Вирок № 103597733, 24.02.2022, Погребищенський районний суд Вінницької області

№ 143/420/21

ВИРОК

Іменем України

24.02.2022р. м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області, в складі:

головуючого - судді Бойка А. В.,

за участю секретаря Москаленко С. П.,

прокурора Огірчук О. Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників адвокатів Царківського О. Ю., Довбні А. С.,

представника Служби у справах дітей Мединської О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 05.04.2021 за № 12021020060000108 про обвинувачення:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, студента 1 курсу Погребищенського ВПУ №42, раніше не судимого;

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Павлівка Погребищенського району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України, -

В с т а н о в и в:

04.04.2021 близько 19 год., точного часу органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи поруч магазину «Радість», що розташований по вул. Кооперативна с. Дзюньків Погребищенської МР Вінницького району Вінницької області, спільно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відпочивали та пили каву. В цей час до вказаних осіб підійшов ОСОБА_1 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклого умислу спрямованого на вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість та зневагу до існуючих загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві та правил моралі, з мотивів явної неповаги до суспільства, намагаючись самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, безпричинно, умисно, правим своїм плечем вдарив у ліве плече ОСОБА_3 , у якого з рук на землю випав стакан із кавою, спровокувавши таким чином останнього. Після цього, ОСОБА_3 рефлекторно кулаком правої руки наніс один удар по обличчю ОСОБА_6 .

У цей час ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи очевидцем даних подій, усвідомлюючи можливість діяти спільно із ОСОБА_1 , підбіг до ОСОБА_3 , та з хуліганських спонукань, прагнучи продемонструвати свою зверхність, безпричинно наніс йому близько 2-3 ударів, точну кількість органом досудового розслідування не встановлено, по обличчю руками, після чого ОСОБА_7 почав тікати в напрямку свого дому. В свою чергу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не зупиняючись на досягнутому, наздогнали ОСОБА_3 та продовжуючи свої хуліганські дії, які виражались у безпричинному нанесенні тілесних ушкоджень, кулаками обох рук почали наносити удари по обличчю останньому, кількість яких органом досудового розслідування не встановлено, внаслідок чого, потерпілий ОСОБА_3 втратив рівновагу та впав на землю. В цей час прибіг ОСОБА_8 , який припинив хуліганські дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Своїми умисними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: по синцю в обох очних ділянках, синець в ділянці спинки носа, субкон`юктивальний крововилив лівого ока, садно в лівій виличній ділянці з переходом на повіки лівого ока, два садна в ділянці лівої вушної раковини. Вищевказані ушкодження виникли від травматичної дії тупих твердих предметів (в тому числі кулаками), можливо 04.04.2021.

Ушкодження у ОСОБА_3 небезпечними для життя в момент заподіяння не були, мали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше, як шість днів, за цим критерієм, відповідно до висновку експерта №27 від 07.04.2021 відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожен окремо, вину в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні визнали повністю, за обставин викладених у обвинувальному акті, щиро каялися, та своїми показами повністю підтвердили місце, час та обставини вчинення хуліганства.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав заяву у якій справу просив розглянути у його відсутності. Вказав, що матеріальних претензій до обвинувачених не має та просив суд їх суворо не карати (а. с. 73).

Оскільки обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали себе винуватими у вчиненні кримінального правопорушення повністю, їх показання відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, їх позиція є добровільною та істинною, то суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись допитом обвинувачених та дослідженням письмових доказів. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 296 КК України хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання та навчання характеризується добре (а. с. 120, 127), на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 175). Раніше не судимий (а. с. 117).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_1 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновків Погребищенського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, що впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 , умов його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням статей 75, 76, 104 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Як особа ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується добре (а. с.128). На обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває (а. с. 126). Раніше не судимий (а. с. 115).

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, вказані дані про особу ОСОБА_2 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що відповідно до ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до висновків Погребищенського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області, наданих у досудовій доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, що впливають на поведінку обвинуваченого, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення неповнолітнього без позбавлення або обмеження волі на певний строк є можливим.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 , умов його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.296 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням статей 75, 76, 104 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Судові витрати відсутні.

Речових доказів немає.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Керуючись ч.2 ст.296 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя