Рішення № 103594206, 23.02.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року справа № 580/534/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.01.2022 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у сфері економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019, 2020, 2021 роки);

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 15.10.2021 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у сфері економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019, 2020, 2021 роки).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у 2006 році їй призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У жовтні 2021 року позивачу виповнилось 60 років, і вона 04.01.2022 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за останні 3 роки, що передують зверненню (2019-2021 роки), право на що має за законом. Однак, відповідач безпідставно листом відмовив у розгляді документів позивача та призначенні їй вказаного виду пенсії.

Ухвалою суду від 26.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

18.02.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що згідно з вимогами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 заява про призначення/перерахунок пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. При цьому, особа, яка звертається за пенсією повинна пред`явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу та місце проживання.

Однак, позивач звернулась із заявою про призначення пенсії, шляхом направлення її поштою, у зв`язку з чим, листом її повідомлено про порядок звернення до органів пенсійного фонду за пенсією, і рішення за наслідками розгляду заяви не приймалось.

Крім того, відповідач посилається на те, що у спірних правовідносинах має місце перехід на інший вид пенсії за іншим законом, а саме, з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а не призначення пенсії.

23.02.2022 позивач подав суду відповідь на відзив з подібними позовній заяві доводами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді з 2006 року та отримує пенсію за вислугу років, яку було призначено відповідно до статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

04.01.2022 позивач звернулась до Відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в якій просила врахувати при призначенні пенсії середню заробітну плату по Україні за три останні роки (2019, 2020, 2021), що передують року звернення за призначенням пенсії. До заяви додано: довідку про заробітну плату, копії довідки про стаж, трудової книжки та паспорта.

Отже, 04.01.2022 позивач вперше звернулась для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Листом від 12.01.2022 №302-51/В-02/8-2300/22 Відділ обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області роз`яснено позивачу порядок звернення до грану Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії (особисто або через електронний кабінет).

Не погоджуючись із цим, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до п. 2, 16 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України Про пенсійне забезпечення застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Згідно з положеннями ч.3 ст.45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що ч.3 статті 45 Закону №1058-IV установлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Однак, у спірному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Тобто у даному випадку не відбувається переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчисленні пенсії необхідно було застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина друга статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа №720/208/17) та постанові від 18 серпня 2020 року (справа №263/6611/17).

Як установлено судом, позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 55 Закону №1788-XII, яка визначає окремі категорії працівників, що мають право на пенсію за вислугу років.

Суд звертає увагу, що ст. 55 Закону №1788-XII визначено окремі категорії працівників, які мають право на пенсію за вислугу років.

При цьому, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше 04.01.2022.

Суд врахував, що відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Яке установлено судом, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, 14.10.2021 їй виповнилось 60 років.

Згідно з даними пенсійної справи позивача, її страховий стаж становить 38 років, 5 місяців та 28 днів.

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до вимог Закону №1058-ІV.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач звернулась за пенсією за віком 04.01.2022, позивач має право на призначення з 15.10.2021 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2019-2021 роки.

Тому протилежні доводи відповідача суд вважає необґрунтованими.

Стосовно доводів відповідача щодо звернення позивача неналежним чином, суд зазначає таке.

Суд врахував, що згідно з п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок №22-1), заява, зокрема, про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктами 1.8., 1.9. Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Як установлено судом, 04.01.2022 позивач звернулась до Відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в якій просила врахувати при призначенні пенсії середню заробітну плату по Україні за три останні роки (2019, 2020, 2021), що передують року звернення за призначенням пенсії.

До заяви додано: довідку про заробітну плату, копії довідки про стаж, трудової книжки та паспорта.

Отже, зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 відповідно до яких відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

На підставі п.4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Отже, належним суб`єктом перерахунку пенсії у встановленому порядку є відповідний орган Пенсійного Фонду України, який має з такого питання прийняти відповідне рішення.

Відповідно до вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5, наказ, розпорядження, постанова, рішення акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, рішення про перерахунок позивачу пенсії за наслідками розгляду поданих документів мають оформлятись розпорядчим індивідуальним правовим актом рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області.

Однак прийняття такого рішення за заявою позивача від 04.01.2021 відповідачем суду не доведено.

Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 04.01.2021 щодо призначення пенсії за віком.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного судового захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбаченого законом рішення у встановлений строк за наслідками розгляду заяви позивача від 04.01.2022 про призначення пенсії за віком.

При цьому, позовна вимога визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, є необґрунтованою, оскільки, як установлено судом, відповідач не відмовляв у призначенні позивачу пенсії, натомість допустив протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі ч.4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки, як установлено судом, позивачу 14.10.2021 виповнилось 60 років, її страховий стаж становить 38 років, 5 місяців та 28 днів, звернулась із заявою про призначення пенсії за віком 04.01.2022, заява підлягала врахуванню пенсійним органом і обрахунок вказаної пенсії повинен був розпочатий з дати звернення, більш того із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а саме за 2019-2021 роки.

Тому суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача зобов`язати відповідача призначити позивачу з 15.10.2021 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у сфері економіки України за останні 3 роки, що передують зверненню (2019-2021 роки).

Тому позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 744,30 грн.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15.10.2021 пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у сфері економіки України за останні 3 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2019, 2020, 2021 роки).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 744,30 грн. (сімсот сорок чотири гривні 30 копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ