Ухвала суду № 103593765, 02.03.2022, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1687/21

Номер провадження 1-і/289/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2022 м.Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Мельника О.В.,

за участю: секретаря судових засідань Галькевич Ю.В.,

прокурора Ліньова О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Ліпіїна М.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратуриВеликої Т.С.,про продовження строкузапобіжного заходуу видітримання підвартою відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Радомишльського районного суду Житомирської області Кириленка О.О. перебуває на розгляді кримінальне провадження №12021060450000101 по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.121 КК України (справа №289/1687/21).

01.03.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Радомишльського відділу Коростишівської окружної прокуратуриВеликої Т.С. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.07.2021 у ОСОБА_1 виникпротиправнийумисел на спричиненнязнайомому ОСОБА_2 тілеснихушкоджень з якимвінперебував в неприязнихвідносинах.

Цього ж дня, біля 23.00 год., ОСОБА_1 , реалізуючи свій протиправний умисел направлений на спричинення ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень, прийшов до помешкання останнього, що розташоване по АДРЕСА_1 , де в житловому будинку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла суперечка під час якої ОСОБА_1 наніс декілька ударів по тулубу та голові ОСОБА_2 дерев`яною палицею, внаслідок чого причинив тяжкі тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 помер в КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради.

Ухвалою Радомишльськогорайонного судуЖитомирської областівід 15.09.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,який вподальшому неодноразовопродовжено судомпо 05.03.2022 включно без права внесення застави.

На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла і свідки.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що обвинувачений ОСОБА_1 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність ризику щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання.

За час тримання під вартою ОСОБА_1 вказані ризики не зменшились, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, а тому вищевказані обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Пунктом 20-5 РозділуXІПерехідні положенняКПКУкраїни тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленомучастиною третьоюстатті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

На території України продовжено дію карантину до 31.03.2022, встановлений Кабінетом Міністрів України та враховуючи, що головуючий суддя у справі №289/1687/21 Кириленко О.О. (у зв`язку з перебуванням у відпустці) не може взяти участь у судовому засіданні з розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу, тому останнє передано на розгляд судді Мельнику О.В., який визначений в порядку, встановленомуч. 3ст.35КПК України, з урахуванням положень п. 20-5 РозділуXІПерехідні положення КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримала подане до суду клопотання про продовження обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав зазначених в ньому. Ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, які існували на час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу не зменшились та не відпали.

Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо заявленого клопотання.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали додані до клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, 3ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23.02.2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При продовженні запобіжного заходу, суд враховує наявні матеріали кримінального провадження, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Вказаний злочин, відповідно до положень ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Ухвалою Радомишльськогорайонного судуЖитомирської областівід 15.09.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів,який вподальшому неодноразовопродовжено судомпо 05.03.2022 включно з правом внесення застави, однак станом на 02.03.2022 кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, на даний час не досліджені письмові докази, не допитані потерпіла і свідки, що не заперечувалось сторонами кримінального провадження в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого та особливо тяжкого злочинів, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому у суду відсутні відомості, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення.

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд вважає, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, а зважаючи, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, існують ризики того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також переховуватись від суду, в зв`язку з викладеним, суд вважає доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою.

Неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів обумовлена, тим що жоден інший запобіжний захід не забезпечить попередження вказаним ризикам, ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, спроби обвинуваченого уникнути відповідальності.

Вказані ризики враховані під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на теперішній час не втратили своєї актуальності.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж той, який запропоновано прокурором, є недоцільним, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам, отже, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без права внесення застави у відповідності до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України, п. 20-5Перехідних положень КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, строком на 60 днів, а саме по 30.04.2022 включно, без права внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 02.03.2022 року.

Суддя О. В. Мельник