Рішення № 103597930, 03.03.2022, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/65/22

Провадження № 2/168/69/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2022 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в смт. Стара Вижівка в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей,

в с т а н о в и в:

Позов мотивований тим, що з 03.09.2005 р. вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у них народилося троє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з позивачкою. Вказуючи, що відповідач з 2019 р. не бере участі у вихованні та утриманні дітей, а вона не має можливості їх самостійно утримувати, домовленості з ним щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося,позивач просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

У судове засідання позивач не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав. Суд проводить заочний розгляд справи (в порядку, встановленому ст. 280 ЦПК).

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Обов`язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 СК України.

Згідно з ч.1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1, 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України).

За змістом ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов`язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог ст.183 СК України можуть бути присуджені у частці від доходу.

Судом встановлено, що сторони з 03.09.2005 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 6), є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 7-9). Діти проживають разом із позивачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами домовленості про розмір і порядок сплати аліментів в матеріалах справи немає.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст.ст. 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов`язок утримувати дітей покладається рівною мірою на матір і батька, позивач одна не може забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дітей, суду не надано доказів, що відповідач не є здоровою працездатною особою, має на утриманні інших осіб, тому суд виходить з того, що відповідач має можливість для отримання стабільного і достатнього доходу задля належного утримання дітей.

Доказів на підтвердження наявності інших, передбачених ст.182 СК України, обставин, що враховуються судом при визначенні розміру аліментів, сторони суду не надали.

З огляду на вказане та виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дітей в розмірі 1/2 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що відповідає вимогам ст.ст. 182, 183, 191 СК України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, то відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 992,40 грн. судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 180-183, 191 СК України та керуючись ст.ст. 141, 247, 263, 264, 265, 268, 280, 282, 289, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 (однієї другої) всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 24.01.2022 р. (з дня пред`явлення позову) і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03.03.2022 р.

Суддя О. Й. Хаврона