Ухвала суду № 103601033, 22.02.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 Справа №607/3185/22

Номер провадження: 1-кс/607/1075/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я. за участю секретаря судового засідання Киреньки Г. Я., прокурора Латишевої М. Я., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного, адвоката Шевчука В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Скавінської Г. А., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Латишевою М. Я., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022211040000286 від 20 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Одеса, українця, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утримнні одну малолітню дитину, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не депутата, не адвоката, зі слів раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Скавінська Г. А. за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури Латишевою М. Я. звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №12022211040000286 від 20 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК України) із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022211040000286 від 20 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 20:47 год. по 21:06 год. 19 лютого 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно за попередньою змовою із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали золотий ланцюжок, золотий браслет, мутонову шубу, грошові кошти в сумі 220 доларів США та 400 гривень, чим спричинили майнову шкоду на суму 50 000 гривень.

20 лютого 2022 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення слідчий підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, а саме: заявою ОСОБА_3 від 19 лютого 2022 року; протоколом огляду місця події від 19 лютого 2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 20 лютого 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 20 лютого 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 20 лютого 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 20 лютого 2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20 лютого 2022 року; протоколом огляду відеозапису від 20 лютого 2022 року; протоколом огляду місця події від 20 лютого 2022 року; протоколом затримання ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину від 20 лютого 2022 року; протоколом огляду предмету від 21 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, що узгоджується із санкцією статті за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 .

Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, немає беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

З урахуванням вищенаведених ризиків, тяжкості злочину, санкції, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, даних про особу підозрюваного, слідчий вказує, що розмір застави, який забезпечить його належну поведінку та буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, повинен становити 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У випадку задоволення клопотання, внесення застави, визначеної судом, ОСОБА_1 слідчий вважає, що на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим та іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на вищевказане, слідчий просила клопотання задоволити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Латишева М. Я. клопотання підтримала з мотивів, у ньому наведених та просила його задовольнити.

Захисник підозрюваного, адвокат Шевчук В. О. у судовому засіданні заперечував щодо застосування запобіжного заходу, посилаючись те, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є необґрунтованою, а ризики недоведеними. Вважає, що органом досудового розслідування не вивчено особу підозрюваного, його матеріальний стан. Вказав, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, малолітню дитину на утриманні, вагітну дружину. Захисник вважає, що застава, яку просять застосувати слідчий та прокурор є надмірною для його підзахисного. Просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов`язаний із тримання під вартою; якщо суд застосує запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, просив визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будьяку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини, утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддеювстановлено,що групоюслідчих ускладі слідчихСВ ТернопільськогоРУП ГУНПв Тернопільськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12022211040000286від 20лютого 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.185 КК України.

21 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Зокрема, такими є: заява ОСОБА_3 від 19 лютого 2022 року; протокол огляду місця події від 19 лютого 2022 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 20 лютого 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 20 лютого 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 20 лютого 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 20 лютого 2022 року; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20 лютого 2022 року; протокол огляду відеозапису від 20 лютого 2022 року; протокол огляду місця події від 20 лютого 2022 року; протокол затримання ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, від 20 лютого 2022 року; протокол огляду предмету від 21 лютого 2022 року.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Причиною застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні №12022211040000286 від 20 лютого 2022 року щодо підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновків, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, експертів, в частині виконаних ними судових експертиз, та дослідження їх судом.

За таких обставин, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає його особі, та тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого йому ставиться у вину, вказаним запобіжним заходом буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Слідчий суддя бере до уваги доводи прокурора про те, що відносно ОСОБА_1 СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області розслідуються кримінальні провадження, де останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується ухвалами слідчих суддів у справах № 766/10159/21 від 10 грудня 2021 року та № 766/16129/21 від 14 вересня 2021 року. Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що посилання прокурора на наведені обставини жодним чином не свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а тільки слугують додатковим обґрунтуванням ризиків про які зазначено у клопотанні.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Відтак, заперечення адвоката Шевчука В. О., які є лінією захисту ОСОБА_1 , з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного (його позитивних характеристик, інформації про те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину та вагітну дружину), не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимога сторони захисту про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягає.

Будьяких обставин, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 під вартою не наведено, а також відсутні медичні висновки, які б засвідчували факт неможливості тримання підозрюваного під вартою за станом здоров`я.

Даний вид запобіжного заходу є співрозмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Водночас, за змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор в судовому засіданні просив визначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 191 440 грн.

Однак, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою чи іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника Шевчука В. О. про застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Скавінської Г. А., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Латишевою М. Я., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022211040000286 від 20 лютого 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб, тобто до 20 квітня 2022 року.

Одночасно визначити розмір застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148 860 грн (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12022211040000286 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2022 року.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будьякий момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками, потерпілою чи іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду негайно.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 20 квітня 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 зпід варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 25 лютого 2022 року о 13 год. 45 хв.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Я. Герчаківська