Рішення № 10359245, 15.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.06.10 р.Справа № 13/119-10 За позовом дочірнього підприємства „Дніпромашзбагачення”, м. Дніпропетровськ

до державного підприємства „Кривбаспромводопостачання”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 4849760,53 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Камінський А.В. - керівник ДП „Дніпромашзбагачення”;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство „Дніпромашзбагачення” (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому просить стягнути з державного підприємства „Кривбаспромводопостачання” (далі –відповідач ) збитки у вигляді упущеної вигоди за період з 20.11.2009 р. по 31.03.2010 р. у розмірі 4849760,53 грн. від розрахованого економічного ефекту від здійснення державним підприємством „Кривбаспромводопостачання” діяльності відповідно до патенту на корисну модель №45263, право власності на яку належить дочірньому підприємству „Дніпромашзбагачення”.

Позивач обґрунтовує свої вимоги на тому, що відповідач певний час безоплатно використовував належне позивачеві право на корисну модель, та вказує, що як би відповідач не порушував права позивача, то він отримав би за використання його корисної моделі прибуток.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому заперечував проти позовних вимог повністю, та зробив свій розрахунок економічного ефекту від використання корисної моделі, право на яку належать позивачу.

В судовому засіданні 01.06.2010 р. представник відповідача не з’явився, але надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 01.06.2010 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Дочірнє підприємство «Дніпромашзбагачення»є власником Патенту на корисну модель №45263 «Спосіб керування насосною станцією»(а.с. 17-23).

Право власності на Патент є чинним з 26.10.2009 року, що підтверджується Бюлетенем №20 від 26.10.2009 року у якому містяться відомості про видачу позивачу Патенту на підставі заявки від 22.09.2009 року № u 2009 09709.

Зазначений факт встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року по справі №19/31-10, яке набуло чинності.

Вказаним судовим рішенням також встановлено, що Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання»- відповідач в період з 20.11.2009 року по 31.03.2010 року використовувало корисну модель «Спосіб керування насосною станцією», право інтелектуальної власності на яку з 26.10.2009 року належить позивачу.

Використання корисної моделі відповідачем здійснювалось без будь-яких компенсаційних виплат позивачу, при цьому, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 року по справі №19/31-10 встановлено, що відповідачу було відомо до початку застосування системи плавного пуску на власних насосних агрегатах про існування корисної моделі та права власності на неї у позивача.

Економічний ефект отримується в результаті застосування при запуску насосних агрегатів обладнання, яке забезпечує плавний пуск двигунів.

Крім того, як встановлено з пояснень сторін, отримання економічного ефекту не можливе без застосування зонних тарифів вартості електроенергії.

На підтвердження права власності позивач надав суду копію Патенту № 45263.

Рішенням по справі №19/31-10 встановлено факт існування листування, яким підтверджується використання відповідачем корисної моделі.

Під використанням розуміється порядок та технічні умови застосування обладнання, з якого складається система плавного пуску, його характеристики, термін, з якого відповідач фактично використовує корисну модель.

Таке використання корисної моделі, як вважає позивач, порушує його майнові права, у зв’язку з чим він звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов’язання відповідача укласти ліцензійний договір в редакції позивача, умовами якого передбачені розподіл економічного ефекту та розмір належних сторонам часток.

Рішенням по справі №19/31-10 відповідача зобов’язано укласти з позивачем ліцензійний договір №1-ЛД про надання послуг з використання корисної моделі (надалі – ліцензійний договір).

Умовами п. 7.1. ліцензійного договору від 29.03.2010 року №1-ЛД/154 визначені частки сторін від отриманого економічного ефекту у відсотковому значенні: 70% - частка позивача, 30% - відповідача.

Додатком до договору сторони погодили алгоритм проведення розрахунку отриманого економічного ефекту.

Використання корисної моделі в період з 20.11.2009 року по 31.03.2010 року відбувалось в межах дії укладеного між відповідачем та позивачем ліцензійного договору, підтвердженням чого є дата видачі Патенту на корисну модель позивачеві (26.10.2009 року) та копія ліцензійного договору від 29.03.2010 року №1-ЛД/154 з терміном дії 10 років від дати його укладання (п. 11.1. договору).

Ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Наведене судом вище є встановленими раніше у судовому рішенні фактами, тому додаткового доказування не потребує.

З огляду на те, що відповідачем встановлений період часу використовувалось обладнання для плавного пуску насосних агрегатів, позивач за допомогою наданих відповідачем у листуванні технічних даних устаткування розрахував отриманий відповідачем економічний ефект, який у грошовому еквіваленті склав 6928229,33 грн.

Виходячи з умов укладеного між відповідачем та позивачем ліцензійного договору, позивач вважає себе таким, якому з боку відповідача завдані збитки у вигляді неодержаних доходів (неодержаного прибутку) за використання відповідачем у період з 20.11.2009 року по 31.03.2010 року Патенту № 45263.

Позивач вважає, що отриманий економічний ефект має бути розподілений пропорційно на підставі раніше укладеного ліцензійного договору № 1-ЛД/154.

Розмір нанесеного відповідачем збитку розрахований позивачем у додатку №8 до позову, складає 4849760,53 грн. (а.с. 52).

Відповідач не погоджується з позовними вимогами, надав суду письмове заперечення з розрахунком економічного ефекту від впровадження комплексу обладнання для плавного пуску насосних агрегатів 56В-17 за тарифами, диференційованими за періодами часу.

З наданого відповідачем до суду заперечення від 21.05.2010 року встановлено, що насосні агрегати відповідача працювали не той час, на який посилається у своєму розрахунку (додаток до заперечення) позивач, наслідком чого є необхідність застосування при проведенні розрахунку інших показників вартості електричної енергії, оскільки її вартість диференційована за періодами часу.

Виходячи з розрахунку відповідача, економічний ефект за період з 20.11.2009 року по 31.03.2010 року фактично складає 6305966,165 грн. (а.с. 38)

З вказаним відповідачем розміром економічного ефекту суд погоджується з тих підстав, що відповідачем надано суду детальний розрахунок економічного ефекту з посиланням на вартість електричної енергії у періодах її споживання, з урахуванням фактичних обсягів її споживання по періодах, з посиланням на різницю у вартості тарифів за періодами споживання електроенергії, на існуючі тарифи за класом напруги.

На відміну від відповідача, позивач надав суду приблизний розрахунок розміру економічного ефекту, що вказує на недостатнє обґрунтування заявлених позивачем сум.

Таким чином, при перевірці судом наданих сторонами розрахунків, матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що заперечення відповідача є обгрунтованими, виходячи з чого задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі неможливе.

Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не порушувалось іншою особою (упущена вигода).

Відшкодування таких збитків, відповідно до ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 та ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, повинно здійснюватись у повному обсязі, якщо законом або договором не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, виходячи з загальних умов виконання зобов’язань, встановлених ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224 та 225 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 34, 35 Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-XII, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України, на вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки, захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Враховуючи положення п. 7.1. ліцензійного договору від 29.03.2010 року №1-ЛД/154, обґрунтований розрахунок економічного ефекту відповідача, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача частково на суму 4414176,31 грн. (отриманий за період економічний ефект у розмірі 6305966,16 грн. х 70% - належна позивачу частка економічного ефекту, відповідно до п. 7.1. договору).

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у сумі 23211,36 грн., витрати на оплату судово-інформаційного забезпечення судового процесу у сумі 214,81 грн.; решту сплаченого державного мита у сумі 2288,64 грн. та витрат на оплату судово-інформаційного забезпечення судового процесу у сумі 21,19 грн. віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 32-35, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання»(50007, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пр. Миру, 15-А; код ЄДРПОУ 00191017; р/р №26000304141220 у Дзержинському безбалансовому відділенні філії Центрально-Міського відділення ПІБ у м. Кривому Розі, МФО 305493) на користь Дочірнього підприємства «Дніпромашзбагачення»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, буд. 7, кв. 25; код ЄДРПОУ 36207821; р/р №26005214702400 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) суму заборгованості 4414176,31 грн. (чотири мільйони чотириста чотирнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 31 копійка), витрати на оплату державного мита - 23211,36 (двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень 36 коп.), витрати на оплату судово-інформаційного забезпечення судового процесу –214,81 грн. (двісті чотирнадцять гривен 81 коп.).

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 04.06.2010 р.