Рішення № 10359780, 17.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р.Справа № 16/89-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", м. Тернопіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінгсістем", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 17 955 грн. 98 коп.

СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Савченко Д.О.- представник, дов. від 15.10.2008р. (був присутній у судовому засіданні 13.05.2010р.);

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням клопотання (вх. №9612 від 21.05.2010р.) про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 18 201 грн. 01 коп., що складає 17 000 грн. 00 коп. - основного боргу за поставлену по видатковій накладній від 21.05.2008 року №2105-02 продукцію, 247 грн. 31 коп. - 3% річних та 953 грн. 70 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач у відзиві (вх.№11057 від 15.06.2010р.) на клопотання щодо уточнення позовної заяви заперечує проти заявленого позову в повному обсязі, посилаючись на те, що: - оскільки договір було укладено в усній формі, то сторони домовились лише щодо предмету договору і орієнтовної ціни, а порядку та строку оплати сторонами узгоджено не було, тому не встановлено як саме (повністю або частково) і коли повинна здійснюватися оплата за поставлену продукцію; - оплата здійснювалася на підставі виставлених позивачем рахунків, в яких не було зазначено дату оплати; - відповідач ні в якому разі не відмовляється від зобов’язання сплатити за поставлену продукцію, але за відсутності чітко визначеного терміну строки сплати не порушені та у зв’язку зі скрутним фінансовим становищем, яке було спричинене фінансовою кризою, відповідач не мав можливості оплачувати виставлені рахунки одразу після отримання; - часткова оплата не вважається порушенням строків оплати. Обумовлених договором поставки.

Позивач у клопотанні (вх. №10843 від 10.06.2010р.) просить розглянути справу за відсутності повноважного представника позивача та прийняти рішення з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у клопотанні (вх. №11056 від 15.06.2010р.) повідомляє про те, що не може надати свого представника у судове засідання у зв’язку із хворобою, а директор знаходиться у відрядженні та просить відкласти розгляд справи.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки, по-перше, суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками, по-друге, відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності зазначених у клопотанні причин неможливості прибуття у судове засідання представників, і, по-третє, свою позицію викладено відповідачем у спрямованому до суду відзиву на позовну заяву.

У зв’язку з цим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представником позивача заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- як вбачається з матеріалів справи позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеграл»було поставлено відповідачу –Товариству з обмеженою відповідальністю «Білдінгсістем»електроживильну установку ЕЖУ И 14000 Б48/210-хД (І=130А) у кількості 1 шт. на суму 12 325 грн. 00 коп. (без ПДВ) та акумуляторні батареї „Sonnenschein” А412/120 FT у кількості 8 штук на суму 15 740 грн. 00 коп. (без ПДВ) на загальну суму 33678 грн. 00 коп. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2008р. №2105-02 та довіреністю від 19.05.2008р. Серія ЯОЮ №743948 (а.с.10, 11);

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки; підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов’язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб’єкту або суб’єктом господарювання, придбання або збереження майна суб’єкта або суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності та інших дій суб’єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку; майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 655 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті обумовленого у видатковій накладній від 21.05.2008р. №2105-02 продукції;

- враховуючи, що сторонами термін виконання зобов’язання –оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний термін з дня пред’явлення вимоги кредитором;

-          форма вимоги законом не встановлена;

- як вбачається з матеріалів справи позивачем було спрямовано на адресу відповідача досудову вимогу від 10.11.2009р. №10.11-03 про сплату заборгованості; зазначена досудова вимога згідно поштового повідомлення була отримана відповідачем 23.11.2009р. (а.с.12, 13);

- отже відповідач повинен був розрахуватися за отриману продукцію до 30.11.2009р. включно;

- відповідач погасив заборгованість частково;

- згідно відповіді від 25.11.2009р. №86/11 на досудову вимогу №10.11-03 від 10.11.2009р. відповідач підтверджує наявність заборгованості у сумі 17000 грн. 00 коп. (а.с.14);

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17000 грн. 00 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- отже, інфляційні нарахування становлять 953 грн. 70 коп. (грудень 2009р. - березень 2010р.), а річні –247 грн. 31 коп. (з 01.12.2009р. по 27.05.2010р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінгсістем" (50007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,вул. Книжна, 1/11; код ЄДРПОУ 35230425; п/р 26009143704100 у АКІБ “Укрсиббанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл" (46010, м. Тернопіль,вул. Текстильна, буд.28; код ЄДРПОУ 22604135; п/р 26006301681199 в Філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Тернопіль”, МФО 338426) 17 000 грн. 00 коп. –заборгованості, 953 грн. 70 коп. –інфляційних нарахувань, 247 грн. 31 коп. –річних, 182 грн. 01 коп. –витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯТ.В. ЗАГИНАЙКО Дата рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"18" червня 2010р.