Рішення № 103600551, 25.02.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/469/22

пр.№ 2-а/464/50/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2022 року Сихівський районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Теслюка Д.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Коваль М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 26.01.2022 звернувся в суд із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №5079065 від 27.11.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 27.11.2021 інспектором відділу поліції №3 (м.Пустомити) Львівського РУП №2 ГУНП у Львівський області Луків М.Є. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП у вигляді накладення штрафу в розмірі 340 грн. за те, що 27.11.2021 о 07.26 год. в с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області по вул.Центральній він керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 208 D», р.н. НОМЕР_1 , який переобладнав, а саме демонтував пасажирські сидіння, чим порушив п.31.4.7 ПДР. Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, винесеною за відсутності належних доказів, та з порушенням вимог чинного законодавства, без підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема зазначив, що не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки перед вказаною поїздкою для особистих потреб тимчасово демонтував задні сидіння для перевезення свого холодильника в ремонтний сервіс. Таким чином вважає, що це не було переобладнання автомобіля з порушенням відповідних норм і стандартів. Жодний підпункт пункту 31.4.7 ПДР не передбачає заборони рухатися з тимчасово демонтованим заднім сидінням. Щодо строку на оскарження вказаної постанови, вважає, що ним не було пропущено такий строк, оскільки 03.12.2021 до Сихівського районного суду м.Львова подано аналогічний позов, однак такий ухвалою від 06.12.2021 було залишено без руху. Вказану ухвалу ним отримано 24.12.2021. На виконання ухвали суду, 30.12.2021 ним направлено заяву про усунення недоліків, однак з невідомих причин 31.12.2021 суддею Горбань О.Ю. даний адміністративний повернуто.

Ухвалою від 28.01.2022 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено таку до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 25.02.2022 від його представника адвоката Бойчука Т.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позов підтримує, просить такий задовольнити.

Представник відповідача Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

За умовами ч.1ст.5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як вбачається з постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2021 серії ЕАО №5079065, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 27.11.2021 о 07.26 год. в с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області по вул.Центральній керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 208 D», р.н. НОМЕР_1 , який переобладнав, а саме демонтував пасажирські сидіння, чим порушив п.31.4.7 ПДР Інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

ВідповіднодоположеньКУпАП правопорушення,виявлені в сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, мають бути зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичномурежимі спеціальних технічнихзасобів,щомаютьфункції фото- і кінозйомки,відеозапису.

Згідно із ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, а саме що такий керував транспортним засобом із технічними несправностями, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація такого забороняється, або що такий переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що інспектор патрульної поліції дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно ізст.293 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії ЕАО №5079065 від 27.11.2021 та закрити провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на обставини, наведені позивачем у адміністративному позові та відповідні докази, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, відтак такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 496,20 грн., що підтверджується відповідною квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, та зазначені нормиКАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

адміністративний позов задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5079065 від 27.11.2021, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КУпАП, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст.121КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційногоадміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м.Львів, вул.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833.

Суддя Теслюк Д.Ю.