Ухвала суду № 103591653, 02.03.2022, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/382/22

Номер провадження 1-кс/305/88/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2022 Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., за участі секретаря судових засідань Шемоти М.І., прокурора Ластовичака В.Ю., слідчого Філяка Т.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бабича Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Бахмата П.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Рахів, Закарпатської області, рома, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, освіта неповна середня, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , судимого 20.12.2022 Рахівським районним судом Закарпатської області за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Бахмат П.О. звернувся до слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Ластовичаком В.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 . Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 01.03.2022 близько 14 години, ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого мешкання, у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 під час несення служби працівниками Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, а саме: заступником начальника СКП Рахівського РВП Ференцом Богданом Михайловичем, оперуповноваженим СКП Рахівського РВП Микитюком Іваном Івановичем, з метою забезпечення охорони громадського порядку, під час вручення повістки про виклик ОСОБА_2 до Рахівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, останній почав агресивно себе поводити та спричинив один удар рукою стиснутою в кулак в область лівої кисті ОСОБА_3 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у виді синця тильної поверхні лівої кисті. Таким чином ОСОБА_2 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 02.03.2022 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. Підозра ОСОБА_2 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 01.03.2022, під час складання якого вилучено металевий предмет зовні схожий на «шаблю»; показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; показаннями свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; висновком судового експерта, щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 ; показаннями підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , характеризуючими матеріалами. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та встановлено наявність ризиків передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування вказаних ризиків встановлено, що ОСОБА_2 скоїв нетяжкий умисний злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 5 років, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, за даний злочин перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнути у майбутньому відповідальності. ОСОБА_2 на час вчинення кримінального правопорушення був судимий із застосуванням іспитового строку. Крім того, є ризик, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже останній на даний час ніде не працює, зловживає за місцем мешкання алкогольними напоями. До того ж як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 мешкає у м. Рахів Закарпатської області, тож у майбутньому може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які також мешкають у вказаному населеному пункті. В обґрунтування ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України можна прийти до висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може вчиняти дії щодо умисного затягування досудового розслідування. Беручи до уваги вищевикладене, особистість підозрюваного ОСОБА_2 , характер і тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а також зібрані під час досудового розслідування докази в сукупності можна прийти до висновку, що підозрюваний ОСОБА_2 з метою уникнення покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати іншим шляхом у кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи встановлені під час досудового розслідування ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виникла необхідність у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , з метою належного виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виключення можливості незаконно впливати на потерпілого і свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати іншим шляхом у кримінальному провадженні, а також запобігти спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо. У зв`язку з наведеним просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Прокурор Ластовичак В.Ю. та слідчий Філяк Т.В. в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, які зазначені у клопотанні. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник Бабич Р.В. заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_2 заперечив щодо клопотання органу досудового розслідування, пояснив, що наміру ухилятися від слідства та суду він не має та просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12022071140000125, відомості про яке були внесені 01.03.2022 Рахівським РВП, 01.03.2022 до Рахівського РВП в Закарпатській області надійшов рапорт заступника СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Ференца Б.М. про те, що 01.03.2022 близько 14 год. під час несення служби з о/у СКП Рахівського РВП капітаном поліції ОСОБА_3 , за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно заподіяли працівникам правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням цим працівникам службових обов`язків.

ОСОБА_2 02.03.2022 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів. Підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 01.03.2022, під час складання якого вилучено металевий предмет зовні схожий на «шаблю»; показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; показаннями свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; висновком судового експерта, щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 ; показаннями підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , характеризуючими матеріалами.

Отже, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке є нетяжким злочином та за яке передбачено покарання позбавленням волі на строк до п`яти років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими, зокрема те, що ОСОБА_2 будучи вже судимим, усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує за даний злочин, перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнути у майбутньому відповідальності. Також є ризик, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже останній на даний час ніде не працює, зловживає за місцем мешкання алкогольними напоями. Крім того, ОСОБА_2 , мешкає у м. Рахів Закарпатської області, тож у майбутньому може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які також мешкають у вказаному населеному пункті.

З огляду на викладене, взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч. 5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у розмірі 49620 гривень, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки обставини даного кримінального правопорушення, обґрунтована підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_2 належить до категорії нетяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено на рівні 2481 гривні. Отже, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов`язків та не становитиме для нього надмірного тягаря.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , рома, громадянина України, з неповнолітньою освітою, неодруженого, раніше судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів до 01 травня 2022 року.

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_2 , зареєстрованому у АДРЕСА_1 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 01 травня 2022 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_1 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк до 01 травня 2022 року.

В разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 слід визначити до 01 травня 2022 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя : В.Е.Ємчук