сімейного кодексу України, батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Із зазначеної норми законну вбачається, що саме батьки мають право передавати дитину на виховання фізичним та юридичним особам.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, відповідно до розпоряджень Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, станом на день розгляду справи оскаржуються, однак рішенням суду не скасовані.

Відтак, станом на 22.02.2022 року, ОСОБА_1 має стасус дитини, позбавленої батьківського піклування, відтак норми ст. 151 Сімейного Кодексу Україні згідно якої батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб та передати дитину на виховання не можуть застосовуватись у даному випадку.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою, відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно із пунктів 9, 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та /або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особи та майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом; здійснює згідно із законодавством комплекс заходів з надання допомоги особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, утримання і виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умовах соціального захисту дітей-сиріт та дітей» органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування: надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей.

Згідно із положеннями Порядку провадження органами опіки та піклування діяльність, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов`язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров`я та з`ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.

Окрім того, слід зазначити, що питання влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, регулюється розділом IV Сімейного Кодексу України «Влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» та Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані захистом прав дитини».

Відповідно до пункту 35 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, передбачено, що після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім`ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу). До закладів охорони здоров`я, загальної середньої освіти (у тому числі спеціальної та спеціалізованої), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитина може бути зарахована у разі, коли з певних причин відсутня можливість влаштування її на виховання в сім`ю. Зарахування дитини до закладу охорони здоров`я, загальної середньої освіти (у тому числі спеціальної та спеціалізованої), іншого закладу або установи (незалежно від форми власності та підпорядкування), в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, не звільняє районну, районну у мм. Києві та Севастополі держадміністрацію, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за місцем походження або за місцем проживання (перебування) дитини від обов`язку продовжувати роботу з реалізації права цієї дитини на сімейне виховання. Під час визначення форми влаштування в інтересах дитини мають бути враховані обставини, за яких дитина втратила батьківське піклування, її життєвий шлях, родинні зв`язки, наявність братів і сестер, контакти із соціальним оточенням, стан здоров`я, освіта, інші потреби.

Крім того із положення Порядку вбачається, що, у разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. За результатами бесіди складається довідка.

Зокрема стаття 63 ЦК України установлює загальне правило, відповідно до якого опікуна і піклувальника призначає орган опіки і піклування. Аналогічне положення передбачено п. 3.1. Правил опіки і піклування. Виняток із цього правила передбачено у ст. 60 ЦК України. Рішення про встановлення опіки і піклування має бути прийняте не пізніше, ніж у місячний термін з того моменту, коли відповідному органу опіки і піклування стане відомо про необхідність встановлення опіки і піклування (ч. 2 п. 2.4 Правил опіки і піклування).

Враховуючи зазначені норми закону, слід зазначити, що повернення малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання в сім`ю можливе лише за наявності рішення суду про встановлення опіки і піклування.

Доводи свідків про те, що у дитини в сім`ї були належні умови проживання не впливають на можливість передання дитини ОСОБА_7 на виховання бабусі ОСОБА_1 , оскільки вказане буде суперечити п.35 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини.

Враховуючи вищевикладене та на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог,підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.7, 150, 151, 257 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13,76-81, 141, 258, 259, 263-265,268,273,352-354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про передачу на виховання малолітньої дитини - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.03.2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_2 .

Відповідач: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, адреса: 79000, м.Львів, вул. Ференца Ліста, 1, ЄДРПОУ 20847537.

Третя особа: ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя Зубачик Н.Б.