Ухвала суду № 103600481, 03.03.2022, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/4590/21 Провадження № 1-кп/450/90/22

УХВАЛА

судового засідання

03 березня 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В.Є.

при секретарі Блистів М.Р.

з участю прокурора Матвейцевої І.Я.

захисника Сибаль О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

В провадженніПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті перебуваєна розглядіобвинувальний актза матеріаламикримінального провадження № 12021141270000462, внесеного до ЄРДР 08 липня 2021 року, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відносно якого 09 липня 2021 року обрано та в подальшому неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру грошової застави.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 січня 2022 року в судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 05 березня 2022 року включно без визначення розміру грошової застави.

Прокурор в судовому засіданні 03 березня 2022 року заявила та подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру грошової застави, оскільки щодо нього є наявність обґрунтованої підозри та наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, оскільки він матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник Сибаль О.Б. та обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу.

Розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідностідо вимогч.ч.1-3ст.331КПК Українипід чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати абообрати запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченомуглавою 18цьогоКодексу. Незалежновід наявностіклопотань судзобов`язаний розглянутипитання доцільностіпродовження триманняобвинуваченого підвартою доспливу двомісячногостроку здня надходженнядо судуобвинувального акта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру чиз днязастосування судомдо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.За наслідкамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюабо продовжуєйого діюна строк,що неможе перевищуватидвох місяців.Копія ухваливручається обвинуваченому,прокурору танаправляється уповноваженійслужбовій особімісця ув`язнення. Доспливу продовженогостроку судзобов`язаний повторнорозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартою,якщо судовепровадження небуло завершенедо йогоспливу. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Частиною 1 статті 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ризиками, які дають підстави суду продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з застосуванням насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, що відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, він не працює та не навчається. Відтак існують підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду і вчинити нові кримінальні правопорушення, з огляду на що наявні всі підстави для продовження застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначенням грошової застави, оскільки ризики, які встановлені під час досудового розслідування та раніше були підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 5 ст. 182 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.

Суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в судовому засіданні.

Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З врахуванням викладеного, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на строк 60 днів, а саме до 02 травня 2022 року включно без визначенням розміру грошової застави.

При цьому, у відповідності до вимог ч. 4 ст.183КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховує, що він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, а тому не визначає розмір грошової застави.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 194, 197, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Матвейцевої Ірини Ярославівни задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 02 травня 2022 року включно без визначення розміру грошової застави.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Мусієвський В.Є.