Ухвала суду № 103603341, 03.03.2022, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 353/1069/19

Провадження №: 1-кп/0343/10/22

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

03 березня 2022 року м. Долина

Колегія суддів Долинського районного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Тураша В. А.,

суддів Керніцького І.І., Монташевич С.М.,

секретаря Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області проведеному в режимі відеоконференції між Долинським районним судом Івано-Франківської області, Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12" матеріали кримінального провадження №1-кп/0343/10/22 , внесеного до ЄРДР за № 12019090240000187 від 25.08.2019 про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Петрилів Тлумацького району Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, яка має середньо-спеціальну освіту, неодруженої, тимчасово непрацюючої, раніше неодноразово судимої, востаннє 24.01.2019 Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ст.395 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту, звільнена по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України,-

з участю : прокурора Гарасимика Т.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника адвоката Свинтицького І.К.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Івано-Франківськогоапеляційного судувід 02.11.2021кримінальне провадження за № 12019090240000187 від 25.08.2019 про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, п.13 ч.2 ст.115 КК України направлено для розгляду по суті в Долинський районний суд Івано-Франківської області, яке ухвалою суду від 11.11.2021 призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 15.11. 2021.

Ухвалою про призначення судового розгляду Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.11.2021 щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвалою про продовженнязастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2022 запобіжний захід,обраний обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів - до 13 березня 2022 року включно.

В судовому засіданні, проведеного в режимі відеоконференції між Долинським районним судом Івано-Франківської області, Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області, та ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12" прокурор Гарасимик Т.О. заявив

клопотання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може:

переховуватися від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий злочин, за вчинення якого відповідно до п.13 ч.2 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, а також вона ніде не працює, джерело існування не відоме , неодружена, відсутні тісні соціальні зв`язки;

незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки судовий розгляд триває, а потерпіла ОСОБА_2 є рідноюсестрою обвинуваченоїта воначасто приходилав гостідо своєїсестри,що дастьзмогу обвинуваченійвпливати нанеї;

вчинитиінше кримінальнеправопорушення, оскільки ОСОБА_1 є неодноразова судима, в тому числі за вчинення злочинів проти життя та здоров`я, що вказує на її стійку злочинну спрямованість.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, а також виходячи із того, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_1 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики не зменшились з часу застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Потерпіла ОСОБА_2 таїїзаконнийпредставник ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, хоч про час та місце його проведення були повідомлені у встановленому Законом порядку.

Обвинувачена ОСОБА_1 щодо задоволення клопотання прокурора заперечила.

Захисник адвокат Свинтицький І.К., всудовому засіданні щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, вважає клопотання необґрунтованим. Просив обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинуваченій ОСОБА_1 , слід продовжити термін тримання під вартою з наступних підстав:

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ст. 5 Рекомендації Комітету Європи від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду" вказує, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують

Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Також, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження тримання під вартою, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88). Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, обгрунтована підозра залишається у незмінному вигляді.

Колегія суддів погоджується з доводами прокурора стосовно продовження існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Колегією суддів встановлено,що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: що вона може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились.

Підставами вважати,що ОСОБА_1 можеспробуватипереховуватися від суду є те, що вона обвинувачується увчиненніособливо тяжкогозлочинузаякий передбачено покарання у вигляді позбавленняволінастрок від десяти до п`ятнадцяти років, усвідомлює неминучість покарання за нього , не працює, джерело існування невідоме, що може спонукати її переховуватися від суду.

Підставами вважати,що ОСОБА_1 може незаконновпливати напотерпілу та свідків є те, що потерпіла ОСОБА_2 є рідною сестрою обвинуваченої , потерпіла, її представник та свідки проживають в одному населеному пункті з обвинуваченою та вона є особисто з ними знайома. Вона усвідомлює те, що вище вказані особи можуть дати свідчення з приводу вчиненого кримінального правопорушення.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що вона неодружена, у неї відсутні тісні соціальні зв`язки, неодноразово судима, в тому числі за вчинення злочинів проти життя та здоров?я, що вказує на її стійку злочинну спрямованість.

Обставини обвинувачення ОСОБА_1 , її вік та стан здоров`я, а також тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, відсутність міцних соціальних зав`язків та соціальне становище (обвинувачена неодружена, ніде офіційно непрацевлаштована), свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянням, які інкримінується обвинуваченій, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченої від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м`який.

Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, стан здоров`я обвинуваченої не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої.

Строктримання підвартою обвинуваченої ОСОБА_1 ,закінчується 13 березня 2022 року, однак судовепровадження покримінальному провадженню не закінченоі потребуєчасу длярозгляду,внаслідок чого наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку, а тому строктримання підвартою обвинуваченій необхідно продовжити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 29, 176-178, 197, 194, 199, 331, 372, 532, 534 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_1 задоволити.

Запобіжний захід,обраний обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 02 травня 2022 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали в частині продовження строку тримання під вартою доручити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали в частині продовження строку тримання під вартою покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий: суддя: В.Тураш

судді: І.Керніцький

С.Монташевич