Вирок № 103595211, 02.03.2022, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 346/2476/21

Провадження № 1-кп/348/128/22

02 березня 2022 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання: Буратчук О.В., Кікінчук М.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020090200000619, яке надійшло з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ланчин та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимий,

у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст. 286 КК України,

інші учасники: прокурор Гринда І.І.,

захисник Федорович В.Б.,

встановив:

31 грудня 2020 року приблизно о 18 год. 40 хв., в умовах недостатньої видимості через темну пору доби і туман, водій ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що значно знижує реакцію і унеможливлює здатність належним чином реагувати на зміну дорожньої обстановки, керуючи автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter216, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою неосвітленої автомобільної дороги Т-0905 сполученням Делятин-Раківчик, по вул. Українська у с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області у напрямку смт. Делятин. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку. Протилежні потоки транспорту поділені дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія) та 1.5. (вузька переривчаста лінія) Правил дорожнього руху України у місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди. У цей час правим краєм проїзної частини дороги у попутному напрямку відносно напрямку руху автомобіля рухався пішохід ОСОБА_2 , а праворуч від нього правим узбіччям - пішохід ОСОБА_3 .

Рухаючись прямою ділянкою вищевказаної автомобільної дороги, водій ОСОБА_1 , порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1.3, п. 1.5, п. 1.7, п. 1.10 (в частині визначення термінів: «безпечна швидкість», «безпечний інтервал», «видимість у напрямку руху», «дорожні умови», «небезпека для руху», «недостатня видимість», «перешкода для руху») розділу 1, п. 2.3, п. 2.9 розділу 2, п. 12.1, п. 12.2, п. 12.3 розділу 12, п. 13.3 розділу 13 Правил дорожнього руху України, в умовах недостатньої видимості проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не врахував їх під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати руху керованого ним транспортного засобу та безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити перешкоду для руху у вигляді пішохода - дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не дотримався безпечного інтервалу, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Вчинивши наїзд на пішохода ОСОБА_2 , водій ОСОБА_1 продовжив рух керованого ним автомобіля та залишив місце події. У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці події 31.12.2020 до приїзду автомобіля швидкої медичної допомоги. Порушення ОСОБА_1 п. 1.5, п. 1.7, розділу 1, п. 2.3, розділу 2, п. 12.1, п. 12.2, п. 12.3 розділу 12, п. 13.3 розділу 13 Правил дорожнього руху України стали причиною настання наслідків передбачених ст. 286 КК України, тобто перебували у причинному зв`язку із ними, інші наведені порушення сприяли порушенню правил, що викликали наслідки та були спрямовані на приховання факту такої пригоди, а також обставин її скоєння.

Такими діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 .

Після наїзду на пішохода - неповнолітнього ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що такими своїми діями він поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, маючи можливість надання допомоги, не виконав свого громадянського обов`язку, що покладений на нього законом і загальновизнаними нормами моралі: не переконався чи потребує потерпілий допомоги, не вжив можливих заходів для надання йому до медичної допомоги, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги та не вжив заходів для відвезення потерпілого до найближчого лікувального закладу, а завідомо та умисно залишив потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану (отримання тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоду) хоча сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, порушуючи вимоги п. 2.10. розділу 2 Правил дорожнього руху залишив місце події на вищевказаному автомобілі.

Такими діями, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України - завідомо залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив наступне. Обвинуваченого ОСОБА_1 він до цього часу не знав. Його син ОСОБА_2 , 2005 р.н., пішов святкувати Новий Рік. Сам свідок 31 грудня 2020 року був вдома з дружиною. Потім подзвонив телефон дружини і знайомий розповів про ДТП. Свідок поїхав на місце ДТП. Коли він приїхав на місце ДТП, то син лежав на землі. На місці ДТП була фельшир, яка сказала що немає ознак життя. Вказав, що його син ОСОБА_2 ішов з другом ОСОБА_4 . Люди, які були на місці ДТП сказали, що не знають де винуватець ДТП. Пізніше слідчий сказав, що знайшли автомобіль Мерседес, який збив його дитину. Свідку повідомили, що обвинуваченого знайшли у період з 23.00 до 24.00. Обвинувачений шкоду відшкодував в тому обсязі про який він зазначив у заяві. Щодо покарання обвинуваченого покладається на розсуд суду.

Допитаний в присутності законного представника неповнолітній свідок ОСОБА_3 , пояснив, що 31 грудня 2020 року ввечері він з потерпілим ОСОБА_2 ішов по обочині в с.Саджавка в напрямку м.Надвірна. Почув звук удару і ОСОБА_2 відкинуло в бік. Свідок підійшов до потерпілого - він не дихав. Збив ОСОБА_2 автомобіль Мереседес Спринтер. Зазначив, що після цього почав зупиняти автомобілі. Потім подзвонив батькові і в поліцію та швидку. Також додатково пояснив, що цього вечора був туман, на дорозі було слизько. Вказав, що вони з потерпілим були у нього, а потім вирішили піти до друга. Вони ішли з боку дороги. ОСОБА_2 ішов трохи по асфальті, тому що на обочині було мало місця. Коли вони йшли по дорозі, то автомобілів не було. Після ДТП проїхали дві машини. Удару він не бачив, він вже побачив як друг відлетів у фосу (в обрив). Водій не зупинявся. Ствердив, що алкоголь вони не вживали. Він був у темному одязі, а друг був у гірчичній куртці з капішоном.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що обвинувачений є його сином, потерпілого раніше він знав. 31.12.2020 син йому зателефонував і сказав що вчинив ДТП. Приблизно о 21.00 годині він відвіз сина до поліції. Син йому по дорозі говорив, що їхав зустрічний автомобіль і він не бачив хлопців. Автомобілем його син користувався протягом року. Він не знав де знаходилося авто його сина після ДТП. З поліцією він був до ранку. 31.12.2020 протягом дня він сина не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 31.12.2020 приблизно о 17.00 годині приїхав до нього ОСОБА_1 , він мав їхати за кордон. Вони посиділи в гаражі і обвинувачений поїхав додому. Приблизно о 19.00 годині ОСОБА_1 йому подзвонив і сказав, що щось сталося. Свідок йому порадив повернутися на місце події. О 03.00 годині він дізнався, що ОСОБА_1 затримали. Його викликали для допиту. Алкоголю вони з обвинуваченим не вживали.

Обвинувачений у судовому засіданні пояснив, що 31.12.2020 він їхав від знайомого виїхав приблизно о 18.00 годині. На містку побачив людину, виїхав на зустрічну смугу руху. Зазначив, що хотів об"їхати але на зустріч їхав автомобіль, а потім він відчув удар. Обвинувачений зупинив автомобіль і на місці удару не побачив нікого. Він поїхав до знайомого. Пізніше йому подзвонили знайомі і сказали що сталося. Потім обвинувачений поїхав на заправку та взяв пиво. Після цього поїхав у поліцію. Він не хотів завдати горя іншим. Він був розгублений та все усвідомив. Також вказав, що визнає що перебував у стані сп`яніння у момент вчинення ДТП, а також обставини зазначені у обвинувальному акті у повному обсязі. Щиро кається. Збитки родичам відшкодував.

В судовому засіданні досліджені такі письмові докази, які підтверджують обставини, викладені у обвинувальному акті:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12020090200000619, дата реєстрації провадження 31.12.2020 правова кваліфікація ч.2 ст.286 КК України;

- заява потерпілого ОСОБА_2 від 31.12.2020, відповідно до якої він просить притягнути до кримінальної відповідальності за ст.135 КК України особу, яка здійснила наїзд автомобілем на його сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та втекла з місця події, залишивши в небезпеці його сина, внаслідок чого останній помер;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження №12020090200000619, дата реєстрації провадження 01.01.2021 правова кваліфікація ч.1 ст.135 КК України;

- протокол огляду місця події від 31.12.2020 (огляд почато о 20.40 год., огляд закінчено о 23.35 год.) відповідно до якого було проведено огляд автодороги Т-090 Делятин - Раківчик, що проходить по вул. Українська у с. Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області, схему до протоколу огляду місця події від 31.12.2020, фототаблицю до протоколу огляду місця події від 31.12.2020. У вказаних документах зафіксовано дорожню обстановку на місці події та сліди вчинення злочину;

- протокол огляду місця від 01.01.2021, у ході проведення якого було виявлено та вилучено транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter216 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками пошкоджень та без номерних знаків, а також зразки для експертного дослідження;

- копію посвідчення водія, виданого на ім`я ОСОБА_1 ;

- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter216 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_7 ;

- висновок Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради" від 01.01.2021 №1, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп"яніння;

- довідку Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради" від 01.02.2021 №281 відповідно до якої в сечі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт - 0,48 проміле, в крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт - 0,32 проміле;

- повідомлення Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології, відповідно до якого за даними найближчої метеорологічної станції м.Коломия Івано-Франківської області, які характерні для с.Саджавка в період з 18.00 по 19.00 годину 31 грудня 2020 року (за київським часом) спостерігались наступні метеорологічні явища: серпанок, з 12.00 год. 31.12.2020 по 20.00 год. 31.12.2020;

- повідомлення Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області від 29.01.2021 №05-24/163, відповідно до якого автомобільна дорога державного значення загального користування Т-0905 "Делятин-Раківчик" відноситься до третьої технічної категорії, а також схему робочого проекту організації дорожнього руху по вул.Українська с.Саджавка Надвірнянського району Івано-Франківської області та схему робочого проекту "ОДР", відповідно до яких зазначено повздовжній ухил даної категорії автомобільної дороги та радіус заокруглення;

- повідомлення Коломийської міської ради Саджавського старостинського округу від 11.02.2021 №22/01.2.5/1-18 про те, що вулиця Українська, а саме ділянка дороги де сталася ДТП 31.12.2020 в селі Саджавка Надвірнянського району освітлюється. Орієнтовно вуличне освітлення на даній ділянці вмикається о 17.00 годині. Після 18.00 години 31.12.2020 в селі Саджавка було аварійне вимкнення світла;

- повідомлення філії АТ "Прикарпаттяобленерго" "Південна" від 11.02.2021 №22/01.2.5/1-18 про те, що електропостачання жителів с.Саджвка 31.12.2020 припинялось з 17.43 год. до 18.53 год. в зв"язку з аварійним вимкненням ЛЕП-355 кВ;

- протокол огляду від 04.02.2021 м.Коломия (огляд почато о 14.30 год., огляд закінчено о 14.55 год.) проведеним оглядом встановлено: об"єктом огляду є одяг із трупа неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фототаблицю до протоколу огляду одягу потерпілого ОСОБА_2 , а саме куртка, спортивний костюм, футбока та кросівки зі слідами бруду та пошкодженнями;

- висновок експерта № 1 від 25.02.2021, згідно якого тілесні ушкодження виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_2 і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Мало місце зіткнення автомобіля вагонного типу (мікроавтобуса) з громадянином ОСОБА_2 , коли останній перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні і був повернутий до автомобіля задньою поверхнею тіла. Причиною смерті ОСОБА_2 настала від набряку та набухання речовини головного мозку внаслідок закритої внутрішньо - черепної травми із синцем та саднами обличчя, саднами потиличної ділянки, крововилами в тканини голови, під м"які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, на що вказують дані розтину, у крові та сечі трупа не виявлено алкоголю;

- висновок експерта №20 від 04.01.2021, кров із трупа ОСОБА_2 ,2005 року народження відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновок експерта №111/21 від 01.02.2021, відповідно до якого у гістологічних препаратах із трупа ОСОБА_2 виявлено субарахнаїдальний крововилив головного мозку, набряк м`якої мозкової оболонки та речовини головного мозку;

- висновок експерта №196 від 12.02.2021, при судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_2 , 2005 року народження не виявлено: метилового,етилового, пропілового,бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів;

- копію карти виїзду швидкої медичної допомоги №367 (345) А від 31.12.2020, відповідно до якої адреса виклику с.Саджавка, привід до виклику ДТП, попередній діагноз: смерть до прибуття, у якому описано стан тіла потерпілого та наявні на ньому ушкодження;

- висновок експерта № 34 від 09.04.2021, згідно якого медична допомога ОСОБА_2 надавалась вчасно та в повному обсязі, проте беручи до уваги характер, важкість черепно-мозкової травми, а саме:крововиливи під м"які мозкові оболонки та в речовину обох лобних,тім"яних та потиличний долей, під м"які мозкові оболонки мозочка,варолієвого мосту, крововиливи в м"які тканини голови,яка ускладнилася набряком та набуханням голвного мозку,малоймовірно,що ОСОБА_2 міг жити;

- висновок експерта № 52 від 17.02.2021, згідно якого мало місце зіткнення автомобіля з потерпілим, коли останній перебував у вертикальному положенні і був обернений до автомобіля задньо-лівою поверхнею тіла, при цьому внаслідок первинного ударувиступаючами частинами автомобіля могли утворитися сліди ковзання на заднвй поверхні штанів зліва та фототаблиці №1,№2,№3,№4 до висновку експерта № 52;

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/196-ІТ від 03.03.2021, згідно якого на момент експертного огляду та дослідження робоча гальмівна система та рульове керування автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter216, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась у працездатному стані;

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/202-ІТ від 25.02.2021, згідно якого наїзд автомобілем марки Mercedes-Benz Sprinter 216 СВІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_2 відбувся в с. Саджавка, та відносно елементів дороги знаходиться в місці що, у повздовжньому напрямку передує уламку пластмаси чорного кольору максимальними розмірами 0,6x1,8 см, та сколу лакофарбового покриття чорного кольору із шпаклівкою максимальними розмірами 3,0 x 1,3 см, які на схемі до протоколу огляду позначено під № 1, а в поперечному - приблизно на межі проїзної частини дороги та правого узбіччя, по напрямку руху до смт. Делятин;

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/1398-ТР від 15.03.2021, згідно якого усі п"ять наданих на дослідження уламків полімерного матеріалу чорного кольору (пластмаси) із упаковки відокремлені від автомобіля шляхом відламу,спричиненого значним динамічним навантаженням (удар, натиск тощо) з наступним розділенням цілих частин. Також механізмом відокремлення уламку №2 саме від досліджуваного автомобіля могло бути і його демонтування (розукомплектування) або розмикання дотичних (суміжних) елементів кріплення, спричинене значним динамічним навантаженням (удар, натиск тощо);

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/2022-ФХД від 26.02.2021, згідно якого мікрооб`єкти вилучені з автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 216 СВІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є одиничними деформованими поліефірними волокнами світло-коричневого кольору. Вилучені з автомобіля поліефірні волокна світло-коричневого кольору мають спільну групову нлежність з відповідними деформованими волокнами зі складу наданої куртки ОСОБА_2 ;

- протокол проведення слідчого експерименту разом із схемою від 14.05.2021 за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_3 , в присутності законного представника -батька ОСОБА_8 та вчителя (директора ліцею) ОСОБА_9 відповідно до яких неповнолітній свідок ОСОБА_3 показав, як 31.12.2020 після 18.00 години разом із однокласником ОСОБА_2 рухалися центральною вулицею с.Саджавка у напрямку смт.Ланчин;

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/2022-ФХД від 26.02.2021, згідно якого мікрооб`єкти вилучені з автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 216 СВІ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є одиничними деформованими поліефірними волокнами світло-коричневого кольору. Вилучені з автомобіля поліефірні волокна світло-коричневого кольору мають спільну групову нлежність з відповідними деформованими волокнами зі складу наданої куртки ОСОБА_2 ;

- протокол слідчого експерименту від 14.05.2021 за участю свідка ОСОБА_3 , відповідно до якого свідок вказав, що вони з потерпілим рухалися по правому узбіччі у невеликий туман, будь-які транспортні засоби перед ДТП не рухалися, перший автомобіль рухався за 5 хвилин після ДТП, після ДТП повз свідка проїхав автомобіль схожий на автомобіль марки Мерседес Бенц Спринтер; відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи було розташовано автомобіль на смузі руху, встановлено його орієнтовну швидкість, об`єктивну видимість з сидіння водія та встановлено, що силует статиста у вказаній дорожній обстановці був добре видимий, свідка на узбіччі не було видно;

- висновок експерта № СЕ-19/109-21/5232-ІТ від 20.05.2021, згідно якого за заданих дорожніх умов, величина максимально допустимої

швидкості руху автомобіля марки Mercedes-Benz Sprinter 216, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за умови його руху із увімкненим дальнім світлом фар, становить

біля 79... 96 км/год, за умови його руху із увімкненим ближнім світлом фар, біля 63... 76 км/год, відповідно, в залежності від коефіцієнту зчеплення його коліс із дорожнім покриттям. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, водій автомобіля марки

Mercedes-Benz Sprinter 216, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен

був, із технічної точки зору, керуватися вимогами пунктів 12.2; 12.4 та 12.3

Правил дорожнього руху України. У відповідності до вимог вказаних пунктів ПДР України в ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій автомобіля, ОСОБА_1 , повинен був, з технічної точки зору, рухатися даною ділянкою дороги із швидкістю, яка не повинна перевищувати 50 км/год, а з моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (з моменту появи в полі його зору пішохода ОСОБА_2 на проїзній частині дороги), - негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Вирішення питання, як в даній дорожній ситуації повинен був діяти пішохід ОСОБА_2 відповідно вимог пунктів Правил дорожнього руху України, не потребує спеціальних технічних пізнань і може бути здійснено органами досудового розслідування або судом самостійною. В заданій дорожній ситуації, безпечний інтервал між боковими частинами автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216, реєстраційний номер НОМЕР_1 та пішоходом ОСОБА_2 , який рухається у попутному із автомобілем напрямку, становить приблизно 1,0 м. При заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , рухаючись із заданою швидкістю 50 км/год, яка є і максимально-допустимою швидкістю на даній

ділянці дороги, як за умови руху автомобіля з увімкненим ближнім так і дальнім світлом фар, з заданого слідством моменту виникнення небезпеки (перешкоди) для руху (з моменту появи в полі його зору пішохода ОСОБА_10 на проїзній частині дороги), - мав технічну можливість попередити дану ДТП шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування або маневру безпечний об`їзд. Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, були обставини, які пов`язанні із невідповідністю дій водія автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 216, ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 ПДР України;

- відповідно до протоколу затримання ОСОБА_1 фактичний час затримання 00.30 година 01.01.2021. Сторона захисту стверджувала, що фактично затримання відбулося ще 31.12.2020, а саме батько обвинуваченого сам привів обвинуваченого у поліцію в день вчинення злочинів. Прокурор не навів доводів на спростування доводів сторони захисту. Суд вважає обгрунтованою позицію сторони захисту з цього приводу.

Зазначені докази є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності в повній мірі доводять вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин викладених у обвинувальному акті.

Крім цього, в судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію посвідчення водія; вимогу про відсутність судимостей; запит та довідку про неперебування на обліку у лікаря-психіатра та про неперебування на обліку у лікаря-нарколога; характеристику з місця проживання обвинуваченого, згідно з якою характеризується позитивно; довідку про склад сім"ї обвинуваченого, згідно з якою в склад сім`ї входять: дружина ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_12 , син ОСОБА_13 ; копію трудової книжки, відповідно до якої він проходив військову службу з 18.11.2004 до 28.10.2008; копію військового квитка, відповідно до якої обвинувачений звільнений у запас по закінченні строку служби; копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якої обвинувачений одружений з 08.09.2007; копію свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копію свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копію паспорта громадянина України дружини обвинуваченого ОСОБА_11 ; копію картки фізичної особи-платника дружини обвинуваченого ОСОБА_11 ; копію довідки до акта огляду МСЕК № 579767 щодо дружини обвинуваченого ОСОБА_11 , відповідно до якої їй встановлена група інвалідності третя, з дитинства.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме допиту свідка ОСОБА_14 .

Враховуючи викладене, суд, допитавши потерпілого, свідків, обвинуваченого, дослідивши докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочинах, доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та за ч.1 ст.135 КК України, завідомо залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання обвинуваченому суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого злочину, а також роз`яснення, що містяться п. 20, 21 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставини вчинення злочинів, які суд визнав доведеними, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні дітей, стан його здоров`я, майновий стан його сім`ї, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди, обставини, які обтяжують покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину у присутності дитини, а також думку потерпілого.

Згідно з досудовою доповіддю ймовірність вчинення обвинуваченим злочину повторно середня, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб середній, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, з урахуванням доступних програм та послуг, за умови реалізації яких можливо досягнути правослухняної поведінки без застосування покарань, пов"язаних з обмеженням або позбавленням волі на певний строк. Крім того, уповноважений орган з питань пробації пропонує, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, окрім обов"язків, визначених ч.1 ст.76 КК України, додатково покласти на обвинуваченого обов"язок відповідно до ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); виконувати заходи,передбачені пробаційною програмою.

Що стосується досудової доповіді суд зазначає таке. Відповідно до досудової доповіді обвинувачений неофіційно працює - перевозить громадян за кордон. За ці кошти утримує сім`ю. 03.11.2020 на нього було накладено адміністративне стягнення за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях. Зі слів обвинуваченого він бажає виправитися та забезпечувати свою сім`ю. Враховуючи характер вчинених злочинів, обставини за яких ці злочини було вчинено та дані про особу обвинуваченого, які зазначені органом пробації, суд доходить висновку, що у досудовій доповіді наведено неналежну оцінку ризиків. Зокрема, обвинувачений заробляє на життя перевезенням людей, однак, водіння у нетверезому стані створює небезпеку для життя як пішоходів так і пасажирів. Незадовго до вчинення злочинів обвинуваченого притягували до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях, однак, він належних висновків для себе не зробив. Не перестав вживати алкогольні напої, а навпаки, перебуваючи у стані сп`яніння керував транспортним засобом. Враховуючи це суд бере до уваги інформацію, яка характеризує особу обвинуваченого, наведену у висновку органу пробації, однак, відхиляє пропозиції про міру покарання, які вказав представник уповноваженого органу з питань пробації.

При призначенні покарання обвинуваченому слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Прокурор та захисник у судових дебатах просили при призначенні покарання обвинуваченому застосувати ст.69 КК України з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання та особи обвинуваченого, а саме: щире каяття, добровільне відшкодування завданої шкоди та обставин, які обтяжують покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину у присутності дитини, а також думки потерпілого і дані про особу винного, який характеризується позитивно та є годувальником сім`ї.

З цього приводу суд зазначає таке. Обвинувачений вчинив тяжкий злочин та незважаючи на це з метою уникнути відповідальності залишив неповнолітнього потерпілого у небезпеці та з місця події втік. Внаслідок вчинення обвинуваченим тяжкого злочину загинула дитина. За вчинення даного злочину КК України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі. Інших альтернативних видів покарання закон не передбачає. Стаття 69 КК України надає право суду перейти до більш м`якого виду покарання ніж той, що передбачений у санкції статті за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного. Пуктом 8 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" при вирішенні питання щодо застосування ст.69 КК України необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Таким чином, суд доходить висновку, що при призначенні покарання обвинуваченому немає підстав для застосування ст.69 КК України. Так, у даній справі встановлено наявність 2 обставин - щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди, які пом`якшують покарання обвинуваченого, однак, доводів про те у який саме спосіб наявність даних обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень ні сторона обвинувачення ані сторона захисту не пояснили. У ході здійснення судового провадження також це не встановлено. Крім наявності двох обставин, які пом`якшують покарання також було встановлено і дві обставини, які обтяжуть покарання, що не може свідчити про істотне зниження ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень. Крім того, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, також не свідчить про можливість застосування ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому покарання.

Норми Кримінального кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним вчиненні інкримінованих йому злочинів та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, згідно зі ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім цього, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та обставини, які обтяжують покарання до основоного покарання слід приєднати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту його затримання - 31.12.2020. У строк відбування покарання зарахувати строк затримання та строк тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Ярошовець та інші проти України» від 3 грудня 2015 року, Суд звернув увагу на те, що заявники, ймовірно, перебували у стані невизначеності щодо тривалості свого ув`язнення під час апеляційного провадження. Національне законодавство не передбачало максимально допустиму тривалість такого ув`язнення. Воно також не вимагало від суду, який постановив вирок, періодично переглядати законність продовжуваного тримання під вартою під час апеляційного провадження. У цілому, згідно з чинним законодавством під час апеляційного провадження засуджений міг перебувати під вартою впродовж необмеженого та невизначеного періоду часу, незалежно від невідбутого строку покарання та його або її конкретної ситуації, як, наприклад, небезпеки, яку міг засуджений становити для оточення.

Враховуючи наведене, строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили в разі закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано - не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.01.2021, на автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter 216 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_2 , слід скасувати, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2021 на одяг неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (куртку, штани, кофту (батнік), футболку та пару кросівок), слід скасувати згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України, слід вирішити питання про долю речових доказів, а саме: автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter 216 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_2 , які відповідно до постанов від 01.01.2021 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні слід повернути ОСОБА_7 ; 5 уламків пластмаси чорного кольору та 3 сколи (уламки) лакофарбоваго покриття чорного кольору із шпаклівкою, які визнані речовим доказами відповідно до постанови від 01.01.2021, мікрооб"єкти із переднього правого крила автомобіля, три змиви із зовнішніх та внутрішніх ручок автомобіля, змив із рульового колеса автомобіля, змив із важеля (ручки) коробки передач, які визнані речовими доказами відповідно до постанов від 01.01.2021 - знищити; одяг неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (куртку, штани, кофту(батнік), футболку та пару кросівок), які визнані речовими доказами відповідно до постанови від 04.02.2021 - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

На підставі ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 17708,85 гривень на користь держави.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:

за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - основне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців та додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки;

за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст.70 КК України, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців до якого приєднати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання - 31.12.2020. У строк відбування покарання зарахувати строк затримання та строк тримання обвинуваченого під вартою.

Строк дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили в разі закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок суду, якщо його не скасовано - не довше шістдесяти днів з дня проголошення вироку.

Арешт, накладений на підставі ухвал слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.01.2021 та від 05.02.2021 - скасувати.

Речові докази:

- автомобіль марки Mersedes-Benz Sprinter 216 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії та номеру НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_7 ;

- 5 уламків пластмаси чорного кольору та 3 сколи (уламки) лакофарбоваго покриття чорного кольору із шпаклівкою, мікрооб"єкти із переднього правого крила автомобіля, три змиви із зовнішніх та внутрішніх ручок автомобіля, змив із рульового колеса автомобіля,змив із важеля (ручки) коробки передач - знищити;

- одяг неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 (куртку, штани, кофту(батнік),футболку та пару кросівок) - повернути потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 17708 (сімнадцять трисяч сімсот вісім) гривень 85 копійок на користь держави.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Матолич В.В.