Вирок № 103593215, 31.01.2022, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8482/18

№ провадження 1-кп/208/80/22

ВИРОК

Іменем України

31 січня 2022 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Савранського Т.А., при секретарі Луценко Л.О.,

за участю прокурора Архарова Д.О., потерпілого ОСОБА_1 ,

цивільного позивача ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника Редько С.М.,

представника цивільного відповідача Проскуріна Д.О.,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12018040000000921 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська, громадянки України, освіта середньотехнічна, працюючої водієм в КП Кам`янської міської ради «Трамвай», одруженої, зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2018 року, приблизно о 10 годині 20 хвилин, ОСОБА_3 керуючи, технічно справним трамвайним потягом інвентарний номер № 687 типу Т-3, який згідно технічного журналу затвердженого Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України № 6 від 10.01.2000 року належить комунальному підприємству «Кам`янської міської ради «Трамвай»», рухалась по трамвайній колії, яка проходить по вул. Криворізька м. Кам`янське Дніпропетровської області, з боку вул. Станіславського в напрямку вул. Степана Разіна.

Після зупинки трамвайного потягу № 687 на громадській зупинці «Школа № 28» по вул. Криворізька, на території Заводського району м. Кам`янське та після висадки та посадки пасажирів, водій ОСОБА_5 , приблизно о 10 годині 25 хвилин, поновлюючи рух, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та допустила наїзд передньою виступаючою частиною трамвайного потягу, з послідуючим відкиданням задньою поверхнею на покриття рейкової дороги та переїздом колесами рейкового транспорту через нижню третину тулубу, пішохода ОСОБА_6 , який перетинав трамвайну колію по вул. Криворізькій, справа наліво відносно напрямку руху трамвайного потягу № 687, при цьому лівою рукою спирався о передню його частину, та під час поновлення руху вказаного трамвайного потягу, знаходився на смузі його руху. Тим самим, ОСОБА_3 , грубо порушила вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3.6) та 10.1. Правил дорожнього руху України, якими передбачено:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати и неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: багатоскольчастий перелом кісток тазу, куприку, хрестця, обох стегнових кістках в верхніх та середні третинах, основних фаланг та плюсневих кісток 1-го - 4-го пальців лівої стопи, перелом правої плечової кістки в нижній третині, перелом 3-го - 11-го ребер по лопатковій лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі, переломи 2-го - 11-го ребер по передньо-пахвинній лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі, переломи 2-го 12-го ребер по біляхребтовій лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі, перелом 1-го - 11-го ребер по передньопахвинній лінії праворуч та 1 -го - 11 -го ребер по біляхребтовій лінії праворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі, перелом 2-го -11-го ребер по середньоключичній лінії праворуч та 2-го - 11-го ребер по лопатковій лінії праворуч, в плевральних порожнинах по 200мл темно-червоної рідкої крові, обширна зіяюча рана черевної стінки, проміжжя, попереку та стегон, рани печінки, брижі та петель кишковика, крововиливи в м`які покрови голови зі сторони внутрішнього боку, рани, синці та садна тіла.

Виявлена сполучена тупа травма тіла утворилася від дії тупого предмета, предметів (якими можуть бути виступаючи частини рейкового транспорту), про що свідчить характер пошкоджень (наявність синців, переломів кісток, ран з осадженими краями), які можливо діяли по лівій поверхні тіла при його вертикальному або близьких до цього положеннях з послідуючим відкиданням задньою поверхнею на покриття рейкової дороги та переїздом колесами рейкового транспорту через нижню третину тулубу, тазову ділянку та стегна з волочінням тіла. Виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя та призвели до смерті.

Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 10 годині 30 хвилин на громадській зупинці «Школа № 28» по вул. Криворізька, м. Кам`янське, від сполученої тупої травми тіла, яка супроводжувалася тупою травмою грудної клітини з переломами ребер, раною правої легені, тупою травмою живота з обширною раною черевної стінки, проміжжя, попереку та стегон з переломами кісток тазу, стегнових кісток, ранами печінки, брижі та петель тонкого кишко вика, переломи кісток кінцівок та ускладнилися шоком, про що свідчать: виявлені пошкодження та ознаки шоку: рідкий стан крові, малокров`я внутрішніх органів, крововиливи під внутрішньою оболонкою серця.

В судовому засіданні обвинувачена свою вину у скоєнні злочину не визнала та пояснила суду наступне.

З загиблим, потерпілим по справі, вона раніше не знайома. На момент ДТП, вона вже працювала водієм на протязі приблизно 1,5 місяці. Закінчила курси для водіїв трамваїв в м. Дніпро. Строк навчання становить приблизно 6-ть місяців. Отримавши відповідне посвідчення, прийшла працювати на КП «Трамвай» у м. Кам`янське, де проходила відповідне стажування. Складала іспит по ПДР та інструкції по трамваю. Пройшла всі екзамени добре, з першого разу. Після здачі іспитів її допущено к самостійному керуванню трамваєм. Має 3-й клас по керуванню трамваєм, тому могла працювати на маршрутах № 3 та № 4, там де немає уклонів дороги. Для того щоб мати можливість працювати на маршруту № 1 та № 2, де є уклони колії, потрібно мати 2-й клас по керуванню та пропрацювати водієм трамваю на протязі 2-років. Згідно правил, вона повинна завжди дивитися по дзеркалам, та перед початком руху впевнюватись що всі пасажири вийшли та нікого поблизу немає. Подивитися попереду кабіни. Як водій, виходити з кабіни трамваю та дивитися попереду, вона не має права.

14.10.2018 року, приблизно о 10-й годині слідуючи по маршруту № 4, на зупинці громадського транспорту «28 школа», вона як завжди зупинилася, та відчинила двері. Всі пасажири зайшли та вийшли. В той час було багато пасажирів. Двері відсіку водія під час руху трамваю були зачинені. Від руху трамваю вона нічим не відволікалась.

Як загиблий потерпілий заходив, виходив з трамваю, вона не бачила. У тому числі не бачила, щоб хтось у цьому йому допомагав. Подивившись по дзеркалах заднього виду, впевнившись, що попереду та поряд пасажирів не було, дочекалась зеленого сигналу світлофору та почала рух. В вагоні було шумно, працювали агрегати трамваю. В подальшому, за перехрестям, вагон підкинуло. Вона зупинила вагон, відчинила двері, одягла жилет та вийшла з кабіни. При огляді вагону, рейкового шляху, побачила за вагоном тіло людини. Виявилося, що скоїла наїзд на потерпілого, який переходив колію перед трамваєм під її керуванням. Звідки він там взявся, не знає, була впевнена, що попереду нікого не має. Одразу визвала диспетчера та повідомила про пригоду. Пасажири трамваю на її відповідне питання повідомили, що ніхто нічого не бачив та не чув.

Свою вину не визнає, з огляду на наступне.

Потерпілий як з`ясувалось мав фізичні вади, був зігнутий у попереку, його зріст у такому стані становив менше метру. Потерпілий переходив трамвайну колію попереду впритул, тримаючись за виступаючий фаркоп трамваю. З свого місця водія вона фізично не мала можливості його побачити. Щоб повністю побачити, що знаходиться попереду, їй необхідно трохи підводитись, так як частину дороги вона не бачить. Цього вона не зробила. Підводитись для впевненості у відсутності перешкод для руху трамваю кожного разу, у тому числі відсутності попереду пасажирів, вона не зобов`язана. При моделюванні ситуації під час проведення досудового слідства, статиста було видно коли вона підводилась.

На питання щодо можливого перетину руху трамваю дітьми відвідувачами розташованої поряд школи (громадська зупинка «Школа № 28»), і її дій у такому випадку, пояснила, що якби була б висадка дітей, то можливо було підвестись та подивитись. За кожним пасажиром вона не зобов`язана підводитись та дивитись. Пасажири зобов`язані витримувати дистанцію і не лізти під вагон. Можливо загиблий сам заліз під вагон.

Хоча ОСОБА_5 не визнала пред`явлене їй обвинувачення, її вина встановлена в судовому засіданні та підтверджена відповідними та належними доказами, які були предметом дослідження у цьому кримінальному провадженні, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 який повідомив суду, що загиблий ОСОБА_6 його рідний батько. Батько мешкав в будинку АДРЕСА_2 . Він та його сестра ОСОБА_2 кожного дня спілкувались з батьком та навіщали його, піклувались про нього. Батько добре себе почував, кожен день їздив трамваєм на ринок, в магазин. Зріст у батька був невеликий, він був згорблений, та ходив з палицею. Ніяких інших хвороб не мав. Йому відомо, що батько завжди заходив та виходив через передні двері трамваю. Обвинувачену раніше не знав. 14.10.2018 року, приблизно о 10 годині йому повідомили, що його батько попав під трамвай. Йому відомо, що водій трамвая ОСОБА_5 протягнула батька десь 100 метрів, хоча їй кричали та стукали в кабіну. Його припущення, що обвинувачена в цей час була в навушниках. За весь час, що трапився з дня загибелі батька, ОСОБА_5 жодного разу не вибачилась за скоєне перед ним те сестрою. Якби не вона, батько був би живий. Просить покарати обвинувачену суворо. Підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити;

- поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка пояснила суду, що в жовтні 2018 року вона працювала кондуктором зазначеного вище трамвайного потягу. Загиблого ОСОБА_6 раніше бачила. Останній часто їздив в трамваї за покупками. Загиблий завжди був дуже згорблений, у зв`язку з цим на вигляд був менше метру в зрості.

14.108.2018 року, вона разом з водієм ОСОБА_5 , вийшли на роботу. Зранку, слідуючи по маршруту, побачила, як загиблий зайшов до трамваю на вулиці Кримська. Присів на перше сидіння. На зупинці «28 школа» зазначений чоловік вийшов з трамваю через передні двері. ОСОБА_5 після закінчення висадки пасажирів, зачинили двері трамваю та почала рух. Вона в цей час пішла до пасажирів для взяття плати за проїзд, через що особисто нічого не бачила. Відчула що трамвай підстрибнув. Через невелику відстань трамвай зупинився. Вона подумала, що в цей час ОСОБА_5 зупинилася на світлофорі. Потім ОСОБА_5 знову рушила та проїхавши невелику відстань, знов зупинила трамвай. Вийшла з вагону, потім повернувшись сіла за кермо та повідомила, що вона задавила чоловіка;

- поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка пояснила суду, що з загиблим ОСОБА_6 вона раніше знайома. ОСОБА_6 літній чоловік невеликого зросту, був згорблений та ходив з палицею.

Вранці 14.10.2018 року на вулиці Кримській разом з ОСОБА_6 вони заходили до вказаного трамваю. Останній завжди їздив до магазинів, які розташовані на «28 школі» На зупинці, ОСОБА_6 , як завжди вийшов через передні двері трамваю. Хлопець подав йому руку для допомоги. ОСОБА_9 вийшов і в подальшому завернув перед трамваєм. Потім трамвай рушив та його ніби то підкинуло. Проїхавши від зупинки деяку відстань, пасажири почали кричати та стукати. Водій подивилася в ліве дзеркало заднього виду та зупинилася. В подальшому виявилося, що трамвай скоїв наїзд на зазначеного чоловіка.

Водій дівчина, була новенькою. Бачила останню другий раз. Звертала увагу, що старші водії, перед початком руху завжди звертали увагу на пасажирів невеликого зросту та слідкували за тим, чи перейшли вони дорогу;

- показаннями свідка сторони захисту ОСОБА_10 який пояснив суду, що працює водієм-наставником КП «Трамвай», стаж його роботи водієм трамвая становить 39 років. З обвинуваченою знайомий як працівником підприємства, особисто її не стажував та не навчав. Трамвайний маршрут № 4 йому знайомий. З загиблим дещо знайомий саме як з пасажиром 4-го трамвайного маршруту. Мав з ним бесіду з приводу його небезпечної поведінки під час виходу з трамваю. Загиблий був невеликого зросту, сильно сутулий, його не було видно. Мав «манію» після виходу з трамваю одразу «ниряти» перед вагоном щоб перейти колію. Коли він побачив поведінку цього пасажиру перший раз, він вискочив з вагону, намагався об`яснити йому небезпеку таких дій. Дідусь тільки дивився на нього, але на його думку нічого не сприймав. У подальшому мав з ним такі ж бесіди неодноразово. Про цього пасажира знали багато водіїв, але він особисто керівництву про його небезпечну поведінку не доповідав.

Трамвай Т-3, яким сталось травмування не має в кабіні «мертвих точок», тобто є можливість дотримання безпечного руху.

Перед початком руху трамваю необхідно подивитись у дзеркала заднього виду, впевнитись у відсутності попереду пішоходів, і тільки потім його починати;

- цивільний позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Загиблий ОСОБА_6 її рідний батько. Батько мешкав в будинку АДРЕСА_2 . Вона та її брат спілкувались з батьком та навіщали його кожного дня, піклувались про нього, безумовно мали спільний побут, взаємні права та обов`язки ;

- представник цивільного відповідача, арбітражний керуючий ОСОБА_11 повідомив, що на теперішній час КП «Трамвай» знаходиться в стані ліквідації. Він ознайомлений з позовними вимогами та просить їх об`єктивно розглянути. Стягнення моральної шкоди вважає за можливе при наявності відповідної судової експертизи;

- витягом з ЄРДР від 14.10.2018 року, з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 286 КК України, з фабулою що 14.10.2018 року приблизно о 10.30 годині, водій ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи трамвайним потягом №687, маршруту №4, знаходячись на трамвайній зупинці «28-школа», зі сторони вулиці Станіславського в напрямку вулиці С.Разіна в м. Кам`янське, здійснила висадку пасажирів, після чого, перед початком свого руху, не впевнилась що це буде безпечним, почала рухатися вперед, таким чином здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який в цей час переходив попереду зазначеного трамваю. В результаті ДТП пішоход ОСОБА_6 загинув на місці (т.2 а.с.1);

- протоколом огляду місця події від 14.10.2018 року, згідно якого зафіксована обстановка на місці ДТП, ділянки місцевості розташованої біля трамвайної зупинки «28 школа» по вулиці Криворізька м. Кам`янське. На зазначеній ділянці розташований трамвайний вагон №687, на осях якого виявлено сліди речовини бурого кольору. На зазначеній ділянці, по напрямку руху виявлені сліди волочіння та фрагменти біологічного походження. Оглядом зафіксовано зовнішній вигляд, зовнішні пошкодження та положення виявленого трупу чоловіка. Фото таблицею до слідчої дії (т.2 а.с. 5-17);

- посвідченням водія ОСОБА_12 з відкритою категорією права керування трамваєм (т.2 а.с. 64);

- наказом № 111-к від 15.06.2017 року по КП «Трамвай», згідно якого ОСОБА_12 з 16.06.2017 року прийнята на роботу водієм трамваю 3-го класу (т.2 а.с. 70);

- наказом від 11.10.2018 року № 377 по КП «Трамвай», згідно якого водія трамвая служби по експлуатації депо ОСОБА_12 (таб. № 336) вважати за прізвищем ОСОБА_13 в зв`язку з реєстрацією шлюбу (т.2 а.с. 61);

- протоколом № 2 засідання атестаційної комісії по перевірці теоретичних знань та практичних навиків управління трамвая від 20.03.2018 року, згідно якого ОСОБА_14 є атестованою особою (т.2 а.с. 34);

- журналом щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв КП «Трамвай», згідно якого 14.10.2018 року ОСОБА_14 визнано гідною для керування трамваєм за медичними показниками (т.2 а.с. 66-68);

- шляховим листом КП «Трамвай» № 003332 від 14.10.2018 року, згідно якого ОСОБА_15 в зазначений день, з 04.26 по 12.50 знаходилась на запланованій роботі перевезення пасажирів маршрутом № 4 , інвентарний номер трамваю 687, кондуктор Шиян (т.2 а.с. 132);

- інструкцією водія трамвая КП «Трамвай», згідно якого водій зобов`язаний знати та суворо додержуватись Правил дорожнього руху, під час роботи зобов`язаний забезпечити безпеку руху. Перед початком руху з зупинки, водій зобов`язаний впевнитись про відсутність перешкод (т.2 а.с. 41-50);

- висновком судово-медичного експерта №1146-Е від 15.11.2018 року, згідно якого при дослідженні тіла ОСОБА_6 , виявлено наступні пошкодження: багатоскольчастий перелом кісток куприку, хрестця, обох стегнових кістках в верхніх та середні третинах, основних фала:- плюсневих кісток 1 -го - 4-го пальців лівої стопи, перелом правої плечової кістки в ни: третині, перелом 3-го - 11-го ребер по лопатковій лінії ліворуч з пошкодження пристінкової плеври на всьому протязі, переломи 2-го - 11-го ребер по передньо-пахви лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі, переломи 2-го 12-го ребер по біляхребтовій лінії ліворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі перелом 1-го - 11 -го ребер по передньопахвинній лінії праворуч та 1-го - 11 -го ребер по біляхребтовій лінії праворуч з пошкодженням пристінкової плеври на всьому протязі перелом 2-го -11-го ребер по середньоключичній лінії праворуч та 2-го - 11-го ребер лопатковій лінії праворуч, в плевральних порожнинах по 200мл темно-червоної рідкої крові обширна зіяюча рана черевної стінки, проміжжя, попереку та стегон, рани печінки, брижі та петель кишковика, крововиливи в м`які покрови голови зі сторони внутрішнього боку. : синці та садна тіла.

Виявлена сполучена тупа травма тіла утворилася від дії тупого предмета, предметів (якими можуть бути виступаючи частини рейкового транспорту), про що свідчить характер пошкоджень ( наявність синців, переломів кісток, ран з осадженими країма), які можливо діяли по лівій поверхні тіла при його вертикальному або близьких до цього положеннях з послідуючим відкиданням задньою поверхнею на покриття рейкової дороги та пере: колесами рейкового транспорту через нижню третину тулубу, тазову ділянку та волочінням тіла ( про що можуть свідчити садна у вигляді слідів ковзання на нижніх кінцівках та тулубі).

Виявлена сполучена тупа травма тіла утворилася незадовго до настання смерті, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по ознаці небезпеки для життя та в даному випадку призвела до смерті.

Виявлена сполучена тупа травма тіла характерна для транспортної пригоди з наїздом на пішохода рейковим транспортом з послідуючим переїздом тіла колесами рейкового транспорту, та знаходиться у причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 (т.2 а.с. 88-94, 101-102);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 09.11.2018 року, згідно якого свідок ОСОБА_16 біля зупинки громадського транспорту «28 школа» по вулиці Криворізька в м. Кам`янське, зазначив як 14.10.2018 року о 10.00 годині, він чекав прибуття трамваю. Приблизно о 10.10 годині на зазначену зупинку прибув трамвай. Він підійшов до передньої двері потягу та побачив, що з неї виходить чоловік похилого віку, який був у сутулому положенні та опирався на дерев`яну палицю. Допоміг йому вийти та останній попрямував вздовж передньої частини трамваю та почав переходити з право на ліво відносно напрямку руху трамваю. Він в цей час піднявся до салону трамваю та зупинився біля відчинених дверей до кабіни водія. Зі свого положення, як проходив зазначений чоловік він не бачив. Водій трамваю знаходилася на своєму місці та після зачинення дверей трамваю почала рух. Через деякий час водій зупинилася, вийшла з трамваю та зазначила, що під колеса потрапив пішохід.

При зайнятті місця водія трамваю та конструювання переходу пішоходу у стані зазначеному свідком ОСОБА_17 сутулий та який спирався на палицю, поняті та свідок, кожен окремо зазначали, що з зазначеного місця пішохода не видно. Поняті та свідок ОСОБА_17 зазначили, що пішохода, який здійснює рух перед передньою частиною трамваю спираючись лівою рукою о передню частину трамваю, чітко видно при нахилі уперед приблизно на 40-45 градусів (т.2 а.с. 108-118);

- висновком судової автотехнічної експертизи №5/10.1/946 від 20.11.2018 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій трамвайного потягу №687 ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) повинна була діяти відповідно до вимог п.10.1 ПДР України. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія трамвайного потягу № 687 ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) визначалася виконанням нею вимог п.10.1 ПДР України, згідно яких:

- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»,

і в неї не було будь яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б їй виконати їх. В даній дорожній обстановці дії водія трамвайного потягу № 687 ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) не відповідали вимогам п.10.1 ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даним ДТП (т.2 а.с. 128-129);

- речовими доказами по справі транспортним засобом трамваєм № 687 (т.2 а.с. 18-19)

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_3 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а її дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Не визнання обвинуваченою своєї вини розцінюється судом як спосіб захисту та намагання уникнути покарання за вчинення хоча і необережного, але тяжкого злочину який потягнув смерть людини.

Позиція сторони захисту на думку суду є повністю хибною, зводиться до незрозумілого твердження про можливість початку руху транспортного засобу при невизначеності для цього перешкод попереду трамваю, у тому числі і у даному випадку, пасажирів трамваю які залишили вагон, інших вірогідних пішоходів, дітей-школярів розташованої поряд школи. Обвинувачена під час її допиту, неодноразово демонстративно заявляла «попереду нікого не було», «кожного разу, підводитись вона не зобов`язана», «він напевно сам заліз під вагон», «звідки він взявся не знаю»

Порядок початку руху визначений ПДР України, і саме їх порушення призвело до пригоди яка розглядається, з технічної точки зору знаходиться в причинному з ним зв`язку, що підтверджується наведеними вище доказами у їх сукупності.

Суд вважає, що під час судового розгляду, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів встановлена сукупність обставин справи, що у пред`явленому обвинуваченні утворює об`єктивну сторону діяння, визначає його суб`єктивну сторони у вигляді необережної форми іини. Будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і ОСОБА_5 поза розумним сумнівом є винною у його вчиненні, судом виключається.

Не визнаючи свою провину і відстоюючи свою хибну позицію, ОСОБА_5 як психічно здорова людина розуміючи, що смертельне травмування принаймні сталося внаслідок приведення нею трамваю до руху, протягом тривалого часу не проявила будь-якого співчуття особам які втратили батька, які до речі постійно були присутні в залі судових засідань. Тільки під час судових дебатів та останнього слова, ОСОБА_5 привела слова вибачення сину і доньці загиблого, при цьому на переконання суду ніякого розкаяння в дійсності з цього приводу не виказуючи, діючи тільки формально.

Обставин, що пом`якшують, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації від 15.02.2109 року, визначена можливість виправлення ОСОБА_5 без позбавлення чи обмеження волі на певний строк, як особи з низьким ризиком вчинення повторного кримінального правопорушення та низьким ризиком небезпеки для суспільства та окремих осіб (т.1 а.с. 59-60)

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд, враховує характер скоєного нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи та мешкання, враховує принцип індивідуалізації покарання, і вважає що покарання обвинуваченій повинно призначатись у межах санкції ст. 286 ч.2 КК України.

Зважаючи на тяжкі наслідки у вигляді смерті потерпілої від ДТП, відсутності осуду своєї поведінки, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченої можливо тільки шляхом призначення покарання у вигляді позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу. На думку суду, саме таке покарання є законним, справедливим, цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченої та попередження вчиненням нового злочину.

Розглядаючи позовні вимоги цивільний позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, судом встановлено наступне.

Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки не несе відповідальності за завдану шкоду потерпілим особам, якщо вона керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Така особа, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до статті 1191 ЦК України.

Наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо. На виникнення зобов`язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяної ним майнової шкоди впливають обставини, такі як в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов`язків); чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов`язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

Відповідно до пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Враховуючи викладене, суд вважає вірно визначеним у цивільному позові відповідачем саме КП «Трамвай», як власника джерела підвищеної небезпеки.

Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Матеріальна шкода як кошти витрачені безпосередньо на поховання загиблого підтверджені відповідними матеріальними носіями, є законними, справедливими, такими що підлягають повному задоволенню.

Цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в частині відшкодування витрат на поминальний обід в сумі 3 500 гривень, задоволені бути не можуть, так як у відповідності з вимогами ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу», під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Аналіз зазначеної норми законодавства, дає підстави суду для висновку, що витрати на проведення поминального обіду, фактично проводяться вже після юридично визначеного факту поховання, і тому не можуть бути судом задоволені.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , є сином та донькою загиблого ОСОБА_9 , особами близького споріднення. Визнані по справі потерпілими та є цивільними позивачами з моменту подання відповідної позовної заяви.

Позивачі мешкали окремо від загиблого, але разом з тим кожного дня спілкувались з ним, у тому числі перебували разом з батьком за місцем його мешкання, на думку суду мали тісні взаємні як права так і обов`язки, що свідчить про проживання однією сім`єю, незалежно від факту відсутності їх реєстрації та постійного місця мешкання у тому самому місці, що й постраждала особа, і тому кожен окремо мають право на відшкодування моральної шкоди.

Чітких механізмів встановлення наявності моральної шкоди спричиненої внаслідок кримінального правопорушення, визначення її розміру, механізму доказування, в законодавстві України не визначено, але в будь-якому випадку, для стягнення моральної шкоди необхідно першочергово довести саме її наявність, обґрунтувати розмір моральної шкоди.

У відповідності до Постанова Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого, у даному випадку за умов вчинення злочину щодо члена родини.

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її дітям, які проживали з нею однією сім`єю. Тобто саме така особа має право на відшкодування морально (немайнової) шкоди та можуть звернутись до суду з позовною заявою про її відшкодування.

Конституцією України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, гарантується, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Вина обвинуваченої, причинний зв`язок між злочинними діями та бездіяльністю, заподіяння позивачам моральної шкоди, у судовому засіданні встановлено. Моральні страждання потерпілих, як осіб, які втратили близьку людину кровної спорідненості, підтверджено ними під час допитів, є загальновизнаними у цивілізованому суспільстві.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає що така шкода буде відповідати стягненню з відповідача по 100 000 гривень на користь кожного з позивачів.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Початок строку відбуття ОСОБА_3 призначеного судом покарання, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Позовні вимоги цивільних позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Трамвай» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди 4 626, 44 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Трамвай» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Трамвай» на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 100 000 гривень.

В задоволенні іншої частини позову, відмовити.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз у загальній сумі 1 144 гривень.

Речові докази по справі: трамвайний потяг №687, який знаходиться на відповідальному зберіганні у КП «Трамвай» - залишити у власника.

До набрання вироку законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженої ОСОБА_3 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченій та прокурору.

Суддя Савранський Т. А.