Рішення № 103599267, 23.02.2022, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3123/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

при секретарі Гожа Г.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника Кузьма Н.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 77449 грн. 87 коп. та судові витрати.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 . Згідно витягу оборотної відомості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_3 станом на 01.11.2020 року виникла заборгованість за надані ТОВ «Рівнетеплоенерго» послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в сумі 77449,87 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з врахуванням строку позовної давності в розмірі 33370.70 гривень, та просила зменшити стягнення витрат на правову допомогу до 500.00 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала заборгованість в межах строку позовної давності в розмірі 33370.70 копійок, а також просила суд стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 6000.00 гривень.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено, ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), власником якої є ОСОБА_3 .

Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положеньЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихПостановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов`язки споживача і виконавця, а також інші питання.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, протилежного суду не доведено.

Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).

Відповідач не виконує свого обов`язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість в розмірі 77449,87 грн., що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно зістаттею 13 ЦК Україницивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно достатті 319 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК Українипередбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно достатті 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 частини першоїстатті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьоїстатті 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.

Обов`язок відповідача як власника квартири та споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також устатті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов`язаний був оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. Однак, відповідач користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснював їх оплату лише частково до квітня 2016 року, вказане підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 .

У відзиві на позов, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Таким чином, позовна давність у цій справі спливла до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом минуло три роки. Відповідачі не здійснили жодної оплати цих послуг, а відтак позовна давність не переривалася.

Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 15 лютого 2021 року, останню оплату споживачем здійснено в квітні 2016 року, отже позовна давність повинна обчислюватися з лютого 2018 року, а тому заборгованість в межах позовної давності становить 33370.70 гривень.

Відповідно довимог ст.141ЦПК України,розподіл судовихвитрат міжсторонами :1.Судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовнихвимог. 2.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 978 грн. 37 коп., оскільки позовні вимоги задоволено на 43,1 %.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно частини третьої зазначеної статті до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У ч.ч. 3, 4ст. 137 ЦПК Українизазначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат представником відповідача суду надано: договір про надання правової допомоги та розрахунок на оплату надання послуг на 6000.00 гривень.

Отже, враховуючи вищевикладене, складність справи, пропорційний розмір витрат задоволених позовних вимог, тривалість затраченого представником часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. 00 коп., а тому клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання в розмірі 33370 грн. 70 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 978 гривень 37 копійок.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» на користь ОСОБА_3 1000 гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2022 року.

Суддя С.П. Харечко