Ухвала суду № 103602671, 03.03.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 березня 2022 року м. Кропивницький справа №340/612/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до третя особаМіністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ - 00015622) Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерсва юстиції (м. Дніпро) (просп.Дмитра Яворницького, 21-А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ - 43314918)простягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, починаючи з 19.05.2021 по 24.01.2022 включно, в розмірі 275 660,55 грн.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 2756,61 грн. або належні докази того, що позивача звільнено від сплати судового збору чи розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху від 31.01.2022 року отримано позивачкою 21.02.2022 року, що підтверджується підписом на супровідному листі.

01.03.2022 року на адресу суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків.

Позивач у поданій заяві про усунення недоліків зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору та посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №14-47цс21.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до висновків вказаної постанови середній заробіток за час вимушеного прогулу є заробітною платою.

Дослідивши заяву позивача та викладені в ній доводи, суд зазначає наступне.

Так, у провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №755/12623/19, провадження №14-47цс21 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

У свою чергу, позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позивною вимогою про стягнення саме середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, а не стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу про поновлення на роботі працівника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, а не заробітною платою.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, Великою Палатою Верховного Суду касаційні скарги у справі №755/12623/19, провадження №14-47цс21 по суті не розглянуті, постанова не прийнята та будь-які правові висновки не сформовані.

Тому, враховуючи вимоги ч.5 ст.242 КАС України, суд бере до уваги наступні висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, які набрали законної сили.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10.01.2019 року, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 року у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору. Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі 761/943/18.

В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини п`ятої статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Із положень приписів ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст.1,2 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №12-301гс18 дійшла висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за своєю суттю не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Станом на 03 березня 2022 року доказів сплати судового збору чи доказів того, що позивача звільнено від сплати судового збору суду не надано.

Отже, вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви не усунуто.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Згідно з ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.123, 169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук