Рішення № 103603494, 22.02.2022, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/127/21

Провадження № 2/727/257/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складi:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарi Гладкій Л.І.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю представника відповідача ОСОБА_3

за участю третьої особи ОСОБА_4

за участю представника третьої особи Корнієнка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ОСОБА_4 , про визнання неправомірним і скасування пункту 6 Рішення Чернівецької міської ради №394 від 26.01.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернівецької міської ради, де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ОСОБА_4 , про визнання неправомірним і скасування пункту 6 Рішення Чернівецької міської ради №394 від 26.01.2012 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у травні 2020 року вона звернулася до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки № 7750 від 10.04.2012 року між Чернівецькою міською радою та громадянкою ОСОБА_4 . У позовній заяві зазначалось, що ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . А також, зазначала, що в даному будинковолодінні зареєстровано чотири квартири. У відповідності до схематичного плану інвентарної справи присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за вказаним будинковолодінням закріплено присадибну земельну ділянку площею 0,0401 га.

Як стало відомо позивачці, у відповідності до Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.03.2008р., за власницею кв. АДРЕСА_3 - ОСОБА_4 після самочинного будівництва, визнано право власності на житловий будинок літерою «Г» загальною площею 117,00/105,90 м.2, житловою площею 24,10 м.2, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Під час проведення підготовчого засідання у справі № 727/4136/20, яка розглядається у Шевченківському районному суді м. Чернівці, з документів наданих Чернівецькою міською радою з Відзивом на позов, позивачці стало відомо, що оспорюваний договір оренди № 7750 від 10.04.2012 року земельної ділянки укладено з ОСОБА_4 на підставі Рішення ЧМР № 394 від 26.01.2012 року «Про надання громадянам земельних ділянок в оренду та внесення змін в рішення міської ради» .

Зазначає, що саме на виконання вищевказаного Рішення № 394 від 26.01.2012 року Чернівецькою міською радою було укладено з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки №7750 на 49 років пл. 0,0339 га за адресою: АДРЕСА_2 .

Передача земельної ділянки в оренду відбулася на підставі поданої до Чернівецької міської ради заяви гр. ОСОБА_4 , у якій вона вказала, що земельна ділянка їй необхідна для обслуговування житлового будинку, а саме зазначила, що на підставі Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07.03.2008р. за нею визнано право власності на самочинно побудований житловий будинок літерою «Г» загальною площею 117,00/105,90 м.2, житловою площею 24,10 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Як наслідок, склалася ситуація, де було передано в оренду частину земельної ділянки, яка була в користуванні всіх співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 , в тому числі і позивачки.

Вважає, що орган місцевого самоврядування - Чернівецька міська рада прийняла оспорюване рішення без врахування інтересів всіх землекористувачів, зокрема інтересів позивачки. Як їй стало відомо з наданих документів, ОСОБА_4 , раніше власниця квартири АДРЕСА_3 , здійснила самочинне будівництво гаража на місці старих сараїв та металевого гаражу, які були розташовані на присадибній земельній ділянці до будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Під збудований гараж гр. ОСОБА_4 на підставі Рішення виконкому Чернівецької міської ради № 475/12 від 06.06.2001 року отримала у користування земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_4 , 0063 га та для спільного користування власників будинку

АДРЕСА_5 вона переобладнала гараж на житловий будинок літ. Г заг.пл 105,90 кв.м. і у судовому порядку визнала за собою право власності на самочинне будівництво.

Після виділення ОСОБА_4 вищезазначеного майно в натурі було присвоєно нову поштову адресу, а саме будинковолодіння номер АДРЕСА_6 , згідно рішення виконкому ЧМР від 12.08.2008 року № 583/16.

І як наслідок вищевказханих дій, ОСОБА_6 отримала згідно Рішення № 394 від 26.01.2012 року в оренду строком на 49 років земельну ділянку пл.0, 0339 га для обслуговування новоствореного майна за адресою: АДРЕСА_6 , зокрема частково за рахунок земельної ділянки, яка перебувала у користуванні співвласників житлового будинку АДРЕСА_2 .

Всі вищеперераховані дії були здійснені без погодження з позивачкою та її матір`ю, без їх відома та без врахування їх прав та інтересів, як користувачів спірною земельною ділянкою.

Також позивач зауважує на порушенні з боку Чернівецької міської ради процедури ухвалення оскаржуваних Рішень, а саме приймаючи рішення, яке стосується законних прав та інтересів певних фізичних чи юридичних осіб, зокрема позивача, відповідач зобов`язаний був перевірити чи не порушені межі земельних ділянок суміжних землекористувачів, чи є площа земельної ділянки, яка залишилася у користуванні співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 після виділу в окрему поштову адресу майна ОСОБА_4 , достатньою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.

Також Чернівецькою міською радою не було з`ясовано чому Протокол погодження меж землекористування в натурі від 16.03.2009 року за адресою: АДРЕСА_6 не було погоджено з співвласниками кв. АДРЕСА_1 .

Вважає, що рішення Чернівецької міської ради від 26.01.2012 року №394 є неправомірним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача як землекористувача, а тому підлягає скасуванню.

На основі викладеного просить суд визнати неправомірним і скасувати пункт 6 Рішення Чернівецької міської ради №394 від 26.01.2012 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.01.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

22.04.2021 року ухвалою суду по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовну заяву підтримала повністю та просила її задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача Чернівецької міської ради Баланецький О.Д. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на аргументи викладені у відзиві.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на подані ними до суду письмові пояснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є чоловіком позивача та надав аналогічні пояснення викладені в позові.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона є матір`ю позивача та надала аналогічні пояснення викладені в позові.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є чоловіком третьої особи та підтримав викладене в письмових поясненнях третьої особи ОСОБА_4 .

Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до переконливого висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради № 394 від 26.01.2012 року, зокрема п. 6 затверджено проект відведення та надано ОСОБА_4 земельну ділянку пл.0, 0339 га, за адресою АДРЕСА_6 , в оренду строком на 49 років, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( підстава: дозвіл на складання проекту відведення рішення 36 сесії міської ради V скликання від 15.01.2009 р. №830 (пункт 11); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.08.2008 р. №20005241). (а.с.12-13).

Передача земельної ділянки в оренду відбулася на підставі поданої до Чернівецької міської ради заяви гр. ОСОБА_4 , у якій вона вказала, що земельна ділянка їй необхідна для обслуговування житлового будинку, згідно дозволу Чернівецької міської ради на складання проекту відведення від 15.01.2009 року №830 (а.с.13-зворот).

Відповідно до витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №16034179 від 24.09.2007 року (а.с.29) позивач ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

В будинковолодінні по АДРЕСА_2 , зареєстровано чотири квартири. У відповідності до схематичного плану інвентарної справи присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за вказаним будинковолодінням закріплено присадибну земельну ділянку площеню 0,0401 га.

Відповідно до списку землекористувачів, яким земельні ділянки надаються в постійне користування згідно з розробленими проектом розподілу від 06.06.2001 р.№475/12 (а.с.51) ОСОБА_4 надається земельна ділянка по проекту розподілу 0,0063 га, для спільного користування 0,0401 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

А також, ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності належить житловий будинок по АДРЕСА_6 (а.с.54).

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд визнати незаконним та скасування п. 6 рішення Чернівецької міської ради від 26.01.2012 р.№394 про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що позивач неправильно обрав спосіб захисту порушеного права.

Так, згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

З огляду на зазначене, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц (провадження № 14-458 цс 18), справа за позовом про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування про затвердження акта узгодження меж земельних ділянок залежно від суб`єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Належними відповідачами у таких справах є особа, прав чи інтересів якої щодо відповідної земельної ділянки стосується оскаржене рішення органу місцевого самоврядування, а також цей орган.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обгрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 безпосередньо стосуються права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку. ОСОБА_4 є особою, прав та інтересів якої щодо зазначеної земельної ділянки безпосередньо стосується оскаржуване позивачем рішення органу місцевого самоврядування Чернівецької міської ради.

Проте ОСОБА_4 , на права та обов`язки якої безпосередньо може вплинути судове рішення, є лише третьою особою у цій справі. 3 урахуванням зазначеного належними відповідачами у справі, що розглядається, є Чернівецька міська рада та ОСОБА_4 .

Матеріали справи не містять підтвердження залучення ОСОБА_4 як співвідповідача у цій справі.

З огляду на не заявления позовних вимог до ОСОБА_4 , який є належним відповідачем в указаній справі, суд позбавлений можливості вирішувати питання про обгрунтованість позовних вимог та вирішення питання про їх задоволення, оскільки без залучення належного відповідача позовні вимоги не можуть бути вирішені.

Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідний висновок узгоджується з правовими позиціями встановленими Верховним Судом в постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 333/942/19.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.5 ст.81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, оцінюючи достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ОСОБА_4 , про визнання неправомірним і скасування пункту 6 Рішення Чернівецької міської ради №394 від 26.01.2012 року, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 13, 51, 81, 175, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_9 до Чернівецької міської ради, де третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступає ОСОБА_4 , про визнання неправомірним і скасування пункту 6 Рішення Чернівецької міської ради №394 від 26.01.2012 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 03 березня 2022 року.

Суддя: