Рішення № 103599172, 03.03.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/127/22

Провадження № 2/553/591/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.03.2022 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Парахіної Є.В.,

при секретарі - Сіомашко В.Р.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом адвоката КОЛЕСНІКОВА Володимира Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ДАНИЧ Оксана Федорівна, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області РАЙДА Олександр Сергійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року до суду надійшла позовна заява адвоката Колеснікова В.О. в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що із застосунку "Дія" Позивачу стало відомо, що 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 18575, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованості в розмірі 21034 грн. 91 коп. На виконання вказаного виконавчого напису 15.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. винесені постанова про відкриття виконавчого провадження № 67919920, постанова про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2103 грн. 49 коп., постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. від 15.06.2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 18575 є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений всупереч вимог закону. Нотаріусу не подані документи, передбачені законодавством, крім того, не надано доказів наявності у відповідача права вимоги до позивача, розмір заборгованості не є безспірним, оскільки між позивачем та Відповідачем відсутні будь-які правовідносини (жодних повідомлень про можливе відступлення права вимоги позивач не отримувала), та взагалі у позивача відсутні кредитні правовідносини (непогашені кредити) з будь-якою іншою фінансовою установою. Від відповідача на адресу позивача не надходило жодної претензії чи повідомлення про наявність боргу, а позивачем відповідно не здійснювалося будь-яких сплат в рахунок погашення боргу.

Зазначила, що з 18.06.2021 відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.06.2021 № 858/6 діяльність приватного нотаріуса Данич О.Ф. зупинена у зв`язку з необгрунтованою відмовою нотаріуса надати документи для перевірки організації нотаріальної діяльності, до усунення цієї обставини.

Просить визнати виконавчий напис від 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований у реєстрі за № 18575, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованості недійсним та таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 3988 грн. 60 коп., які складаються з наступного: 992 грн. 40 коп. - судовий збір за подання позовної заяви, 496 грн. 20 коп. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову, 2500 грн. 00 коп. - витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 21.01.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ТОВ "ФК "Кредит-капітал" отримав ухвалу про відкриття провадження разом з позовною заявою та додатками до неї 07.02.2022 року, що підтверджується трекінгом поштових відправлень з сайту АТ "Укрпошта", відзив на позовну заяву у строки, встановлені в ухвалі про відкриття провадження, та станом на час судового розгляду справи не подав, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Треті особи пояснення щодо позову не подали.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 18575, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором № 001-16525-070213 від 07.02.2013 року, укладеним з АТ "Дельта Банк", правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору відступлення права вимоги за кредитними договорами № 2262/К від 18.06.2020 року є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал", заборгованості за кредитним договором за період з 18.06.2020 року по 07.04.2021 року в сумі 19835 грн. 14 коп., що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 12537 грн. 89 коп., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 7297 грн. 25 коп., а також плати за вчинення виконавчого напису, а всього коштів в розмірі 21034 грн. 91 коп.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. від 15.12.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 67919920 з примусового виконання виконавчого напису № 18575, виданого 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" заборгованості у розмірі 21034 грн. 91 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що виконавчий напис вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусом.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно дост.87Закону України"Пронотаріат" длястягнення грошових сум або витребування від боржника майнанотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, щовстановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно дост. 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як передбачено в п. п. 3.1., 3.2. Глави 16 Розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняєвиконавчі написи: якщоподані документипідтверджують безспірністьзаборгованості абоіншої відповідальностіборжника передстягувачем; заумови,що здня виникненняправа вимогиминуло небільше трьохроків,а увідносинах міжпідприємствами,установами таорганізаціями -не більшеодного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбаченіПереліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до п. 2-2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей34,36,87,88 Закону України "Про нотаріат"виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Ради Міністрів України від 12 жовтня 1976 року N 483 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор (з наступними змінами) і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності - не минув цей строк. При цьому, необхідно враховувати, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 50,87,88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, перевірці підлягає не лише додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87,88Закону "Пронотаріат" у такому спорі перевірці підлягають також і доводи боржника в повному обсязі, установлення та зазначення чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду № 6-887цс-17 від 05.07.2017 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів",в тому числі в частині доповнення Переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 24 листопада 2017 року № 92.

Постановою Великої Палати Верховного Суду № 11-174ас18 від 20.06.2018 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року відмовлено.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених устатті 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбаченістаттею 88 Закону України "Про нотаріат"умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положеннямстатті 87 цього Закону.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

Виконання судового рішення про присудження полягає у вчиненні певних дій або в утриманні від певних дій, передбачених судовим рішенням. Наприклад, за судовим рішення про стягнення коштів відповідач повинен сплатити позивачу відповідну суму; за рішенням про припинення дії, яка порушує право, відповідач повинен утриматись від відповідних дій тощо. Водночас інші судові рішення, зокрема рішення про визнання права, про зміну правовідношення, виконанню не підлягають, оскільки такі судові рішення безпосередньо створюють відповідний правовий ефект: призводять до усунення правової невизначеності, змінюють правовідношення.

Безпосередній правовий ефект створює і судове рішення про визнання незаконним та нечинним нормативно-правового акта: такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням. Указане судове рішення не потребує його виконання.

Резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинноюпостанови №662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови провизнання незаконною та нечинною постанови №662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22лютого 2017року у справі №826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

В п. 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 визначено, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Наявні матеріали справи свідчать про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено щодо стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором № 001-16525-070213 від 07.02.2013 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ "Дельта Банк". При цьому, суду не надано доказів того, що вказаний договір є таким, що посвідчений нотаріально.

Таким чином, вчиняючи 15 червня 2021 року виконавчий напис № 18575, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21 березня 2017 року № 23, оскільки не доведено, що вона вчинила виконавчий напис про стягнення заборгованості, яка утворилась за кредитним договором, який є нотаріально посвідченим.

Подібний висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Отже, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів, - вже не чинні.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У ч.1ст.88Закону України "Про нотаріат"передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень ст.ст.87,88 Закону України "Про нотаріат"у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та, відповідно, даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження№ 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

Поряд з цим, суд враховує, що в ході судового розгляду відповідачем не подано відзив на позов, не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог, в тому числі не надано доказів того, що ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" є правонаступником АТ "Дельта Банк", з яким позивачем по справі ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 001-16525-070213 від 07.02.2013 року й заборгованість за яким була предметом стягнення на підставі виконавчого напису, доказів набуття права вимоги саме у обсязі сум, які є предметом виконавчого напису, що оскаржується у вказаному провадженні, направлення повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику, а також доказів надання приватному нотаріусу Київського міськогонотаріального округуДанич О.Ф. усіх документів, передбачених чинним законодавством для видачі виконавчого напису, в тому числі таких документів, що об`єктивно підтверджують безспірність заборгованості позивача.

Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Враховуючи встановлені по справі обставини, аналізуючи наявні у справі докази та вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 2500 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_2 здійснював адвокат Колесніков В.О., яким на підтвердження повноважень представника надано суду свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер серії ВІ № 1061222, Договір про надання правової допомоги № 14/01 від 14.01.2022 року, укладений між адвокатом Колесніковим Володимиром Олександровичем та Шевченко Анною Вікторівною.

Як встановлено в ч. 4 ст. 58 ЦК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином, повноваження адвоката Колеснікова В.О. як представника позивача підтверджені в порядку, встановленому чинним цивільним процесуальним законодавством.

Наявні у справі документи безперечно свідчать про те, що ОСОБА_3 надавав правову допомогу позивачу ОСОБА_2 напідставі укладеного з ним Договору про надання правової допомоги № 14/01 від 14.01.2022 року.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п.п. 1.1 Договору про надання правової допомоги № 14/01 від 14.01.2022 року адвокат берена себезобов`язання надатиКлієнту правничудопомогу уВП 67919920,в томучислі,щодо оскарження(скасування)документу,який слугувавпідставою длявідкриття виконавчогопровадження тощо.

Пунктом 4.2 Договору про надання правової допомоги № 14/01 від 14.01.2022 року передбачено, що адвокат та Клієнт погодили, що гонорар за надання правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції, пов`язаної із взятими Адвокатом зобов`язаннями за предметом цього Договору, становить 2500 грн. 00 коп. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений в Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

На підтвердженняфакту понесенняпозивачем витрату вищевказанійсумі допозову приєднанокопію квитанціїна оплатувиконаних адвокатомробіт (наданняпослуг)про сплату ОСОБА_2 адвокату КолесніковуВ.О.коштів всумі 2500грн.00коп. за підготовку підписання, подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, ведення справи у суді першої інстанції, супроводження виконавчого провадження.

За змістом ч.ч. 3, 4, 5ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ч.6ст.136ЦПК Українивизначено,що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач з клопотанням про зменшення витрат наоплату правничоїдопомоги адвоката до суду не звертався, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" витрат на правову допомогу, понесених позивачем ОСОБА_2 , у повному обсязі в сумі 2500 грн. 00 коп., що підтверджується наданими суду документами

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останньою судові витрати, які складаються з судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 496 грн. 20 коп., та судового збору за подання позовної заяви в сумі 992 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265, 275-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов адвоката КОЛЕСНІКОВА Володимира Олександровича (місцезнаходження АДРЕСА_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (місцезнаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ - 35234236), треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ДАНИЧ Оксана Федорівна (місцезнаходження АДРЕСА_3 ), приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області РАЙДА Олександр Сергійович (місцезнаходження м. Полтава, вул. Пушкіна, 111, кім. 1), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міськогонотаріального округуДанич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 18575, про звернення стягнення з ОСОБА_2 накористь ТОВ"Фінансовакомпанія "Кредит-капітал"заборгованості закредитним договором№ 001-16525-070213від 07.02.2013року,укладеним зАТ "ДельтаБанк",за періодз 18.06.2020року по07.04.2021року всумі 19835грн.14коп.,що складаєтьсяз простроченоїзаборгованості засумою кредиту 12537грн.89коп.,простроченої заборгованостіпо несплаченимвідсоткам закористування кредитом 7297грн.25коп.,а такожплати завчинення виконавчогонапису,а всьогокоштів врозмірі 21034грн.91коп., - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1488 грн. 60 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., а всього 3988 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03.03.2022 року.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЄ. В. Парахіна