Ухвала суду № 103593719, 02.03.2022, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2746/21

Провадження № 1-кп/935/109/22

У Х В А Л А

Іменем України

02 березня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Рибнікової М.М.

за участю секретаря судового засідання Петренко О.П.

прокурора Сагадіна В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Крижанівського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишеві кримінальне провадження №12021060000000191 від 08.06.2021 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.309, п.1 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати. Обвинувачений ряд злочинів різного ступеню тяжкості, у тому числі проти життя та здоров`я особи, міра покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, зареєстрований та проживає у м.Києві, утриманців не має, є підстави вважати, що обвинувачений може становити небезпеку для суспільства, вчинивши інший злочин, переховуватись від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Згідно положень п.20-5 Перехідних положень КПК України тимчасово на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Оскільки один з членів колегії, а саме суддя Щербаченко І.В. перебуває у відпустці, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу проводиться головуючим суддею одноособово.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Крижанівський В.П. заперечили щодо заявленого клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов такого висновку.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.

Розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів, судом враховується особа обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, та суворість покарання за них, що, у разі визнання його винуватим, становить від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавлення волі.

Кримінальне правопорушення за п.1 ч.2 ст.115 КК України, що інкримінується обвинуваченому, вчинене проти життя людини, яке відповідно до ст.3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю.

Водночас, оскільки судовий розгляд тільки розпочато, усі учасники судового провадження не допитані, а разом з тим, згідно вимог ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілих та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим, а також відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, адже обвинувачений не працює, утриманців не має, дає суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування його від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наприклад, неявкою у судові засідання (п.4 ч.1 ст.177 КПК України).

Тому, суд дійшов висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а будь-які стримуючи фактори від порушень зобов`язань в разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, на переконання суду, відсутні.

Інформацією щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинуваченого під вартою суд не володіє.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність передумов у застосуванні щодо обвинуваченого ОСОБА_1 менш суворого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Судом також враховується, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання у м.Києві.

Водночас, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Враховуючи здійснення на території України воєнних дій, зокрема у м.Києві, обрання стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, обґрунтовано виключається у зв`язку з неможливістю виконати положення п.1 ч.3 ст.202 КПК України.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.177,178,331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30.04.2022 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.М.Рибнікова