Ухвала суду № 103594156, 22.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/683/2022

Справа № 537/636/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2022 року м. Кременчук

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовної заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просить розірвати шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім`ї з підстав відсутності взаєморозуміння та фактичного припинення шлюбних відносин; стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 лютого 2022 року до повноліття дитини; стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на її корись судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Так, відповідно до положень ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В порушення вимог статті 175 ЦПК України, в позовній заяві: невірно зазначена назва суду; позивачем не надано оригінал свідоцтва про розірвання шлюбу, копії свідоцтва про народження дитини.

Так, згідно Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Відповідно до позовної заяви та копії свідоцтва про шлюб, позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, а відповідач Пельве Луі, ОСОБА_7 - громадянином Французької Республіки.

Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

В статті 497 ЦПК Украйни зазначено, щопідсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право»передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Таким чином, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (стаття 16 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Відповідно до ст.110 СК України, розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.

Згідно з ч. 2 і 3 ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право ", подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання. Вибір права згідно з частиною другою цієї статті обмежений лише правом особистого закону одного з подружжя без застосування частини другої статті 16 цього Закону. Угода про вибір права припиняється, якщо особистий закон подружжя стає спільним.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року № 11 ВСУ зазначає, що позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред`являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

У разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право»,суди можутьприймати досвого провадженняі розглядатибудь-якісправи зіноземним елементом,у випадках,якщо сторонипередбачили своєюугодою підсудністьсправи зіноземним елементомсудам України,крім випадків,передбачених уст.77цього Закону, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.

Такої угоди для визначення підсудності до матеріалів позову не надано.

В позовній заяві зазначено зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача Пельве Луі, Андре, ОСОБА_5 , зазначено: АДРЕСА_2 .

Статтею 80Закону України«Про міжнароднеприватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

Оскільки відповідач є громадянином Французької Республіки та згідно даних позовної заяви проживає на території Французької Республіки, то позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем реєстрації.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, встановлено, що позивач звернулася до суду з двома вимогами, майнового та немайнового характеру, зокрема про: стягнення аліментів та розірвання шлюбу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів.

При цьому, позивачем не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру, а саме про розірвання шлюбу.

В ч.3 ст.6Закону України«Про судовийзбір» встановлено, що за подання позовної заяви, яка має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно дост.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік»у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений: на 1 січня 2022 року 2481 гривня. Таким чином розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою має становити 2481 х 0,4 = 992,40 гривень.

Отже, позивачу необхідно надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 992,40 грн.

Вказану суму судового збору необхідно сплатити за такими реквізитами:Отримувач: ГУК у Полтавській області/Крюківський/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, номер рахунку: UA858999980313121206000016718, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Крюківський районний суд м. Кременчука(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України і дана обставина перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Роз`яснити позивачу, що за правилами ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст.ст.175,177,185,352,353ЦПК України,суддя

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.