Рішення № 103601103, 22.02.2022, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/4304/21

(провадження №2/658/161/22)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

у складі головуючого-судді: Рахімової О.В.

за участі секретаря: Сурікової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дінеро» , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що у жовтні 2021 року позивачу стало відомо, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 67125489 по виконанню виконавчого напису № 15949 , виданого 05.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександрович. 13.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67125489 про стягнення з боржника на користь ТОВ « ФК « Дінеро» заборгованісті у розмірі 20 499,00 гривень. зазначає , що жодних листів від ТОВ « ФК « Дінеро» про наявність заборгованості в сумі, що вказана у виконавчому написі на момент вчинення виконавчого напису вона не отримувала. Позивач посилається на порушення приватним нотаріусом вимог законодавства, оскільки, однією з умов вчинення виконавчого напису нотаріусом є безспірність наявності боргу та його розміру, яка встановляється Переліком документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку, який не був врахований нотаріусом при вчиненні виконавчого напису. Тому, позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16.12.2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, наполягає на задоволенні позовних вимог та не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача до суду.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату та місце розгляду справи належним чином сповіщений, про причину неявки суд не повідомив. Відзив на адресу суду не надходив.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просить винести згідно чинного законодавства.

Третя особа приватний виконавець в судове засідання не з`явився, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщений, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Бригідою В.О. на адресу суду направлено матеріали на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 15949.

Відповідно до яких, 09.02.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ « ФК « Дінеро» укладено кредитний договір № AG8594992 , відповідно до якого сума кредиту складає 10 500,00 гривень. ( а.с. 59).

До вказаного кредитного договору долучено паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо розміру відсоткової ставки, штрафу, терміну повернення ( а.с. 60-64).

Відповідно до виписки з рахунку ОСОБА_1 , заборгованість останньою перед ТОВ « ФК « Дінеро» за кредитним договором № AG8594992 від 09.02.2020 року станом на 08.06.2021 року становить 19 849,00 гривень ( а.с. 58).

16.06.2021 року ТОВ « ФК « Дінеро» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіді Володимиру Олександровичу про вчинення виконавчого напису щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у загальному розмірі 19 849,00 гривень ( а.с. 54).

05.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 15949 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК « Дінеро» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 19 849,00 гривень ( а.с. 33).

Постановою приватного виконавця від 13.10.2021 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису за № 15949 від 05.07.2021 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК « Дінеро» заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 19 849,00 гривень ( а.с.7).

Постановою приватного виконавця від 12.11.2021 року звернено стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ( а.с. 28).

17.11.2021 року між адвокатом Донченко Катериною Юріївною та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги ( а.с. 12-13).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги за № 17/11/21 від 17.11.2021 року , за правову допомогу клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 5 000,00 гривень ( а.с. 9).

В матеріалах справи міститься меморіальний ордер від 19.11.2021 року про оплату ОСОБА_1 гонорару згідно договору про надання правової допомоги адвокату Донченко К.Ю. ( а.с.10).

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та не чинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався у безспірному заборгованості.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримувала чи їй було його направлено, у зв`язку з чим остання була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення та і кредитний договір не містить нотаріального посвідчення.

Таким чином, позивач не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Так відповідач не направив на адресу суду заяву про зменшення позивачу витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Постановою ВС КАС від 21.01.2021 року у справі за № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов`язково.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, часу розгляду справи, те, що вказані витрати пов"язані з розглядом справи, з урахуванням суті позову, значення справи для сторін, в тому числі як результат міг вплинути на матеріальний стан позивача, співмірність судових витрат , суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 3 10, 13, 18, 263 265, 268, 280 - 282 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дінеро» , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Пирожок Євгеній Віталійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис , вчинений 05.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований у реєстрі за № 15949 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дінеро» заборгованості за кредитним договором №AG8594992 від 09.02.2020 року на загальну суму 20 499,00 гривень.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дінеро» ( м. Київ, вул. Сурікова,3а, ЄДРПОУ 41350844) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454,27 гривень за подання заяви про забезпечення позову та 908,00 гривень за подання позовної заяви.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Дінеро» ( м. Київ, вул. Сурікова,3а, ЄДРПОУ 41350844) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення її без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення) до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Рахімова