Рішення № 103591490, 02.03.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/167/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.03.2022 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового -засідання Онисько С.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позову мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 .

На момент смерті, матері позивача їй належав житловий будинок, який не був оформлений, а згідно довідки КН «Виноградівське РБТІ» від 06.01.2022 р. №9, технічного паспорта від 27.12.2021 p., виданих КП «Виноградівське РБТІ», житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений (рік будівництва - 1965).

Після смерті матері, на майно, що їй належало, відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини. Після звернення до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом позивачу було надано письмову відмову від 11.01.2022 р. №4/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і йому було роз`яснено право на звернення до суду.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засіданя не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що вимоги позову підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засіданя не з`явилися, однак подали до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності та про те, що вимоги позову визнають повністю.

Представник Виноградівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.

Вирішуючи питання про спірні правовідносини, що склалися між сторонами, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до положень ст. ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_1 , та з нею разом проживав та був зареєстрований її син-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її чоловік-відповідач Чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно відмітки в паспортному документі зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Дочка померлої-відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована в АДРЕСА_3 . Інші спадкоємці, як за законом, так і за заповітом до майна померлого до нотаріуса за прийняттям спадщини не зверталися.

На момент смерті матері позивача, їй належав житловий будинок, який не був оформлений, а згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 06.01.2022 р. №9, технічного паспорта від 27.12.2021 p., виданих КП «Виноградівське РБТІ», житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений (рік будівництва - 1965).

Після смерті матері, на майно, що їй належало, відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса про прийняття спадщини. Після звернення до державного нотаріуса щодо оформлення спадкових прав, нотаріусом позивачу було надано письмову відмову від 11.01.2022 р. №4/01-16 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу щодо належності спадкового майна спадкодавцеві і йому було роз`яснено право на звернення до суду.

На підставі вище викладеного позивач змушений звернутись до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом про визнання за ним права власності.

В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3 що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об`єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім`я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідну дост.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно до правової позиції, викладеної у Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 27.09.2012 року № 10-1387/0/4-12 "Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування", вбачається, що у відповідності до ст. 2 ЗУ від "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 01 липня 2004 року N 1952-1V, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що заявлений позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим в АДРЕСА_1 , право власності на завершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 загальною площею - 57,8 м.кв.. в тому числі житловою - 44,0 м.кв., в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

ГоловуючийА. А. Надопта